Спосіб відновлення сльозовідведення при травматичних пошкодженнях середньої зони обличчя

Спосіб відновлення сльозовідведення при травматичних пошкодженнях середньої зони обличчя, що включає скелетування ділянки слізної ямки, виділення збереженої частини слізного міш 3 В основу корисної моделі покладена задача підвищення ефективності відновлення сльозовідведення при пошкодженні слізного мішка в результаті травматичних пошкоджень середньої зони обличчя за рахунок використання неушкодженого носослізного каналу при збереженні природнього напрямку для відтоку сльози та зменшенні об’єму операційної травми. Технічний результат буде полягати в забезпеченні відтоку слізної рідини з кон'юнктивального мішка до порожнини носа природним шляхом у випадках розриву слізного мішка або його відриву від носослізного каналу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі,який включає скелетування ділянки слізної ямки, виділення збереженої частини слізного мішка, проведення слізними канальцями м'яких зондів, виведення їх до просвіту розкритого слізного мішка з подальшим їх з'єднанням з катетером, проведеним зі слізного мішка до порожнини носа, згідно корисної моделі, розкривають устя носослізного каналу, проводять каналом до нижнього носового хода один кінець силіконового катетера діаметром 1,2 мм, інший кінець вводять до просвіту слізного мішка та з'єднують його з кінцями зонда зі слізних канальців, втиснувши обидва до просвіту катетера, уцілілу частину слізного мішка мобілізують та наближають до устя носослізного каналу, рану пошарово ушивають. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є формування шляху для відведення слізної рідини слізними канальцями, збереженою частиною слізного мішка та носослізним каналом до нижнього носового ходу, тобто у природному напрямку. Це забезпечує надійний відтік слізної рідини з кон'юнктивального мішка до порожнини носа при пошкодженні слізного мішка внаслідок його травмування при пошкодженнях середньої зони обличчя. При цьому виключається необхідність проведення дакріоцисторіностомії, за рахунок чого зменшується тривалість та травматичність операції та забезпечує задовільний результат. За відомими літературними даними такий спосіб відновлення сльозовідведення при травматичних пошкодженнях середньої зони обличчя не відомий. Спосіб здійснюють наступним чином. Під ендотрахеальним наркозом тупим та гострим шляхом, паралельно висікаючи рубцево змінені тканини, скелетують слізну ямку. Виділяють уцілілу частину слізного мішка, в чому допомагає введення слізними канальцями до її просвіту циліндричного зонда. Ним випинають в операційну рану стінку мішка та розтинають її. Після цього зонд виводять, а обома слізними канальцями проводять до просвіту слізного мішка обидва кінця м'якого силіконового зонда (в ролі останнього можна використати провідник від підключичного катетера)діаметром до 0,6 мм. На наступному етапі розкривають устя носослізного каналу та проводять каналом до нижнього носового хода один кінець силіконового катетера діаметром 1,2 мм. Інший кінець катетера вводять до просвіту слізного мішка та з'єднують його з кінцями зонда зі слізних канальців, втиснувши обидва до просвіту катетера. 44342 4 Після цього уцілілу частину слізного мішка мобілізують та наближають до устя носослізного каналу. Рану пошарове ушивають. Перевагами запропонованого способу є можливість відновлення сльозовідведення у випадках пошкодження слізного мішка, зменшення тривалості та травматичності операції, щадне відношення до анатомічних структур, задовільні косметичні та функціональні наслідки лікування. Таким чином спосіб дозволяє створити шлях для відтоку слізної рідини в природному напрямку: з кон'юнктивального мішка до нижнього носового хода, при розриві слізного мішка або його відриві від носослізного каналу. Приклад конкретного використання Хворий Ш., 57 років, звернувся зі скаргами на періодичну сльозотечу з правого ока, що значно посилюється на відкритому