Спосіб міні-інвазивного хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози

Реферат: Спосіб міні-інвазивного хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози включає пункцію кісти, аспірацію її вмісту, контрастування та проведення дренажу за пункційною голкою під УЗконтролем, а також промивання по дренажу зони деструкції розчинами антисептиків. Голку проводять між нижнім полюсом селезінки і верхнім полюсом нирки, разом з проведенням голки здійснюють гідропрепарування тканин розчином анестетику. UA 80756 U (54) СПОСІБ МІНІ-ІНВАЗИВНОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПСЕВДОКІСТ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ UA 80756 U UA 80756 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель стосується хірургії і може бути використана при хірургічному лікуванні псевдокіст підшлункової залози. Відомий спосіб (Ачкасов Е.Е., Харин А.Л., Каннер Д.Ю. Пункционное лечение ложных кист поджелудочной железы. // Хирургия.-2007.-7. - С. 65-68). Він включає пункційне трансгастральне дренування псевдокіст підшлункової залози під контролем УЗД. Відомий також спосіб лікування кіст підшлункової залози (див. Седов А.П., Парфенов И.П., Карпачев А.А. и др. Выбор метода эндоскопического лечения псевдокистозных поражений поджелудочной железы. // Эндоскопическая хирургия.-2008.-3. - С. 16-19). Він включає ендоскопічне формування цистогастроанастомозу і тим самим дренування кісти у шлунок. Недоліком способу слід вважати те, що лапароскопічне формування цистогастроанастомозу у зв'язку з підвищеним внутрішньочеревним тиском негативно впливає на стан центральної гемодинаміки (зниження венозного повернення, зменшення серцевого викиду, збільшення системного опору судин і т.д.), зміна функції дихання (порушення екскурсії легенів, зниження розтяжності легеневої тканини, зменшення функціональної залишкової ємності легенів, гіповентиляція і т.д.), систему коагуляції (тромбози, тромбоемболії і т.д.). Таким чином, у хворих похилого та старечого віку, з супутньою патологією серцево-судинної і дихальної систем, тромбозу вен в анамнезі та іншими обтяжливими захворюваннями, застосування лапароскопічної технології значно підвищує ризик розвитку ускладнень в післяопераційному періоді. Загальними недоліками двох описаних способів є: - малий діаметр співвустя і дренажної трубки, які не дозволяють забезпечити адекватну санацію кістозної порожнини; - висока ймовірність облітерації співвустя в ранні терміни і рецидив псевдокісти; - відсутність можливості ревізії порожнини кісти і видалення секвестрів під час операції; - технічні труднощі забезпечення надійного гемостазу при виник під час операції кровотечі. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб лікування кісти підшлункової залози за пат. Росії № 2098145 (див. RU, A61 М 25/01, пр. 23.02.1996, опубл. 10.12.1997, Способ лечения кист поджелудочной железы). Він включає пункцію кісти, аспірацію її вмісту, контрастування та проведення дренажу за пункційною голкою під УЗ-контролем, а також промивання по дренажу зони деструкції розчинами антисептиків. Голку проводять за допомогою транслюмбального доступу, до точки, розташованої в області лівого трикутника Лесгафта-Грюнфельда на рівні першого поперекового хребця. Дренаж проводять вентрально на відстані 0,5-2,0 см дозовні від бічної поверхні хребця. Спосіб дозволяє дренувати кісти підшлункової залози, але має ряд недоліків, а саме: - невеликий кут між крайніми положеннями пункційної голки, що обмежений з одного боку поперечним відростком хребця і з іншого боку ниркою, не дозволяє дренувати не сформовані псевдокісти з локалізацією в параколітичному і параренальному клітковинних просторах; - акустичні тіні від поперечних відростків хребців ускладнюють ультразвукову візуалізацію; - з-за важкості стану не завжди пацієнт може прийняти положення "лежачи на животі"; катетер фіксують до шкіри з боку спини, що видається не комфортним для хворого при тривалому лікуванні; - руки хірурга піддаються впливу рентгенівського випромінювання під час просування пункційної голки вздовж тіла хребця;. В основу корисної моделі поставлено задачу створення удосконаленого способу, який дозволяє покращити ефективність лікування псевдокіст шляхом надання можливостей лікувати несформованих псевдокіст в парапанкреатичній зоні, ефективно візуалізувати псевдокісти, атравматично проводити голку, здійснювати зручну для хворого тривалу фіксацію дренажу та ефективну аспірацію, промивання