Спосіб оцінки стану допоміжного апарату ока при травматичних пошкодженнях

Реферат: UA 81939 U UA 81939 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, точніше до офтальмології, та призначена для оцінки стану допоміжного апарату ока при травматичних пошкодженнях. Пошкодження органу зору, не дивлячись на досягнення сучасної реконструктивної мікрохірургії та патогенетично обґрунтованої фармакотерапії, залишаються однією із основних причин сліпоти та зниження зору як у всьому світі, так і в Україні [1]. За даними багатьох дослідників, велику частку серед сучасних пошкоджень органу зору займають травми допоміжного апарату ока [2]. Відмічено, що за останні десятиріччя змінились характер та структура травм допоміжного апарату ока. Все частіше стали зустрічатись поєднані та комбіновані пошкодження з утворенням значних дефектів, які нерідко призводять до функціональних та естетичних проблем. Найбільш часто такі травми характерні для пацієнтів молодого, дієздатного віку [3]. За останні 20-30 років змінилися соціальні підходи і критерії оцінки життєдіяльності людини в суспільстві. Сучасне уявлення про здоров'я все більше і більше акцентує увагу на психосоціальному компоненті індивідуума. У статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я визначається здоров'я як "стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороби або фізичних дефектів". Це торкнулося не лише поняття якості життя, а й вимог до нього, зокрема до офтальмопластичної хірургії. Якщо раніше метою реконструктивної хірургії було лише номінальне створення повік та інших структур допоміжного апарату ока, то нині пацієнти потребують відновлення форми, ідентичної здоровому оку і збереження функціональної здатності допоміжного апарату Оцінка стану допоміжного апарату ока по чітко встановлених критеріях є актуальною медичною проблемою, оскільки в умовах впровадження в Україні страхової медицини спостерігається тенденція зростання кількості випадків судових позивів зі сторони пацієнтів, які отримали травму допоміжного апарату ока та не задоволені результатами реконструктивновідновних втручань. В зв'язку з цим обґрунтована необхідність впровадження в медичну практику принципів та способів оцінки стану допоміжного апарату ока при травматичних пошкодженнях, які могли б стати засобом для попередження конфліктних ситуацій. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб оцінки анатомічних функціональних параметрів допоміжного апарату ока, при якому вимірюють положення та асиметрію брів, положення та рухливість повік, ступінь птозу та лагофтальму, форму та величину очної щілини, положення вій, стан сльозовідвідних шляхів [5]. Проте при такому способі оцінки стану допоміжного апарату ока не враховуються багато його анатомофункціональних та естетичних параметрів, важливих з позицій реконструктивно-відновних операцій. Задача корисної моделі полягає у більш детальній оцінці стану допоміжного апарату ока при травматичних пошкодженнях за рахунок врахування індивідуальних анатомо-функціональних та естетичних параметрів, виражених в балах. Технічний результат від поставленої задачі буде полягати в можливості визначати ступінь важкості травм допоміжного апарату ока, об'єктивно оцінювати результати реконструктивновідновних операцій, проведених на ньому. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі оцінки стану допоміжного апарату ока, що передбачає визначення положення та асиметрії брів, положення та рухливості повік, ступеня птозу та лагофтальму, форми та величини очної щілини, положення вій, стану сльозовідвідних шляхів, згідно з корисною моделлю, додатково визначають в балах площу пошкодження брів, краю та шкіри повік, тарзальних пластинок; індексів симетрії брів, пальпебральних складок, орбіто-пальпебральної борозди, сльозового трикутника, очної щілини; видів розривів сльозових канальців, зв'язок повік; стану м'язового, сльозопродукуючого та сльозовідвідного апарату органа зору; наявності рубців та деформацій; показника косметичності. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є врахування в балах площі пошкодження брів, краю та шкіри повік, тарзальних пластинок; індексів симетрії брів, пальпебральних складок, орбіто-пальпебральної борозди, сльозового трикутника, очної щілини; видів розривів сльозових канальців, зв'язок повік; стану м'язового, сльозопродукуючого та сльозовідвідного апарату органа зору; наявність рубців та деформацій; показника косметичності. За відомими літературними даними такий спосіб оцінки стану допоміжного апарату ока при травматичних пошкодженнях не відомий. Спосіб здійснюється наступним чином. Перед проведенням реконструктивно-відновних операцій та в віддаленому післяопераційному періоді, який складав 1 місяць, оцінювали стан допоміжного апарату ока з врахуванням індивідуальних анатомо-функціональних та естетичних параметрів допоміжного апарату ока пацієнта. Оцінювали в балах площу пошкодження брів, 1 UA 81939 U 5 10 15 20 25 краю та шкіри повік, тарзальних пластинок; індекси симетрії брів, пальпебральних складок, орбіто-пальпебральної борозди, сльозового трикутника, очної щілини; види розривів сльозових канальців, зв'язок повік; стан м'язового, сльозопродукуючого та сльозовідвідного апарату органа зору; наявність рубців та деформацій; показник косметичності. Дані заносили в спеціально розроблену "Карту обстеження хворих з травмами органу зору та допоміжного апарату ока". Конкретний приклад застосування. За період з січня 2008 по січень 2013 в клініці офтальмології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за запропонованим способом було обстежено 825 пацієнтів з пошкодженнями допоміжного апарату ока. При використанні запропонованого способу була досягнута можливість визначати ступінь важкості травм допоміжного апарату ока, об'єктивно оцінювати результати реконструктивно-відновних втручань, проведених на допоміжному, порівнювати різні методики операцій та застосовувати найбільш оптимальні, що в багатьох випадках дозволило вдосконалити функціонально-естетичний ефект оперативного втручання та покращити якість життя пацієнтів з пошкодженнями допоміжного апарату ока. Тому запропонований спосіб оцінки стану допоміжного апарату ока при травматичних пошкодженнях є доцільним у використанні. Джерела інформації: 1. Гундорова Р.А., Алексеева И.Б., Багатурия Т.Г. и др. Принципы оказания специализированной помощи при ургентных состояниях в офтальмотравматологии // Рос. офтальмол. журнал.-2012. - № 1. - С. 93-98. 2. Гундорова Р.А., Степенов А.В., Курбанова Н.Ф. Современная офтальмотравматология. М.: Медицина, 2007.-252 с. 3. Kuhn F. Ocular Traumatology. - Berlin: Springer-Verlag, 2008.-538 p. 4. Shukla В., Natarajan S. Management of ocular trauma.- New Delhi: CBS Publishers & Distributors, 2005.-324 p. 5. Короев О.А. Офтальмология: придаточные образования глаза / О.А.Короев. - Ростов н/Д: Феникс, 2007.-413 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб оцінки стану допоміжного апарату ока при травматичних пошкодженнях, що передбачає визначення положення та асиметрії брів, положення та рухливості повік, ступеня птозу та лагофтальму, форми та величини очної щілини, положення вій, стану сльозовідвідних шляхів, який відрізняється тим, що додатково враховують визначення в балах площі пошкодження брів, краю та шкіри повік, тарзальних пластинок; індексів симетрії брів, пальпебральних складок, орбіто-пальпебральної борозди, сльозового трикутника, очної щілини; видів розривів сльозових канальців, зв'язок повік; стану м'язового, сльозопродукуючого та сльозовідвідного апарату органа зору; наявності рубців та деформацій; показника косметичності. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2