Спосіб корекції моторно-евакуаторної функції тонкої кишки після правобічної геміколектомії

Реферат: UA 85750 U UA 85750 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для сповільнення пасажу тонкокишкового вмісту після правобічної геміколектомії з метою запобігання розвитку синдромів мальдигестії та мальабсорбції. Відомі хірургічні способи корекції моторно-евакуаторної функції тонкої кишки після правобічної геміколектомії, які включають створення оперізуючого кишкового кільця (Davis, 1953), включення антиперистальтичної ділянки тонкої кишки (Singleton, 1954), накладання на кишкову стінку "збористих" швів (Stahlgreen, 1964), виконання сходинкової інтрамуральної косої міотомії (Blomer, 1971). Недоліками цих способів є технічна складність оперативного втручання та значна травматизація термінальних відділів тонкої кишки. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб корекції моторно-евакуаторної функції тонкої кишки після правобічної геміколектомії, який включає циркулярне пересічення тонкої кишки до підслизового шару на відстані 20 та 40 см проксимальніше від анастомозу (Іващук І.О. Відновлення прохідності кишкового тракту після правобічної геміколектомії та деякі аспекти становлення компенсаторних змін: дис. кандидата мед. наук: 14.01.03 / Іващук Олександр Іванович. - К., 1997.-155 с.). Спосіб - найближчий аналог - здійснюється таким чином. Після виконання правобічної геміколектомії, а також формування ілеотрансверзоанастомозу, відступивши від останнього на 20 см, циркулярно пересікають серозну та м'язову оболонки тонкої кишки. Рану кишки зшивають окремовузловими швами. Такі самі дії виконують на тонкій кишці, відступивши від ілеотрансверзоанастомозу на 40 см. Недоліком цього способу є значна травматизація тонкої кишки, що небезпечна виникненням неспроможності швів та розвитком післяопераційного перитоніту, особливо в умовах часткової кишкової непрохідності. Заявлена корисна модель виключає вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб корекції моторно-евакуаторної функції тонкої кишки після правобічної геміколектомії, який буде ефективним та безпечним. Поставлена задача вирішується тим, що в способі корекції моторно-евакуаторної функції тонкої кишки після правобічної геміколектомії, який включає виконання правобічної геміколектомії, формування ілеотрансверзоанастомозу, виконання сероміотомії тонкої кишки на відстані 20 та 40 см від дистального її кінця, з наступним зшиванням цих дефектів, згідно з корисною моделлю, обидва розрізи серозної і м'язової оболонок тонкої кишки займають ½ її окружності та розташовані симетрично по відношенню один до одного. Проведені експериментальні дослідження доводять, що час транзиту хімусу по тонкій кишці, при виконанні напівкруглої сероміотомії, вірогідно не відрізняється від результатів, отриманих за циркулярної. При автопсії тварин ділянка тонкої кишки в обох дослідних групах однакового розміру, стінка без ознак запалення, по структурі подібна. Проте, у тварин, де було виконано циркулярні сероміотомії, спостерігався більш виражений спайковий процес із залученням термінального відділу тонкої кишки. Спільними ознаками найближчого аналога та корисної моделі, що заявляється, є однакова техніка виконання правобічної геміколектомії, формування ілеотрансверзоанастомозу, місця тонкої кишки, де виконано пересічення серозної та м'язової її оболонок. Відмінністю корисної моделі та найближчого аналога є те, що розріз серозної та м'язової оболонок тонкої кишки займає ½ її окружності. Спосіб, що заявляється як корисна модель, виконують наступним чином. Після виконання правобічної геміколектомії та формування ілеотрансверзоанастомозу, відступивши на 20 см від останнього, виконують напівкругле розсічення серозної і м'язової оболонок, передньої стінки тонкої кишки. Створений дефект стінки кишки зшивають окремовузловими швами. Відступивши на 40 см від ілеотрансверзоанастомозу, виконують напівкругле розсічення серозної і м'язової оболонок задньої стінки тонкої кишки, яке потім також зшивають окремовузловими швами. Здійснюють санацію та дренування черевної порожнини. Лапаротомну рану пошарово зашивають. Приклад. Пацієнт К., 1938 р. н., госпіталізований до хірургічного відділення 18.06.2012 року з діагнозом: Сr сліпої кишки, II стадія, II клінічна група. T3N1M0. Після відповідного обстеження та проведення доопераційної підготовки пацієнту в плановому порядку виконано правобічну геміколектомію з формуванням інвагінаційного тонко-товстокишкового анастомозу. Згідно із запропонованим способом пацієнту виконано три напівкруглі сероміотомії тонкої кишки на відстані 20 та 40 см від ілеотрансверзоанастомозу. Ранній післяопераційний період перебігав без ускладнень, рана загоїлася первинним натягом. Дренажі з черевної порожнини остаточно 1 UA 85750 U 5 10 видалено на п'яту добу, шви знято на восьму. Перистальтика почала вислуховуватися на другу добу раннього післяопераційного періоду, випорожнення з'явилися на четверту. Впродовж раннього та пізнього післяопераційного періодів специфічних скарг, таких, як біль, буркотіння, здуття живота, поява рідких випорожнень, не спостерігалося. Даний запропонований спосіб корекції моторно-евакуаторної функції тонкої кишки після правобічної геміколектомії було застосовано семи хворим на рак правої половини товстої кишки. Ускладнень з боку травної системи в ранні та більш віддалені терміни після операції не спостерігалося. Таким чином, запропонований спосіб корекції моторно-евакуаторної функції тонкої кишки після правобічної геміколектомії дає змогу порівняно безпечно та з меншою травматизацією запобігти розвитку післяопераційним ускладненням, які пов'язані з видаленням ілеоцекального відділу кишечнику. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб корекції моторно-евакуаторної функції тонкої кишки після правобічної геміколектомії з формуванням ілеотрансверзоанастомозу, який відрізняється тим, що розріз серозної і м'язової оболонок передньої стінки тонкої кишки займає ½ її окружності. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2