та введення антисептиків в порожнину псевдокіст. Поставлена задача вирішується тим, що в способі міні-інвазивного хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози, який включає пункцію кісти, аспірацію її вмісту, контрастування та проведення дренажу за пункційною голкою під УЗ-контролем, а також промивання по дренажу зони деструкції розчинами антисептиків, згідно з корисною моделлю, голку проводять між нижнім полюсом селезінки і верхнім полюсом нирки, разом з проведенням голки здійснюють гідропрепарування тканин розчином анестетику. Вибрання пункційної траси між нижнім полюсом селезінки і верхнім полюсом нирки, а також виконання гідропрепарування тканин розчином анестетику дозволяють оптимальним доступом, без ризику пошкодження селезінки, нирок, селезінкового кута товстої кишки здійснити ефективне лікування псевдокіст підшлункової залози. 1 UA 80756 U 5 10 15 20 25 30 35 Гідропрепарування тканин розчином анестетику дозволяє, з одного боку, виконувати розділення тканин, здійснювати атравматично, і, з іншого боку, проводити знеболювання як в процесі, так і після установки дренажу (за рахунок залишку анестетика в пункційній трасі). Спосіб реалізується наступним чином. Видаляють тканинній детрит і подальшу санацію порожнини псевдокісти здійснюють шляхом черезшкірного дренування під ультразвуковим контролем. При цьому пункційний канал, що використовується в подальшому для проведення дренажного катетера, формують в області лівого реберно-м'язового кута (між XII ребром і зовнішнім краєм попереково-остистої м'язи), дорсально і каудально від нижнього полюса селезінки та дорсально і краніально від верхнього полюса нирки, розташовуючись в параколітичній або паранефральній заочеревинній клітковині, де і локалізується псевдокіста, обумовлена деструктивним процесом в підшлунковій залозі і особливостями будови латеральної стінки клітковинного простору, де тонка фасція сприяє поширенню запального процесу вгору, вниз і назовні. Хворого укладають на правий бік, надаючи стійке положення валиком під поперековою областю. Виконують внутрішньовенну анестезію. Ультразвуковий датчик встановлюють в область реберно-м'язового кута і вибирають такий кут нахилу голки, при якому пункційна траса проходить між нижнім полюсом селезінки і верхнім полюсом нирки, при цьому просування голки діаметром 1-2 мм контролюють ультразвуком. Для виключення пошкодження органів, розташованих у безпосередній близькості від пункційної траси під час просування голки, застосовують гідропрепарування тканин (наприклад 0,25 % розчином новокаїну), що відстежують сонографічно. Після введення голки в порожнину псевдокісти її вміст аспірують в такому об'ємі, щоб знизити тиск у її порожнини до 200-250 мм водяного стовпа, потім заповнюють порожнину водорозчинним рентгенконтрастним препаратом в об'ємі, достатньому для отримання уявлення про конфігурацію порожнини псевдокісти. За голкою проводять струну Лундеквіста, напрямок проведення струни регулюють нахилом голки під УЗ-контролем. По струні в заданому напрямку опускають катетер, його діаметр і довжину перфорованого кінця вибирають індивідуально. По дренажу здійснюють фракційне або постійне промивання зони деструкції розчинами антисептиків. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє забезпечити новий доступ, що, в свою чергу, дозволяє дренувати з однієї позиції паранефрон, параколон і власне заочеревну клітковину. Травмування розташованих у безпосередній близькості від пункційного каналу паренхіматозних і порожнистих органів попереджають постійним ультразвуковим візуальним контролем за просуванням голки і прийомом пошарового ехоконтрольованого гідропрепарування тканин по ходу руху голки. При використанні запропонованого способу очікується також зниження розвитку гнійно-септичних ускладнень і летальності у хворих з псевдокистами підшлункової залози за рахунок запобігання лапаротомій. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб міні-інвазивного хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози, який включає пункцію кісти, аспірацію її вмісту, контрастування та проведення дренажу за пункційною голкою під УЗ-контролем, а також промивання по дренажу зони деструкції розчинами антисептиків, який відрізняється тим, що голку проводять між нижнім полюсом селезінки і верхнім полюсом нирки, разом з проведенням голки здійснюють гідропрепарування тканин розчином анестетику. 45 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2