Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з синдромом психоемоційного напруження

Реферат: Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з синдромом психоемоційного напруження включає проведення сеансів аудіовізуальної стимуляції, яка здійснюється за допомогою окулярів з світлодіодами синього світла та навушників. UA 74502 U (12) UA 74502 U UA 74502 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до кардіології, та може бути використана для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з синдромом психоемоційного напруження. Артеріальна гіпертензія - одне з найбільш поширених хронічних захворювань, розповсюдженість якої у 2007 році в Україні склала 29,9 % дорослого населення. Вона характеризується високим ступенем поширеності, первинною інвалідизацією та передчасною смертністю, потребує повторності відвідувань та тривалої госпіталізації (Kannel W.В. Hypertension: reflections on risks and prognostication. / W.B. Kannel // Med. Clin. North. Am. - 2009. № 93. - P. 541-558). Висока частота госпіталізації із приводу загострення артеріальної гіпертензії і гіпертонічних кризів, рання інвалідизація за рахунок ускладнень визначають економічні витрати на лікування артеріальної гіпертензії (Трещинская М.А. Артериальная гипертензия и цереброваскулярная патология / М.А. Трещинская // Новости медицины и фармации. - 2009. № 299. - С. 30-35). Значення стресу в підвищенні артеріального тиску, встановлене ще на початку минулого сторіччя, сьогодні знову активно обговорюється і вивчається завдяки останнім досягненням фізіології, біохімії та генетики. Виявлено взаємодію нервових (симпатична нервова система) і гуморальних (ренін-ангіотензин-альдостеронова система) механізмів регуляції артеріального тиску при стресі (Кручинина Н.А. Особенности регуляции и ауторегуляции вегетативной функции при психоэмоциональном напряжении у лиц с разным уровнем артериального давления / Кручинина Н.А., Порошин Е.Е. // Физиология человека… - 2004. - № 20(3). - С. 8997). Таким чином, синдром психоемоційного напруження є як фоновим станом, на якому розвивається артеріальна гіпертензія, так і елементом ланки патогенезу захворювання, утворюючи порочне коло взаємообтяжливих станів. Лікування артеріальної гіпертензії на фоні синдрому психоемоційного напруження вимагає застосування медикаментів як кардіологічної групи, так і психотропних препаратів, що створює незручності та обмеження для пацієнтів у повсякденній активності, взаємопідсилює гепато- те нефротоксичність, алергізацію та побічні ефекти. Все це вимагає пошуку нових методів лікувального впливу, в тому числі комплексних, з використання фізичних лікувальних чинників. Відомим є спосіб лікування артеріальної гіпертензії з використанням психотерапевтичних методів на фоні базової медикаментозної терапії, що індивідуально підбирається пацієнту (бета-блокатори, інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту, сартани) (Дроздова И.В. Метод психологической коррекции при артериальной гипертензии // «Вестник физиотерапии и курортологии". - 2011 - № 2 - С. 104). Недоліком вказаного способу є те, що він потребує безпосередньої щоденної роботи психотерапевта з пацієнтом та залежить як від кваліфікації психотерапевта, так і від інтелектуального рівня пацієнта, від його здатності розуміти мету та завдання психокорегуючих заходів. Відомим є спосіб лікування артеріальної гіпертензії з використанням аудіовізуальної стимуляції - метод, при якому зміна функціонального стану ЦНС досягається за рахунок дії періодичними імпульсами світла (спалахи) на зоровий аналізатор (очі) і звуку (бінауральні биття) на слуховий аналізатор (вуха) (Эффект аудиовизуальной стимуляции при лечении гипертонии - июль, 2001 Wendy Mullen, Kathy Berg, Dave Siever; http://www.kornilov-sa.ru/zazen/effect_001.html#011). Спосіб включає одночасну аудіовізуальну стимуляцію та прийом гіпотензивних препаратів. Недоліком такого способу є те, що ефективність вибраного режиму стимуляції залежить від прийому гіпотензивних препаратів, при виключенні гіпотензивних препаратів ефективність лікування значно знижувалась. