Зразок для випробувань на знос

Реферат: Зразок для випробувань на знос виконаний з пазом на своїй робочій поверхні, при цьому одна із бокових граней паза нахилена до його дна і утворює з дном гострий кут, а друга складає з ним прямий кут. UA 77473 U (54) ЗРАЗОК ДЛЯ ВИПРОБУВАНЬ НА ЗНОС UA 77473 U UA 77473 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до машинобудування і стосується саме обладнання для триботехнічного випробування матеріалів. Відомий зразок для випробувань на знос, виконаний з гладкою своєю робочою поверхнею [див. Рещиков В.Ф. Трение и износ тяжелонагруженных передач. - М.: Машиностроение, 1975. С. 48, рис. 25]. Недоліком такого зразка є те, що він не забезпечує можливості визначення величини лінійного зносу своєї робочої поверхні в залежності від певного змінного параметра, наприклад, її ширини. Найбільш близьким до корисної моделі за технічною суттю і досягуваному ефекту є зразок для випробувань на знос, виконаний з пазом на своїй робочій поверхні, при цьому одна із бокових граней пазу нахилена до його дна під гострим кутом, а друга складає з ним прямий кут [див. А. с. СССР № 859869, МПК G01N 3/56. Образец для испытаний на износ / Ю.А. Ярославцев, А.И. Панкратов, А.С. Сорока.-1981. Бюл. № 32, с. 150]. Такий зразок, в порівнянні з попереднім, забезпечує можливість визначення величини лінійного зносу своєї робочої поверхні в залежності від змінної ширини паза, але не забезпечує достатнього спрощення визначення дійсної його величини, оскільки нахилена бокова грань пазу складає із своїм дном гострий кут в межах 50-55° і призводить до лінійного зносу робочої поверхні зразка більшої глибини від отримуваного збільшення ширини пазу, що є основним його недоліком. В основу корисної моделі поставлена задача забезпечення можливості спрощення визначення дійсної величини лінійного зносу робочої поверхні зразка шляхом отримування однакових значень по величині його змінної глибини і змінної ширини паза. Поставлена задача вирішується тим, що в зразку для випробувань на знос, виконаному з пазом на своїй робочій поверхні, при цьому одна із бокових граней паза нахилена до його дна під гострим кутом, а друга складає з ним прямий кут, згідно з корисною моделлю, новим є те, що нахилена бокова грань паза утворює з його дном гострий кут 45°. Вказані відмітні ознаки, в порівнянні з найближчим аналогом, дозволяють отримувати однакові значення по величині змінної глибини лінійного зносу робочої поверхні зразка і змінної ширини паза, що забезпечує можливість спрощення визначення дійсної його величини. На кресленні схематично показаний зразок для випробувань на знос в парі тертя з контрзразком: де 1 - зразок; 2 - паз; 3, 8 - робочі поверхні; 4, 6 - бокові грані; 5 - дно; 7 контрзразок; 9 - виступ. Зразок 1 для випробувань на знос виконаний з пазом 2 на своїй робочій поверхні 3, при цьому одна із бокових граней 4 паза 2 нахилена до його дна 5 під гострим кутом, а друга 6 складає з ним прямий кут. Крім цього, нахилена бокова грань 4 паза 2 утворює з його дном 5 гострий кут 45°. В результаті такого виконання зразка 1 утворений на його робочій поверхні 3 паз 2 має початкову свою зовнішню ширину аз і збільшує її розмір у міру зменшення його глибини на таку ж саму величину. При цих умовах початкова глибина паза 2 зразка 1 повинна бути більшою передбачуваного лінійного зносу його робочої поверхні 3. Контрзразок 7 до початку випробування із зразком 1 має гладку свою робочу поверхню 8 по всій її площі, тому в даному випадку будь-які вихідні вимірювання, наприклад, профілографічним методом, не здійснюються. Вимірюється тільки початкова ширина а з паза 2 зразка 1 на його робочій поверхні 3 будь-яким відомим і прийнятним для цього методом. В результаті контактної взаємодії і тертя робочих поверхонь 3, 8 зразка 1 і контрзразка 7 відбувається їх лінійний знос на певні величини hз, hк. Це визиває зменшення глибини паза 2 зразка 1 і збільшення його ширини від початкової величини аз до кінцевої величини bз, а також утворення на робочій поверхні 8 контрзразка 7 відповідного виступу 9. Пунктирними лініями схематично показані дійсні форми лінійного зносу робочих поверхонь 3, 8 зразка 1 і контрзразка 7, які вони отримують після закінчення процесу їх взаємного випробування. При таких формах отримуваних результатів лінійний знос робочої поверхні 8 контрзразка 7 визначається по висоті hк його утвореного виступу 9. Лінійний знос hз робочої поверхні 3 зразка 1 визначається по різниці зміни на ньому величин ширини його паза 2 до початку і після закінчення процесу свого випробування з контрзразком 7, а саме по формулі: hз=(bз-аз), де bз - кінцева ширина паза 2 на рівні досліджуваної робочої поверхні 3 зразка 1 після випробування; аз - початкова ширина паза 2 на рівні досліджуваної робочої поверхні 3 зразка 1 до випробування. 1 UA 77473 U 5 При цих умовах, на відміну від найближчого аналога, відсутня необхідність враховування величини тангенса кута нахилу однієї із бокових граней 4 паза 2 зразка 1 до його дна 5, оскільки при куті такого нахилу 45° його величина дорівнює одиниці. Визначення в даному випадку тільки різниці вказаних величин ширини паза 2 зразка 1 зразу дає результат розрахунку, який дорівнює дійсній величині hз отримуваного в процесі його випробування з контрзразком 7 лінійного зносу. Таким чином, вказане удосконалення зразка забезпечує можливість спрощення визначення дійсної величини лінійного зносу своєї робочої поверхні завдяки отримуванню однакових значень по величині його змінної глибини і змінної ширини паза. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Зразок для випробувань на знос, виконаний з пазом на своїй робочій поверхні, при цьому одна із бокових граней паза нахилена до його дна під гострим кутом, а друга складає з ним прямий кут, який відрізняється тим, що нахилена бокова грань паза утворює з його дном гострий кут 45°. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2