Спосіб оцінки стану плода при затримці його розвитку

Спосіб оцінки стану плода при затримці його розвитку, що включає кардіотахографічне дослідження варіабельності частоти серцевих скорочень плода, ехографічне визначення біофізичної активності фетального організму (тонусу, дихальних та генералізованих рухів плода та об'єму ам 3 54354 В основу корисної моделі поставлено завдання створення способу оцінки стану плода при затримці його розвитку шляхом доповнення визначення біофізичного профілю плода (БПП) та доплерографічним дослідження стану кровоплину в АП та бальної оцінки зазначених показників. Поставлене завдання вирішують тим, що у способі оцінки стану плода, що включає кардіотахографічне дослідження варіабельності частоти серцевих скорочень (ЧСС) плода, ехографічне визначення біофізичної активності фетального організму (тонусу, дихальних та генералізованих рухів плода та об'єму амніотичної рідини) та бальну оцінку визначених параметрів, згідно з корисною моделлю, додатково здійснюють доплерографічне дослідження стану кровоплину в АП та проводять бальну оцінку всіх визначених параметрів, де кожний параметр оцінюють в 0, 1, та 2 бали, причому оцінка 8-10 балів вказує на задовільний стан плода, оцінка 7-8 балів - на наявність компенсованого дистресу плода і вимагає повторної оцінки через 2-3 дні, оцінка 5-4 балів - на наявність субкомпенсованого дистресу плода (повторна оцінка наступного дня, підготовка до розродження) і оцінка менше 3 балів вказує на критичний стан плода, який вимагає термінового розродження. 4 Спосіб оцінки стану плода при затримці його розвитку здійснюють таким чином. За допомогою монітора типу 8030 А фірми "Hewlett-Packard" проводять нестресову антенатальну кардіотокографію. Вагітним надають напівфовлерівське положення. Запис кардіотокограми здійснюють впродовж 20 хв. на стрічці, що рухається зі швидкістю 1 см/год. При аналізі КТГ враховують тип варіабельності ЧСС плода (амплітуду осциляцій). Із застосуванням ультразвукової діагностичної системи SLE-101PC проводять оцінку дихальних та генералізованих рухів плода протягом 30 хв. спостереження. Вимірюють найбільший вертикальний розмір вільної ділянки амніотичної рідини у порожнині матки. Дослідження кровоплину в артерії пуповини здійснюють на ультразвуковому діагностичному приладі "SonoAce 9900". При цьому проводять кольорове доплерівське картування та імпульсну доплерометрію артерій пуповини. Оцінку кривих швидкостей кровоплину здійснюють шляхом визначення систоло-діастолічного співвідношення (С/Д), пульсаційного індексу (ПІ) та індексу резистентності (IP). Кінцеву оцінку стану плода при затримці його розвитку проводять відповідно до параметрів, наведених в таблиці. Таблиця 1 Параметри 2 1 2 Тип варіабельності ЧСС пло- хвилеподібний да (амплітуда осциляцій) (>6уд/хв) 1 і більше епізодів дихальних рухів плода Дихальні рухи плода тривалістю 60 с за 30 хв. спостереження наявність 3 і більше Рухова активність плода рухів тулуба і кінцівок плода за 30 хв. наявність амніотичної рідини у всіх відділах Кількість амніотичної рідини порожнини матки, найбільший вертикальний розмір більше 2 см Стан кровоплину в артерії пуповини нормальний (високий діастолічний компонент, С/Д3; нульовий або реверсний кровоплин в окремих серцевих циклах) навкруги визначаються дрібні частини плода, вертикальний розмір амніотичної рідини < 1 см термінальний (нульовий або реверсний кровоплин в усіх серцевих циклах) лася зі швидкістю 1 см/год. При аналізі КТГ враховували тип варіабельності ЧСС плода (амплітуду осциляцій). Із застосуванням ультразвукової діагностичної системи SLE-101PC проводили оцінку дихальних та генералізованих рухів плода протягом 30 хв. спостереження. Вимірювали найбільший вертикальний розмір вільної ділянки амніотичної рідини у порожнині матки. 