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки способу лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з синдромом психоемоційного напруження, в якому за рахунок старанно підібраного режиму аудіовізуальної стимуляції підвищується ефективність лікування. Поставлена задача вирішується у способі лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з синдромом психоемоційного напруження, що включає проведення сеансів аудіовізуальної стимуляції. Новим є те, що аудіовізуальну стимуляцію проводять за допомогою окулярів з світлодіодами синього світла та навушників, з частотою світлових та звукових імпульсів 11 Гц 10 хвилин, потім 8 Гц - 15 хвилин, потім 3 Гц - 10 хвилин та 11 Гц - 10 хвилин загальної кількістю 20 сеансів. Між сукупністю ознак корисної моделі і технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок: Серед ефектів світлової та звукової стимуляції провідним лікувальним механізмом є синхронізація мозкових хвиль електричної активності. Внаслідок синхронізації мозкових хвиль в 1 UA 74502 U 5 10 15 20 25 30 35 альфа-діапазоні (8-11 Гц) збільшується виділення ендорфінів (серотоніну, норадреналіну) на 15-20 %, в дельта-діапазоні (1-4Гц) відбувається зменшення стресорного напруження, викликається нервово-м'язове розслаблення зі зниженням судинного тонусу периферійних судин, чим в сукупності досягається антигіпертензивний ефект. Суть способу демонструється на наступних прикладах: Приклад 1 Пацієнт І., 45 років. Керівник підприємства. Страждає на артеріальну гіпертензію 10 років. На фоні прийому валсартану 160 мг з гіпотіазидом 12,5 мг раз на добу артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. з підйомами на фоні психоемоційного напруження до 180/110 мм рт. ст. При обстеженні виявлені початкові гіпертрофія лівого шлуночка та спастична ангіодистонія сітківки обох очей. При патопсихологічному тестуванні - високий рівень особистої та реактивної тривожності (за Спілбергером), високий рівень нервово-психічного напруження (Т.А. Немчин, 1988). Встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадії, синдром психоемоційного напруження. Призначено сеанси аудіовізуальної стимуляції за програмою: 11 Гц - 10 хвилин, потім 8 Гц - 15 хвилин, потім 3 Гц - 10 хвилин та 11 Гц - 10 хвилин щоденно загальною кількістю 20 сеансів. Через 1 місяць при контрольному огляді артеріальний тиск 135/95 мм рт. ст., при психоемоційному навантаженні - 150/95 мм рт. ст., відмічає покращення сну, підвищення емоційної стійкості. Дослідження рівня нервово-психічного напруження - середній рівень. Таким чином досягнуто стійкого терапевтичного ефекту без застосування додаткової медикаментозної терапії. Приклад 2 Пацієнтка А., 53 роки. Вчитель молодших класів. Страждає на артеріальну гіпертензію у вигляді кризових підйомів артеріального тиску до 150/100 мм рт. ст. після психоемоційних стресів. Постійної терапії не приймає. Проведено 20 сеансів аудіовізуальної стимуляції синім світлом за програмою: 11 Гц - 10 хвилин, потім 8 Гц - 15 хвилин, потім 3 Гц - 10 хвилин та 11 Гц 10 хвилин щоденно. Через місяць - стабільний артеріальний тиск 125/90 мм рт. ст., гіпертензивна реакція на стрес відсутня. Лікувальний ефект досягнуто без застосування медикаментів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з синдромом психоемоційного напруження, що включає проведення сеансів аудіовізуальної стимуляції, який відрізняється тим, що аудіовізуальну стимуляцію проводять за допомогою окулярів з світлодіодами синього світла та навушників, з частотою світлових та звукових імпульсів 11 Гц - 10 хвилин, потім 8 Гц - 15 хвилин, потім 3 Гц - 10 хвилин та 11 Гц - 10 хвилин загальної кількістю 20 сеансів. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2