Спосіб визначення готовності новонароджених з природженою діафрагмальною грижею до операції

Реферат: Спосіб визначення готовності новонароджених з природженою діафрагмальною грижею до оперативного лікування включає вимірювання гемодинамічних та респіраторних показників пацієнта. Проводять визначення наявності легеневої гіпертензії з шунтуванням крові справа наліво за допомогою вимірювання предуктальної та постдуктальної сатурації периферичної крові. Критеріями готовності до хірургічного втручання є: сатурація, вища за 90 % при FiO2 менше за 0,6, зниження тиску в легеневій артерії або зниження легеневої гіпертензії, а також відсутність внутрішньосерцевого шунтування крові справа наліво протягом 24 годин. UA 74151 U (12) UA 74151 U UA 74151 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб належить до галузі медицини, зокрема дитячої хірургії, і може бути використаний для підвищення ефективності лікування дітей з природженою діафрагмальною грижею. Природжена діафрагмальна грижа (ПДГ) є однією з найтяжчих за клінічним перебігом та глибиною морфологічних змін вадою розвитку, що характеризується високою летальністю серед новонароджених дітей [1-4]. Діафрагмальною грижею називають переміщення органів черевної порожнини в грудну через природні або патологічні отвори в діафрагмі чи шляхом випинання стоншеної діафрагми (всієї або тільки її частини) [3]. Протягом останніх років тактика лікування природженої діафрагмальної грижі змінилася з невідкладної хірургічної допомоги відразу після встановлення діагнозу до відстроченого оперативного лікування після стабілізації стану пацієнта [5]. Такий підхід значно зменшив післяопераційну смертність немовлят з цією вадою. Доопераційна стабілізація новонароджених з ПДГ застосовується у більшості неонатальних та хірургічних центрах. Недоліком способу є те, що не існує єдиної загальноприйнятої методики визначення готовності до оперативного втручання. Час підготовки може тривати від доби до 10 і більше. Відсутні чіткі критерії готовності до оперативного лікування та час, протягом якого дитина має бути стабільною для можливості подальшого оперативного лікування. Найближчим за суттю способом визначення готовності новонароджених з природженою діафрагмальною грижею до оперативного лікування є спосіб визначення часу оперативного лікування ПДГ у новонароджених [6, 7]. Недоліком вказаних способів лікування є відсутність визначення часу, протягом якого стан новонародженої дитини з ПДГ має бути стабільним до оперативного лікування, а також необхідність катетеризації променевої артерії для контролів газів крові. В основу корисної моделі способу визначення готовності новонароджених з природженою діафрагмальною грижею до оперативного лікування поставлено задачу зменшення післяопераційної летальності щляхом диференційованого підходу до визначення курабельних пацієнтів, які не мають ознак легеневої гіпертензії з шунтуванням крові справа наліво, що підвищить ефективність лікування дітей з природженою діафрагмальною грижею. Поставлена задача способу визначення готовності новонароджених з природженою діафрагмальною грижею до оперативного лікування вирішується шляхом проведення постійного моніторингу предуктальної сатурації кисню периферичної крові датчиком, що встановлюється на правій руці, та постдуктальної сатурації кисню периферичної крові датчиком, що встановлюється на правій нозі пацієнта, різниця предуктальної та постдуктальної сатурації периферичної крові в 10 % та більше свідчить про шунтування крові справа наліво по відкритих фетальних комунікаціях і 100 % легеневу гіпертензію, виходячи з цього критеріями готовності до хірургічного втручання є: сатурація, вища за 90 % при FiO2 менше за 0,6, зниження тиску в легеневій артерії або зниження легеневої гіпертензії, а також відсутність внутрішньосерцевого шунтування крові справа наліво протягом 24 годин. Спосіб здійснюється наступним чином: проводять моніторинг предуктального та постдуктального насичення периферичної крові киснем, шляхом пульсоксиметрії на правій верхній та правій нижній кінцівці. Також визначається тиск в легеневій атрерії та наявність фетального типу циркуляції крові за допомогою УЗД з доплером. Термін хірургічного лікування і передопераційна стабілізація залежить від ступеня гіпоплазії легень і легеневої