Спосіб визначення непереносимості сплавів для зубного протезування

Реферат: UA 84405 U UA 84405 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме до ортопедичної стоматології, і може бути використана для профілактики непереносимості до дентальних сплавів. В клініці ортопедичної стоматології останнім часом все частіше лікарі стикаються з алергічними проявами на сплави металів, з яких виготовлюють каркаси зубних протезів. Методів профілактики та виявлення алергічних реакцій до виготовлення протезу обмаль. Найпоширеніші - це провокаційні тести. У стоматологічній практиці для діагностики алергії до матеріалів часто використовуються шкірні проби: компресні, краплинні, компресно-скарифікаційні, скарифікаційно-плівкові та інші (Blanko-Dalman I. The nikelproblem // J. Prosthet. Dent. 1982. V.48, №1. P. 99-101.). Однак багато авторів вважають, що ці проби представляють найбільшу цінність лише при використанні стандартизованих алергенів і при правильному обліку отриманих результатів (Марков Б.Л. Проявление "непереносимое штифтовых вкладок и покрывных цельнометаллических коронок / Б. Л. Марков, Ю. А. Джириков, С. С. Минаев // Сборник научных работ по материалам научнопрактической конференции, под ред. проф. Большакова Г. В. "Зубной протез и здоровье". Москва, 2004 - С. 77-80.). Діагностична цінність шкірних проб в цілому залежить від правильного підбору концентрації тест-алергену: оптимальна концентрація не повинна надавати дратівної дії. Так, для виявлення алергії до ртуті при застосуванні амальгамових пломб використовується 0,1 % розчин двохлористої ртуті або свіжозамішана амальгама. Для виявлення підвищеної чутливості до золота - 2 % розчин хлориду золота. Однак нашкірні проби не мають абсолютного діагностичного значення і можуть давати як хибнопозитивний, так і псевдонегативні результати (Джераси Е. Клинико-лабораторни проучивания на контактна аллергия спрямо някои стоматологични материали / Е. Джераси, Д. Досева // Стоматология (София). 1981. т.63., №5. С. 261-266.). На думку ряду авторів, дані проби виключають контактно-алергічну реакцію на слизовій оболонці рота, так як сенсибілізований завжди весь організм (Interface corrosion in a to-amalgam and amalgam-toamalgam metaLcrown couplings / H. Schimelmitz, I. Punwani, S.H. Ashrafi, A.W. Anderson // J. prosthet. Dent. 1990. №2. P. 189-194.). Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є провокаційний клаптевий тест і його варіанти (в іноземній літературі його називають патч-тестом), суть якого полягає в накладенні на шкіру випробуваної речовини з подальшою оцінкою клінічної реакції організму через 24-48 години (Безрукова И.В. Клинико-лабораторное обоснование нормализации биоциноза в полости рта у больных с красным плоским лишаем / И.В. Безрукова: Автореф. дис. … канд. мед. наук по спец. стоматологія. М., 1997. 23 с). При використанні патч-тесту для оцінки чутливості шкіри пацієнтів до матеріалів зубних протезів, на які розвинувся контактний стоматит, що послужило причиною зняття цих протезів, чітка шкірна реакція відмічалася менш ніж в половині випадків. Отже, застосування цього тесту в стоматологічній практиці ускладнено. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу визначення непереносимості сплавів для зубного протезування, в якому, за рахунок зміни характеру проведення тесту, досягається надійне виявлення та попередження розвитку алергічної реакції на дентальні сплави. Поставлена задача вирішується в способі визначення непереносимості сплавів для зубного протезування, який здійснюють шляхом накладення на шкіру випробуваної речовини з подальшою оцінкою клінічної реакції організму, згідно з корисною моделлю, до протезування заздалегідь підготовлену стружку нікелевого сплаву змішують з краплею дентального адгезиву фотополімерного реставраційного матеріалу, обмазують довкола шийки одного з опорних зубів підготовлену суміш та полімеризують, через 72 години оцінюють результати реакції тканин, що прилягають до шийки опорного зубу, та аналізують їх. При застосуванні даної методики в практиці вона дозволила виявити підозру на несприятливість до нікелевих сплавів у 4,7 % пацієнтів, що звернулися за ортопедичним лікуванням. Стандартні тести та додаткове обстеження у алерголога довели ефективність запропонованого тесту. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Заздалегідь готують суміш, яка містить стружку нікелевого сплаву, яку змішують з краплею дентального адгезиву фотополімерного реставраційного матеріалу. Після чого обмазують навколо шийки одного з опорних зубів приготовленим матеріалом, полімеризують. Через 72 години оцінюють результати реакції тканин, що прилягають до шийки опорного зубу. Здійснюють аналіз отриманих результатів. Нами проведені дослідження серед 126 пацієнтів, що зверталися за стоматологічною допомогою. Всі їм виконували вказаний експрес-метод виявлення непереносимості та 1 UA 84405 U 5 10 15 паралельно проводилися консультації алерголога, постановка імунограми, проведення серологічного тестування та інше. Рівень виявлюваності пацієнтів з несприятливістю до нікелевих сплавів склав 96 %, тобто майже всі пацієнти, які мали проблеми з реакцією організму бути виявлені протягом експрес-тестування. Таким чином, у порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення забезпечує надійне виявлення та попередження розвитку алергічної реакції на дентальні сплави. Розроблена методика дозволяє з максимальною точністю та досить простим виконанням досягти виявлення алергічного несприйняття сплавів металів та здійснити її профілактику. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб визначення непереносимості сплавів для зубного протезування, який здійснюють шляхом накладення на шкіру випробуваної речовини з подальшою оцінкою клінічної реакції організму, який відрізняється тим, що попередньо до протезування заздалегідь підготовлену стружку нікелевого сплаву змішують з краплею дентального адгезиву фотополімерного реставраційного матеріалу, обмазують довкола шийки одного з опорних зубів підготовлену суміш та полімеризують, через 72 години оцінюють результати реакції тканин, що прилягають до шийки опорного зуба, та аналізують їх. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2