5 54354 Дослідження кровоплину в артерії пуповини здійснювали на ультразвуковому діагностичному приладі "SonoAce 9900". При цьому проводили кольорове доплерівське картування та імпульсну доплерометрію артерій пуповини. Оцінку кривих швидкостей кровоплину здійснювали шляхом визначення систоло-діастолічного співвідношення (С/Д), пульсаційного індексу (ПІ) та індексу резистентності (IP). Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали з використанням сучасних сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм статистичного аналізу Microsoft Excel 5.0. В усіх вагітних групи спостереження при ультразвуковій фетометрії виявлено асиметричну форму ЗРП. В більшості випадків (74 %, відповідно 37 вагітних) мав місце І ступінь важкості ЗРП; в 12 % (6 вагітних) - II ступінь ЗРП, в 14 % (7 вагітних) III ступінь ЗРП. При проведенні КТГ в усіх випадках виявлено зниження реактивності серцевої діяльності плода, та зниження варіабельності ЧСС плода (амплітуда осциляцій дорівнювала 4,8±0,5 уд/хв). При дослідженні біофізичної активності плода реєструвались лише поодинокі генералізовані рухи плода, кількість їх впродовж 30 хв. спостереження складала 1,8±0,4, кількість епізодів дихальних рухів плода тривалістю 45,8±4,2 с становила 1,7±0,3; найбільший вертикальний розмір вільної ділянки амніотичної рідини дорівнював 1,4±0,5 см. При дослідженні кровоплину в артерії пуповини достовірне збільшення індексів судинного опору виявлено у 72 % вагітних; показники судинного опору в АП перевищували нормативні для даного терміну вагітності на 19-26 %. У 8 вагітних виявлено в окремих серцевих циклах нульовий, а у 3 реверсний діастолічний кровоплин. Моніторинг стану плода виявив прогресування фетального дистресу у 64 % вагітних, показник біофізичної активності плода складав 4 бали і нижче. Вирішальне значення у констатації наявності патологічного БПП мала низька оцінка реактивності серцевої діяльності плода та його тонусу. При Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 наявності патологічного БПП в АП у 50 % випадків було зареєстровано сповільнений, у 25 % - нульовий або реверсний в окремих циклах, у 12,5 % постійний нульовий і в 12,5 % - реверсний діастолічний кровоплин. Всі вагітні з патологічною оцінкою БПП були розроджені шляхом кесаревого розтину (при відсутності біологічної зрілості шийки матки). В результаті - 19 дітей народились з ознаками пренатальної гіпотрофії І ступеня, 10 дітей - II ступеня і 3 дітей - III ступеня. У стані легкої асфіксії (оцінка за шкалою Апгар на 1-й хв.. після народження 7-8 балів) народилися 8, середньої важкості (5-6 балів) - 19 і важкої (3-1 бал) - 5 дітей. В усіх випадках з ефектом були проведені терапевтичнореанімаційні заходи. У 11 новонароджених ранній неонатальний період ускладнився респіраторним дистрес-синдромом. Лікування пневмонії не дало ефекту у 3 випадках. У випадках народження дітей в стані легкої асфіксії пренатально переважно спостерігався сповільнений, при асфіксії середньої важкості нульовий або реверсний у окремих серцевих циклах і при важкій асфіксії - постійний нульовий або реверсний кровоплин у АП. В усіх випадках народження дітей з ознаками важкої асфіксії був зареєстрований силентний тип варіабельності ЧСС плода. У решті спостережень (36 % вагітних) динамічний контроль за станом плода не виявив показів до термінового розродження. В цих випадках при наявності компенсованого дистресу плода (БПП 6 балів) та помірного сповільнення кровоплину в АП (С/Д - 2,94±0,11; ПІ - 0,94±0,07; IP - 0,70±0,05) розродження проводилось через природні пологові шляхи у терміні вагітності 37-39 тижнів. Запропонована корисна модель способу оцінки стану плода при затримці його розвитку має високу діагностичну та прогностичну цінність, дає можливість об'єктивно оцінити стан плода. Джерела інформації: 1. Manning F., Menticoglou S., Hannah C. Antepartum fetal risk assessment: The role of the fetal biophysical profile score // Baillieres Clin. Obstet. Gynecol. - 1987. -Vol.1. № 2. -P. 55-72. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601