Спосіб підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на рак шлунка

Реферат: Спосіб підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на рак шлунка включає мобілізацію шлунка без порушення цілісності сальникової сумки. Виконують бурсектомію, видаляють поверхневий листок брижі поперечно-ободової кишки, капсулу підшлункової залози, парієтальну очеревину між верхнім краєм підшлункової залози і нижнім краєм печінки і очеревину, яка вистилає печінково-дванадцятипалу зв'язку. UA 76309 U (12) UA 76309 U UA 76309 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме до онкології та хірургії, і може застосовуватися з метою поліпшення локального контролю при хірургічному лікуванні хворих на рак шлунка з метою підвищення радикалізму операцій при раку шлунка. Перитонеальна дисемінація - найбільш частий шлях поширення пухлини шлунка. Навіть після радикальних операцій близько половини хворих з рТ3 помирає протягом перших двох років внаслідок метастазування з очеревини. Прийнято вважати, що ураження очеревини відбувається внаслідок виходу вільних ракових клітин при проростанні пухлиною серозного покриву. Однак приблизно в 0,5 % хворих з інвазією в слизову і 5 % - м'язову оболонки, які перенесли радикальні операції, в найближчі терміни розвивається канцероматоз очеревини. Передбачається, що в цих випадках ракові клітини потрапляють в черевну порожнину через додаткові лімфатичні канали і безпосередньо з метастатичних лімфатичних вузлів, що відкриваються при лімфодисекції. Точний механізм до теперішнього часу залишається невідомим. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб хірургічного лікуванні хворих на рак шлунка при дифузно-інфільтративних раках, що передбачає евісцерацію верхнього лівого квадранта черевної порожнини, яка в первісному варіанті включає моноблочне, без розтину просвіту сальникової сумки, видалення шлунка, хвоста і тіла підшлункової залози, селезінки, жовчного міхура, лівого наднирника, лівої долі печінки і резекцію поперечно-ободової кишки. Надалі операція була модифікована іншою групою японських дослідників, які відмовилися від резекції лівої долі печінки (1). Способу властиві наступні недоліки: - надмірна травматичність, висока складність його виконання, - відсутність поліпшення віддалених результатів, - може бути показана тільки у випадках проростання пухлин поперечно-ободової кишки. Однак, дані літератури в питанні ефективності евісцерації верхнього лівого квадранта черевної порожнини неоднозначні. Частина вчених не відзначає поліпшення віддалених результатів і вважає її виконання недоцільним або показаним тільки у випадках проростання пухлини поперечно-ободової кишки. Інші вказують на ефективність втручання і вважають за необхідне проведення подальших досліджень. При цьому всіма дослідниками наголошується надмірна травматичність даного втручання, висока складність його виконання. Задачею корисної моделі є розробка більш досконалого способу хірургічного лікування хворих на рак шлунка. Технічний результат полягає в поліпшенні результатів хірургічного лікування хворих на рак шлунка, зменшення ризику перитонеальної дисемінації і підвищення ефективності оперативного втручання без суттєвого збільшення його обсягу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає мобілізацію шлунка без порушення цілісності сальникової сумки, згідно з корисною моделлю, щоб запобігти виходу вільних ракових клітин в черевну порожнину і видалити вже наявні вогнища мікрокарциноматозу виконують бурсектомію, видаляють поверхневий листок брижі поперечноободової кишки, капсулу підшлункової залози, парієтальну очеревину між верхнім краєм підшлункової залози і нижнім краєм печінки і очеревину, яка вистилає печінководванадцятипалу зв'язку. При цьому з онкологічної точки зору досягається результат аналогічний такому при евісцерації верхнього лівого квадранта черевної порожнини, але без характерної для цієї операції зверхтравми. Особливістю данного способа є проведення бурсектомії, що дозволяє запобігти виходу вільних ракових клітин в черевну порожнину і видалити вже наявні вогнища мікрокарциноматозу та отримати задовільні результати. Приклад конкретного застосування способу. Хворий М., 68 років, знаходився на стаціонарному лікуванні у науково-дослідному відділенні пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту раку у серпні 2008 р. Госпіталізований зі скаргами на загальну втому, болі в животі натще. Було встановлено діагноз: рак нижньої третини шлунка інфільтративна форма росту T3NxM0 II стадія II клінічна група. Пацієнту було виконано оперативне втручання в об'ємі гастректомії з бурсектомією та лімфодисекцією по D2. На основі патогістологічного висновку було встановлено діагноз рак нижньої третини шлунка інфільтративна форма росту T3N1M0 IIIА стадія ІІ клінічна група, стан післяоперативного лікування. При черговому контрольному обстеженні через 36 місяців прогресування захворювання не спостерігається. Спосіб, що заявляється, був апробований в відділенні пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору Державної установи "Національний інститут раку" і в хірургічному 1 UA 76309 U відділенні КЗ Севастопольський міський онкологічний диспансер ім. А.А. Задорожного протягом 2008-2012 pp. і показав себе як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. 5 Джерела інформації: 1. Yonemura Y. Et al. Postoperative results of left upper abdominal evisceration for advanced gastric cancer. Hepatogastrognterology, Mar-Apr, 2000. - № 47(32). - Р. 571-4. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на рак шлунка, що включає мобілізацію шлунка без порушення цілісності сальникової сумки, який відрізняється тим, що виконують бурсектомію, видаляють поверхневий листок брижі поперечно-ободової кишки, капсулу підшлункової залози, парієтальну очеревину між верхнім краєм підшлункової залози і нижнім краєм печінки і очеревину, яка вистилає печінково-дванадцятипалу зв'язку. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2