гіпертензії. При наявності вираженої двобічної гіпоплазії легень, легеневої гіпертензії, з відновленням фетальних комунікацій і скидом крові справа наліво, показана відповідна інтенсивна терапія. Суть способу, що заявляється, підтверджується наступними прикладами. Приклад 1. Хворий П. 2 доби. Діагноз: Природжена вада розвитку лівобічна несправжня діафрагмальна грижа, гіпоплазія легень (S>D), ДН III ст. Асфіксія важкого ступеня. Дитина була прийнята з ознаками легеневої гіпертензії та право-лівим шунтуванням крові. Згідно з запропонованим способом проводився моніторинг предуктального та постдуктального насичення периферичної крові киснем, вимірювання гемодинамічних та респіраторних показників пацієнта. Предуктальна сатурація периферичної крові становила 95 % при Fi 02 0,6, а постдуктальна - 80 %. Проведена відповідна інтенсивна терапія, внаслідок чого стан пацієнта стабілізувався, різниця предуктальної та постдуктальної сатурації крові зникла, та виконано оперативне лікування після 24 годин стабільного стану пацієнта. Дитина виписана додому в задовільному стані. Приклад 2. Хворий Л., 1 доба. 1 UA 74151 U 5 10 15 20 25 30 Діагноз: Природжена вада розвитку - лівобічна несправжня діафрагмальна грижа, гіпоплазія легень (S>D), ДН III ст. Асфіксія важкого ступеня. Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, синдром пригнічення. Дитина була прийнята з пологового залу з відсутнім самостійним диханням, слабкістю серцевих тонів, ознаками легеневої гіпертензії та право-лівим шунтуванням крові. Згідно з запропонованим способом проводився моніторинг предуктального та постдуктального насичення периферичної крові киснем, вимірювання гемодинамічних та респіраторних показників пацієнта. При надходженні предуктальна сатурація периферичної крові становила 85 %, постдуктальна 75 %. Проведена доопераційна підготовка протягом 48 годин, після чого стан стабілізувався, різниці значень периферичного насичення крові киснем не відмічалось. Через добу проведено оперативне лікування. Дитина виписана додому в задовільному стані. Спосіб пройшов клінічну апробацію в дитячих клініках дитячих клініках ДУ "ІПАГ НАМИ України" з добрими результатами та рекомендований до практичного впровадження у спеціалізованих клініках. Перелік посилань 1. Ашкрафт, К. У. Детская хирургия [Текст]: в 1 т. / К. У.Ашкрафт, Т. М. Холдер; [вступ, ст., перевод с англ… и подгот. к изданию Т.К.Немилова]. - СПб., Хардфорд, 1996.-60 × 90 1/8.-5000 экз.-ISBN 5-90131-1010. 2. Taylor A. Imaging of congenital diaphragmatic hernias. / George A. Taylor, Omolola M. Atalabi, Judy A. Estroff// Pediatr Radiol.-2009. - Vol.39. - P. 1-16. 3. The hidden mortality of congenital diaphragmatic hernia: a 20-year review / E.M. Brownlee, A.G. Howatson, C.F. Davis, [et al.] // Journal of Pediatric Surgery.-2009.-vol. 44.-P. 317-320. 4. Kunisaki M. Fetal Surgery / Shaun M. Kunisaki, Russell W. Jennings // J. Intensive Care Med.2008-Vol.23. - P. 32-51. 5. A prospective randomized trial of delayed versus immediate repair of congenital diaphragmatic hernia / M. Nio, G. Haase, J. Rannaugh et al. // Pediatr. Surg.-1994.-Vol.29.-P. 618-621. 6. When should neonates with congenital diaphragmatic hernia be operated? Does pulmonary arterial pressure monitoring provide the answer? / A. Chilarski, J. Neidzelski, J. Stanczyk // Surg. Childh. Int…-1994. - Vol. 2. - P. 94-96. 7. Оптимальные сроки оперативного вмешательства при диафрагмальных грыжах / Э.А. Степанов, Т.В. Красовская, Ю. И. Кучеров [и др.] // Детская хирургия.-2002. - №2. - С. 28-30. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб визначення готовності новонароджених з природженою діафрагмальною грижею до оперативного лікування, що включає вимірювання гемодинамічних та респіраторних показників пацієнта, який відрізняється тим, що проводять визначення наявності легеневої гіпертензії з шунтуванням крові справа наліво за допомогою вимірювання предуктальної та постдуктальної сатурації периферичної крові, при цьому критеріями готовності до хірургічного втручання є: сатурація, вища за 90 % при FiO2 менше за 0,6, зниження тиску в легеневій артерії або зниження легеневої гіпертензії, а також відсутність внутрішньосерцевого шунтування крові справа наліво протягом 24 годин. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2