Спосіб хірургічного лікування хворих на рак шлунка

Реферат: Спосіб хірургічного лікування хворих на рак шлунка характеризується тим, що пацієнти з анемією легкого (Нв 120-100 г/л) і середнього (Нв 120-100 г/л) ступенів тяжкості відмовляються від проведення гемотрансфузії, у випадках тяжкої анемії (Нв < 80 г /л) проводять гемотрансфузію у мінімальному обсязі у пацієнтів з рівнем гемоглобіну нижче 70 г/л при наявності додаткових факторів ризику, що ведуть до неадекватної оксигенації: ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання. UA 76308 U (12) UA 76308 U UA 76308 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до онкології та хірургії, і може бути використана при хірургічному лікуванні хворих на злоякісні пухлини шлунка. Рак шлунка є однією із найбільших проблем охорони здоров'я. За деякими оцінками рак шлунка займає 4 місце серед найпоширеніших онкологічних захворювань в світі (1). Загальна кількість випадків захворювання на рак шлунка в Україні за 2007-2008 роки складала 12380, а за 2008-2009 роки - 12065). Стандартом лікування хворих на резектабельний рак шлунка в Україні є оперативне лікування із подальшим проведенням ад'ювантної хіміотерапії. Проте міжнародні широкомасштабні клінічні дослідження не показали переваг ад'ювантного режиму хіміотерапії раку шлунка у порівнянні із самостійним хірургічним лікуванням, оскільки ад'ювантний режим хіміотерапії не має впливу на первинну пухлину (2). Основні переваги неад'ювантної поліхіміотерапії полягають у підвищенні резектабельності та операбельності, зменшенні розмірів первинної пухлини, профілактиці розвитку метастатичної хвороби на рівних стадіях, зменшенні толерантності до терапії. У значної частини хворих рак шлунка ускладнюється анемією. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб переливання еритроцитної маси (3). Проте, в даний час опубліковано безліч досліджень, що повідомляють про негативний вплив гемотрансфузії на віддалені результати лікування раку шлунка. Слід зазначити, що крім можливої негативної дії на перебіг пухлинного процесу, переливання крові є чинником, що погіршує безпосередні результати радикального хірургічного лікування раку шлунка, підвищуючи кількість післяопераційних ускладнень і летальність. Істотними недоліками цього способу є такі серйозні побічні ефекти як ризик зараження ВІЛ, гепатитами В і С, малярією, вірусами групи Herpes, розвиток гострого посттрансфузійного пошкодження легенів, алергій, аж до анафілаксії, небезпека переливання несумісної крові та реакція "трансплантат проти хазяїна". Проте, не дивлячись на те, що відомості про гемотрансфузії як порівняно безпечну процедуру сьогодні повністю переглянуто, у повсякденній практиці показання до цієї операції в достатній мірі лібералізовані. Частково це пояснюється відсутністю в Україні клінічних рекомендацій з даного питання. У результаті необхідність гемотрансфузії визначається досвідом хірурга і анестезіолога, що закономірно призводить до необґрунтованого завищення свідчень. Задача корисної моделі - можливість поліпшити найближчі та віддалені результати хірургічного лікування хворих на рак шлунка внаслідок відмови від переливання крові в періопераційному періоді. Технічний результат - покращення результатів лікування, якості життя хворих на рак шлунка. Поставлена задача вирішується тим, що пацієнти з анемією легкого (Нв 120-100 г/л) і середнього (Нв 120-100 г/л) ступенів тяжкості відмовляються від проведення гемотрансфузії, у випадках тяжкої анемії (Нв < 80 г/л) проводять гемотрансфузію у мінімальному обсязі у пацієнтів з рівнем гемоглобіну нижче 70 г/л при наявності додаткових факторів ризику, що ведуть до неадекватної оксигенації: ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання. Приклад конкретного виконання: Хвора Н., 71 рік, знаходилася на стаціонарному лікуванні у науково-дослідному відділенні пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту раку у грудні 2009 р. Госпіталізований зі скаргами на загальну втому, болі в животі натще. Було встановлено діагноз: рак середньої третини шлунка, інфільтративно-виразкова форма росту T3NxM0 II стадія II клінічна група. Рівень гемоглобіну крові пацієнтки на момент госпіталізації 12 склав 72 г/л, еритроцити - 2,8 × 10 /л, гематокрит - 38 %. Пацієнтці було виконано оперативне втручання в об'ємі гастректомії з бурсектомією та лімфодисекцією по D2+. На основі патогістологічного висновку було встановлено діагноз рак нижньої третини шлунка інфільтративна форма росту pT4N0M0 III стадія II клінічна група, стан післяоперативного лікування. Хвора у задовільному стані була виписана із стаціонару на 8 добу після 12 оперативного втручання із показниками крові, гемоглобін - 74 г/л, еритроцити - 2,9 × 10 /л, гематокрит - 36 %. При контрольному обстеженні через 3 місяці, у хворої було зареєстровано анемію 1-го ступеня. При черговому контрольному обстеженні через 36 місяців прогресування захворювання не спостерігається. Спосіб, що заявляється, був апробований в відділенні пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору Державної установи "Національний інститут раку" і в хірургічному відділенні КЗ Севастопольський міський онкологічний диспансер ім. А.А. Задорожного протягом 1 UA 76308 U 5 10 2008-2012 pp. і показав себе як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Джерела інформації:. 1. Kamangar F., Dores G.M., Anderson W.F. Patterns of cfncer incidence, mortality, and prevalence across five continents: defining priorities to rtduce cancer disparities in different geographic regions of the world. J. Clin. Oncjl., 2006.-24. - Р. 2137-2150. 2. Alazraki N.P., Styblo Т., Grant S.F. et al. Sentinel node stag-ing of early breast cancer using lymphoscintigraphy and the intraop-erative gamma-detecting probe // Semin. Nucl. Med. 2000. - Vol. 30. - № 1. - P. 56-64]. 3. SHUNZO MAETANI. Role of Blood Transfusion in Organ System Failure Following Major Abdominal Surgery. - Ann. Surg. March 1986. - P. 275-281. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб хірургічного лікування хворих на рак шлунка, який характеризується тим, що пацієнти з анемією легкого (Нв 120-100 г/л) і середнього (Нв 120-100 г/л) ступенів тяжкості відмовляються від проведення гемотрансфузії, у випадках тяжкої анемії (Нв < 80 г /л) проводять гемотрансфузію у мінімальному обсязі у пацієнтів з рівнем гемоглобіну нижче 70 г/л при наявності додаткових факторів ризику, що ведуть до неадекватної оксигенації: ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2