Спосіб діагностики порушень сурфактантної системи легенів

Реферат: Спосіб діагностики порушень сурфактантної системи легенів, що включає дослідження в'язкоеластичності та поверхневого натягу експіратів, при якому протягом трьох діб до дослідження двічі на день здійснюють інгаляції синглетного кисню, проводять стресову деформацію краплі, підраховують співвідношення в'язкоеластичності й поверхневого натягу експіратів і у випадках показника менше 1 діагностують порушення сурфактантної системи легенів. UA 75690 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ПОРУШЕНЬ СУРФАКТАНТНОЇ СИСТЕМИ ЛЕГЕНІВ UA 75690 U UA 75690 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до пульмонології, і може бути використана для ранньої діагностики захворювань органів дихання з оцінкою сурфактантної системи легенів. Прототипом способу, що заявляється, є спосіб вивчення сурфактантної системи легенів при дослідженні експіратів (конденсату вологи повітря, що видихується) за допомогою методу аналізу форми вісесиметричних краплин, якого реалізовано в комп'ютерному тензіореометрі "ADSA" [1]. Метод дає можливість оцінювати дилатаційні реологічні характеристики адсорбційних шарів за рахунок зміни форми краплі і подальшого визначення поверхневого натягу експіратів (ПНЕ). Швидка стресова деформація розширення поверхні краплі характеризує в'язкоеластичність експіратів (BEE). Наявність дозуючого приладу, що керується комп'ютером, при відносно низьких частотах осциляцій поверхні дозволяє утворювати періодичні (гармонійні) деформації розширення-стиснення моношару. Вранці натщесерце обстежений дихає в апарат для отримання експірату. За допомогою "ADSA" виконують міжфазну тензіореометрію одержаної біологічної рідини і визначають ПНЕ. Потім проводять стресову деформацію розширення поверхні краплі (при t=12000 с) і вимірюють BEE. У здорових людей співвідношення BEE/ПНЕ перевищує 1, а при порушеннях сурфактантної системи легенів воно менше 1. Недоліком прототипу є відсутність діагностичної інформативності способу у 10 % хворих. За основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу підвищення інформативності вивчення в "ADSA" сурфактантної системи легенів до 100 % шляхом додаткового введення в організм синглетного кисню (стимулятор легеневого сурфактанту [2, 3]. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що в способі діагностики порушень сурфактантної системи легенів, який включає дослідження в'язкоеластичності та поверхневого натягу експіратів, згідно корисної моделі протягом трьох діб до дослідження двічі на день здійснюють інгаляції синглетного кисню, проводять стресову деформацію краплі, підраховують співвідношення в'язкоеластичності й поверхневого натягу експіратів і у випадках показника менше 1 діагностують порушення сурфактантної системи легенів. Спосіб здійснюють наступним чином. Протягом трьох діб до дослідження двічі на день хворий отримує інгаляції синглетного кисню через апарат "Valkion-Polyvalk AB" (Швеція). Вранці на четвертий день натщесерце обстежений дихає в прилад для отримання експірату. За допомогою "ADSA" (НімеччинаКанада) виконують міжфазну тензіореометрію одержаної біологічної рідини і визначають ПНЕ. Потім проводять стресову деформацію розширення поверхні краплі (при t=12000 с) та вимірюють BEE. При порушеннях сурфактантної системи легенів співвідношення BEE/ПНЕ складає менше 1. Критерієм об'єктивності запропонованого способу вивчення сурфактантної системи легенів були 30 практично здорових людей, які не палять (15 чоловіків і 15 жінок у віці від 18 до 60 років) та 60 пацієнтів, які не палять, із захворюваннями органів дихання (30 чоловіків і 30 жінок у віці від 18 до 62 років). В цю групу увійшли хворі з хронічним необструктивним бронхітом (11), хронічною обструктивною хворобою легенів (18), антракосилікозом (3), фіброзуючим альвеолітом (3), ураженням легенів при системній склеродермії (16) та системному червоному вовчаку (9). Всіх хворих розподілено на дві підгрупи - контрольну (30 осіб) і основну (30 осіб), які не відрізнялися між собою за статтю, віком, нозологією і тяжкістю дихальної недостатності. В контрольній підгрупі оцінку стану сурфактантної системи легенів виконували за прототипом (без додаткових інгаляцій синглетного кисню), а в основній - з використанням запропонованого способу. Серед пацієнтів контрольної підгрупи у 4 (13 %) осіб параметри співвідношення ВЕЕ/ПНЕ були як у здорових людей (>1), а у всіх обстежених основної групи