Спосіб діагностики психосоматичного стану утробного плода

Реферат: Спосіб діагностики психосоматичного стану утробного плода включає бальну оцінку параметрів його біофізичного профілю, дослідження біометричної відповідності росту плода гестаційному розвитку, тонусу м'язів, тривалості та частоти рухальних епізодів, тривалості та частоти дихальних епізодів, доплерометричних показників кровотоку в системах каротидного та вертебробазилярного басейнів, емоційно-мімічне реагування плода, реактивність серцевої діяльності. За розробленою шкалою в балах оцінюють тип адаптації: нормальний (адаптивний), порушений (нестійкої адаптації), патологічний (дезадаптивний). UA 76152 U (12) UA 76152 U UA 76152 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме до акушерства та перинатальної психології, може бути використана після 32 тижнів вагітності і може бути використана для оцінки готовності плода до пологового стресу та постнатальної адаптації гомеостазу у новонародженого. Передчасні пологи, прееклампсія, плацентарна дисфункція, анемія, утробне інфікування залишаються найбільш актуальними проблемами в акушерстві і визначають як перинатальну захворюваність та смертність, так і дитячу інвалідизацію, внаслідок нервово-психічних розладів малюків (Писарєва С.П., 2009; Воробйова І.І., 2010, 2011). Незважаючи на велику кількість способів діагностики стану плода перинатальна захворюваність суттєво не зменшується і за даними різних авторів складає 15 - 20% від загальної кількості вагітностей (Деміна Т.Н., Чайка К.В., 2005; Венцківський Б.М., 2006). Це пов'язано з тим, що до теперішнього часу залишаються нез'ясованими механізми формування адаптації новонародженого. Доведено, що дослідження стану плода при акушерських ускладненнях другої половини вагітності не забезпечує об'єктивного уявлення про постнатальну адаптацію новонародженого (Горбатовская Е.В., Шарашидзе К.З., Велич Т.Л., Судина Н.П., 10.11). Це призводить до гіпо- та гіпердіагностики фетального дистресу. При цьому, незважаючи на оперативне розродження 16% дітей народжуються у стані важкої асфіксії, перинатальна захворюваність при цьому становить 36%, а перинатальна смертність, основними причинами якої, є гіпоксичне ураження плода та респіраторний дистрес-синдром новонародженого, сягає 60%. Викладене обумовлює доцільність пошуку шляхів удосконалення діагностики стану утробного плода та прогнозування постнатальних гіпоксично-ішемічних розладів новонароджених. Доведена психічна діяльність утробного плода (Г.І. Брехман, 2001), та наявність у нього перинатальної пам’яті, визначені особливості формування неокортексу плода, які дозволяють оцінювати вплив мозку плода на взаємини в системі мати-плацента-плід та формування адаптації новонародженого. Відомий спосіб оцінки стану плода, який також використовує ультразвукові характеристики та визначає диференційовано дихальні рухи та рухи тулуба плода, зміни його серцевої діяльності і дозволяє прогнозувати розвиток дистресу. Проте він не може прогнозувати особливості перебігу пологового стресу та особливості кровопостачання різних ділянок мозку плода, в яких розташовані центри регуляції серцевої діяльності та дихання (Маркін Л.Б., Филипов З.З., 2010). Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб визначення біофізичного профілю плода, який включає визначення параметрів фето- та плацентометрії, кількості вод та КТГ в балах, що використовується як прогностичний метод оцінки стану плода. Проте він не прогнозує стан плода під час пологів та не дає змогу визначити стан лімбічної системи, як основи формування адаптації (Coopland E., 1986). В основу запропонованого способу діагностики психосоматичного стану плода покладено задачу визначення не тільки росту але й розвитку плода внаслідок диференціації неокортексу та лімбічної системи, які визначають його адаптацію, що дасть можливість визначити здатність плода до переживання пологового стресу та постнатальної перебудови метаболізму з рекомендацією оптимального методу розродження та оцінкою ефективності терапії. Поставлена задача способу діагностики психосоматичного стану утробного плода вирішується шляхом бальної оцінки параметрів його біофізичного профілю плода, згідно