повітрі, особливо у вітряну погоду, на деформацію правої очної щілини. Зі слів хворого, 2 місяці тому в результаті дорожньотранспортної пригоди він отримав поранення середньої зони обличчя та поранення лівої параорбітальної ділянки. Каретою швидкої допомоги була доставлена до лікарні, де було проведено первинну хірургічну обробку ран обличчя. Об'єктивно: права очна щілина деформована і звужена по ширині. В правій скроневій ділянці починається рубець, який проходить виличною, підочної ділянкам, дугоподібно вигинається та проходить доверху в медіальному відділі очної щілини, в проекції розташування слізного мішка. За рахунок даного рубця має місце птоз верхньої повіки та укорочення очної щілини. Медіальний відділ кон'юнктивального мішка разом зі слізним озером прикриті складкою шкіри, яка також маскує і обидві слізні точки. При цьому нижня не занурена до слізного озера і не виконує свою функцію. Функціональні методи обстеження: - кольорова проба справа: 6 хв. зліва: 2,5 - носова проба зліва: барвник в порожнині носа не виявлено через 10 хв. справа: барвник в порожнині носа виявлено через 6 хв. При зондуванні нижнього слізного канальця правого ока зонд вдалося ввести через нижню слізну точку, провести вертикальним відділом канальця (приблизно 1-2 мм), горизонтальним відділом (приблизно 8 мм) та вивести до слізного мішка. При проведенні діагностичного промивання сльозовідвідних шляхів через нижню слізну точку з верхньої виявлено виділення слизово-гнійних мас, на основі чого встановлено наявність дакріоциститу. Рентгенографія кісток лицьового черепа в носопідборідній укладці з контрастуванням сльозозідвідних шляхів виявила заповнення рентгенконтрастною речовиною обох слізних канальців та невеликої частини слізного мішка, що була значно зміщена латеральне від місця типового положення. На томограмах кісток середньої зони обличчя даних на користь пошкодження кісткового носослізного каналу не виявлено. Встановлено діагноз: посттравматична рубцева деформа 5 44342 ція правих скроневої, виличної, підочної ділянок та в ділянці медіального кута, верхньої та нижньої повік правого ока, розрив правого слізного мішка з його відривом від носослізного каналу стійке декомпенсоване порушення сльозовідведення, пост травматичний правосторонній дакріоцистит. Хворому проведено лікування згідно розробленого нами способу. Під ендотрахеальним наркозом висічено рубцево змінені тканини шкіри в ділянці медіального кута лівого ока. З допомогою пластичних прийомів змодельовано очну щілину. Після цього тупим та гострим шляхом, паралельно висікаючи рубцево змінені тканини, скелетовано слізну ямку. Виділено уцілілу частину слізного мішка, після введення слізними канальцями до її просвіту циліндричного зонда. Ним випнуто в операційну рану стінку мішка та розітнуто її. Після цього зонд виведено, а обома слізними канальцями проведено до просвіту слізного мішка обидва кінця м'якого силіконового зонда (в ролі останнього використано провідник від Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 підключичного катетера)діаметром до 0,6 мм. На наступному етапі розкрито устя носослізного каналу та проведено каналом до нижнього носового хода один кінець силіконового катетера діаметром 1,2 мм. Інший кінець катетера введено до просвіту слізного мішка та з'єднано його з кінцями зонда зі слізних канальців, втиснувши обидва до просвіту катетера. Після цього уцілілу частину слізного мішка мобілізовано та наближено до устя носослізного каналу. Рану пошарово ушито. Запропонований спосіб апробовано на кафедрі хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії НМУ з позитивними результатами. Література: 1.Малиновский Г.Ф. Моторный В.В. Практическое руководство по лечению заболеваний слезных органов, Минск, «Белорусская наука», 2000, - 192 с. 2.Султанов М.Ю., Алиєва 3,А. Щадящая хирургия слезоотводящих путей, - Баку, «Азербайджанское государст. издательство», 1987, - 62 с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601