Спосіб нанесення емітера на електроди газорозрядних ламп

Спосіб нанесення емітера на електроди газорозрядних ламп, який полягає у тому, що електроди занурюють та витримують в рідкій суспензії емітера, а потім виймають та випаровують розчинник, який відрізняється тим, що перед зануренням електродів у суспензію їх нагрівають до температури 250-400°С. Корисна модель відноситься до виробництва джерел світла, а саме - до способів нанесення емітера на електроди газорозрядних ламп Відомий спосіб нанесення емітера [В.Н Денисов "Производство электрических источников света", М., 1975, Стр.297] полягає в тому, що емітер у вигляді таблетки або пасти вкладають у порожнину, утворену керном та спіраллю електрода. Такий спосіб надзвичайно низько технологічний, призводить до значного збільшення маси та габаритів електрода Частково вказані недоліки ліквідовані у відомому способі [технічна документація Полтавського заводу газорозрядних ламп, технологічна карта 045.320.017], обраному в якості прототипу. Цей спосіб полягає в тому, що емітер суспензіюють в рідині Після чого електроди занурюють в цю суспензію емітера, витримують у ній, а потім виймають та випаровують розчинник. Проте вказаний спосіб також не забезпечує достатньо повного заповнення емітером внутрішніх порожнин електрода, утворених витками спіралі та керном До 50% об'єму цих порожнин залишаються незаповненими емітером Відповідно зменшується термін роботи ламп, погіршується Гх запалюваність. Задачею даної корисної моделі є збільшення маси емітера при виготовленні електродів газорозрядних ламп. Вказана задача досягається тим, що у відомому способі нанесення емітера, який полягає у тому, що електрод занурюють та витримують в рідкій суспензії емітера, а потім виймають та випаровують розчинник, перед зануренням електрода в суспензію його нагрівають до температури 250400°С. Збільшення маси емітера досягається завдяки тому, що при нагріванні електродів відбувається розширення і зменшення маси повітря, яке знаходиться у внутрішніх порожнинах електродів При нагріванні до 300°С, маса повітря зменшується практично в 2 рази. При занурені нагрітого електрода в суспензію повітря, що знаходиться в його порожнинах, охолоджується, стискається і створює розрідження, за рахунок якого суспензія всмоктується у внутрішні порожнини електрода. Крім того, нагрів електрода призводить до нагріву суспензії на поверхні електрода, особливо в щілинах Підвищення температури суспензії супроводжується зменшенням її в'язкості і коефіцієнта поверхневого натягу, що в свою чергу сприяє кращому заповненню суспензією порожнин електрода, а відповідно збільшує масу емітера на готових електродах. Збільшення температури електродів сприяє кращому заповненню внутрішніх порожнин, проте при температурах понад 400°С можливі процеси окиспення вольфраму та погіршення його емісійних можливостей. Приклад. Проводилось нанесення емітера на електроди дугових ртутних ламп високого тиску ДРЛ250. Електроди являли собою центральний стрижень - керн з вольфраму 0 1мм, довжиною 15,2мм на який накручена двохшарова спіраль з вольфрамового дроту 0 0,4мм з кроком 0,560,48мм з числом витків: у першому шарі - 11+1, у другому шарі - 8±1. Емітер - суспензія порошків титанату барію та окису ітрію у воді Партію електродів поклали в корзинку з нержавіючої сталевої сітки, помістили в електричну піч і нагріли до 250°С після чого корзинку з електродами занурили в посудину з розчином емітера, о 5Г 7903 витримали біля 15сек. і витягли. Електроди з сітки висипали на металевий піднос, на якому в сушильній шафі випарили розчинник емітера. Для отримання порівняльних даних паралельно нанесли емітер на іншу партію електродів за відомою технологією. В обох партіях (по 119шт.) визначили масу електродів без емітера і з емітером одразу після сушки. Після зважування електроди з емітером нанесеним за обома методами помістили в пробірки і разом потрусили, потім висипали на плоскі кювети і продули стисненим повітрям для видалення емітера, що обсипався з електродів, та зважили кожну партію знову. Таблиця Відомий спосіб До нанесення емітера 440,8925 Після сушки 445,6975 Після очищення емітера що обсипався 442,1513 Середня маса емітера нанесеного на електрод (мг) Після сушки 4,8050 Після очищення емітера що обсипався 1,2588 Середня маса електрода (мг) З таблиці видно, що порівняно з відомим запропонований спосіб дозволяє суттєво, в 1,6 рази збільшити масу нанесеного на електрод емітера, що за інших рівних умов відповідно підвищить ресурс дугових ртутних ламп. Покращується якість з'єднання емітера з матеріалом електрода за рахунок більш повного заповнення внутрішніх порожнин. Комп'ютерна верстка А. Рябко Спосіб, який пропонують Приріст маси емітера в % порівняно з ві441,0420 домим методом 446,7882 443,1798 19,6% 62,8% 5,7462 2,1378 Запропонований спосіб дозволяє наносити емітер на відносно великі партії електродів одночасно, замість послідовного по одному електроду на спеціальних карусельних станках, що в декілька разів збільшує продуктивність праці на цій технологічній операції". Застосування запропонованої корисної моделі не потребує придбання нового обладнання та змін інших операцій технологічного процесу. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601