корисної моделі додатково досліджується біометрична відповідність росту плода гестаційному розвитку, тонус м'язів, тривалість та частота рухальних епізодів, доплерометричні показники кровотоку в системах каротидного та вертебробазилярного басейнів емоційно-мімічне реагування плода, реактивність серцевої діяльності, при чому за розробленою шкалою в балах оцінюється тип адаптації: 18 - 14 балів - нормальний (адаптивний), 13 - 10 балів - порушений (нестійкої адаптації), 9 та менше балів - патологічний (дезадаптивний). Застосування розробленого способу діагностики дозволяє оцінити відповідність мозкових структур гестаційному розвитку та здатність плода до переживання пологового стресу та постнатальної перебудови метаболізму із збереженням ауторегуляції мозку плода. Спосіб здійснюється наступним чином: за розробленою шкалою визначається бальна оцінка психофізичного профілю плода: 18 - 14 балів - нормальний (адаптивний), 13 - 10 балів порушений (нестійкої адаптації), 9 та менше балів - патологічний (дезадаптивний). Суть способу пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Пацієнтка М., 29 років. Вагітність 1-а, бажана, біамніотична, діхоріальна двійня. Високий рівень сприйняття стресу. Психологічна корекція під час вагітності. Прегравідарної підготовки не проводила. Під час вагітності використовувались енергопротектори та ендотеліальні протектори. Оцінка психофізичного розвитку 1 плода - 18 балів, другого плода 1 UA 76152 U 5 10 15 20 17 балів. При проведенні УЗД досліджень зареєстровано синхронні рухи плода та їх взаємодію в період дослідження (як прояв утробного спілкування: пошук долонь). Пологи відбулись в 40 тижнів вагітності через природні статеві шляхи. 1 хлопчик народився з вагою 2980 г, 51 см з оцінкою за шкалою Апгар 8 (8) балів. 2 хлопчик народився з вагою 3120 г, 51 см з оцінкою за шкалою Апгар 8 (9) балів. Затримки утробного крику у новонароджених не було. Знаходились у фізіологічному відділенні, проведено прикладання до грудей в пологовій залі. Приклад 2. Вагітна З., 26 років. Вагітність 1-а. Перебіг вагітності ускладнився загрозою переривання в 1 триместрі, безсимптомною бактеріурією, плацентарною дисфункцією в 24 - 27 тижнів вагітності. Проводилось відповідне лікування та психологічний супровід подружжя під час вагітності. Показники кардіотокографії (КТГ) в 33 тижні вагітності 7 балів, в 34 тижні за даними Доплер-УЗД - дистрес плода в стані компенсації, маловоддя, раннє дозрівання плаценти. Показники психофізичного стану плода - 16 балів. Пологи фізіологічні, народився хлопчик вагою 4120 г, 56 см. З оцінкою за шкалою Апгар 8 (8) балів, в потиличному передлежанні, синклітичне вставлення голівки, що відповідало додатковому згинанню і гарному пристосуванню до біомеханізму пологів. Затримки крику не було. Прикладений до грудей. Дитина перебувала під наглядом матері. Виписана в задовільному стані на 5 добу. Таким чином, розробка способу діагностики психосоматичного стану утробного плода сприяє можливості прогнозування відповідності розвитку структур мозку плода гестаційному терміну для своєчасної профілактики готовності плода до пологового стресу та постнатальної перебудови метаболізму, що сприяє профілактиці ішемічно-гіпоксичних уражень новонародженого. Таким чином, можуть бути виявлені ранні предиктори порушення власної адаптації плода і призначена відповідна терапія, а також визначення методу розродження. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб діагностики психосоматичного стану утробного плода, що включає бальну оцінку параметрів його біофізичного профілю, який відрізняється тим, що додатково досліджують біометричну відповідність росту плода гестаційному розвитку, тонус м'язів, тривалість та частоту рухальних епізодів, тривалість та частоту дихальних епізодів, доплерометричні показники кровотоку в системах каротидного та вертебробазилярного басейнів, емоційномімічне реагування плода, реактивність серцевої діяльності, при цьому за розробленою шкалою в балах оцінюють тип адаптації: 18-14 балів - нормальний (адаптивний), 13-10 балів порушений (нестійкої адаптації), 9 та менше балів - патологічний (дезадаптивний). Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2