Спосіб комплексної фармакотерапії при алкогольній залежності

Реферат: Спосіб комплексної психофармакотерапії при алкогольній залежності включає призначення селективного інгібітора зворотного захоплення серотоніну, а саме пароксетин у дозі 20 мг на добу ввечері протягом трьох місяців, на тлі проведення психотерапії у вигляді створення нових патернів поведінки. UA 86818 U (54) СПОСІБ КОМПЛЕКСНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПРИ АЛКОГОЛЬНІЙ ЗАЛЕЖНОСТІ UA 86818 U UA 86818 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме наркології, і може бути застосована для комплексної психофармакотерапії. Відомий спосіб проведення аверсивної терапії алкогольної залежності за допомогою деполяризуючого м'язового релаксанту дитиліну із застосуванням його у дозі 1,5-2 мг/кг, кількістю від трьох до п'яти сеансів з додатковим прийомом 100 мг на добу антиконвульсанту топілепсин протягом двох місяців [1]. Але згаданий спосіб має наступні недоліки: - створена аверсивна реакція на психоактивну речовину є нестійкою та нетривалою і в повній мірі зберігається лише в умовах стаціонарного лікування; - спосіб, який базується на використанні техніки формування аверсивного умовного рефлексу, побудований на тлі антидофамінового ефекту і має гальмуючу дію на центральну нервову систему, що вагомо поширює коло протипоказань соматичного характеру щодо його застосування. Найбільш близьким до запропонованого способу є метод терапії психічних та поведінкових розладів, що супроводжують комп'ютерну залежність, шляхом застосування препарату соліан (амісульприд) у дозі 200 мг один раз на добу ввечері, з терміном лікування - один місяць [2]. Однак лікування вказаним способом є вузько направленим, таким, що спрямоване на усунення "надцінної" когнітивної симптоматики і не вирішує питання стосовно корекції різноманітних психічних та поведінкових порушень при адиктивному розладі, наприклад тривожно-депресивних проявів, емоційної напруги, які зазвичай супроводжують залежні стани. Згідно з концепцією поведінкових адикцій, розлади мислення і афективна складова є домінуючими та призводять до загострення патологічного адиктивного потягу. При відсутності достатньої психофармакокорекції тривожно-депресивних розладів формується недостатньо стійка ремісія, яка призводить до раннього рецидиву. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу терапії комп'ютерної залежності шляхом використання селективного інгібітору зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) нової генерації, пароксетину, що дозволить досягти у більш короткий термін стабілізації стану та переходу хвороби у тривалу стійку ремісію. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, пацієнту призначають селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну, а саме пароксетин, у дозі 20 мг (1 таблетка) на добу, ввечері протягом трьох місяців на тлі проведення психотерапії, з повторенням курсу при відновленні симптомів хвороби через 2-3 місяці. Препарат пароксетин є антидеприсивним засобом, що має складну циклічну структуру. Механізм дії пароксетину зумовлений його властивістю вибірково блокувати зворотне захоплення серотоніну (5НТ-рецептори) пресинаптичною мембраною, з чим пов'язане підвищення вільного вмісту цього нейромедіатора у синоптичній щілині і посилення серотонінергічної дії в ЦНС, яка відповідає за розвиток тимоаналептичного антидепресивного ефекту. Пароксетин також є специфічним блокатором зворотного захоплення серотоніну, має виражений вплив на блокаду зворотного захоплення серотоніну, що може зумовлювати потужність його антидепресивної дії. Вплив на м-холінорецептори, α- і β- адренорецептори незначний, що визначається слабким проявом холінолітичних, кардіоваскулярних, седативних побічних ефектів. Основна психотропна активність пароксетину - це антидепресивна і анксіолітична дія при достатньо вираженому стимулюючому активізуючому ефекті. Після перорального прийому пароксетин добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Період напіввиведення становить близько 16-24 год. Менше двох відсотків дози виводиться із сечею у незміненому вигляді, інші - у вигляді метаболітів із сечею (64 %) або з жовчю. Постійна концентрація в сироватці крові досягається на 6-7 день після початку лікування; надалі, при подовженні терапії, вона практично не змінюється. Спосіб виконується наступним чином. Перед лікуванням одержують дозвіл-згоду хворого на проведення запропонованої терапії. Лікування проводять амбулаторно, але під наглядом медперсоналу, а потім продовжують вже під контролем осіб, що оточують хворого. Курс терапії проводився препаратом пароксетин у дозі 20 мг на добу. З другого тижня від початку терапії у хворих відмічено зменшення емоційної напруженості, афективна складова, а саме тривожно-депресивна напруга досить швидко піддавалася фармакотерапії. Хворі ставали контактними, розсудливими та були готові до психотерапевтичної співпраці. Також на тлі фармакотерапії було проведено когнітивноповедінкову психотерапію, головним завданням якої було створення нових патернів поведінки, які б могли базуватися на відмінній від вживання алкоголю системі отримання задоволення, наприклад, від соціально схвалюваних видів діяльності, таких як ігрові види заняття спортом, дайвінг, парашутний спорт. Надалі, вже на другий-третій тиждень лікування, система надцінних 1 UA 86818 U 5 10 15 20 25 30 35 40 ідей хворого повністю розпадалась, з'являлось критичне осмислення свого стану. Оскільки хворі після лікування віддавали перевагу когнітивним формам реагування на навколишню дійсність, з ними легше було створювати раціональну модель залежності та всебічно її обговорювати. Таким чином, досягається ототожнення ятрогенної та внутрішньої картини хвороби. З обстежених хворих (всього 32) самостійно висловили бажання приймати препарат, навіть після проходження курсу лікування, 14 осіб, що складає 43,8 % від загальної кількості пацієнтів. їм встановлювалася індивідуальна доза препарату - 20 мг один раз на добу. Ремісія понад півроку зареєстрована у 17 (53,1 %) хворих, що можна оцінити як позитивний результат лікування. Під час повторних звернень більшість з хворих висловлювала бажання стримувати себе відносно патологічно вживання алкоголю у майбутньому. За допомогою заявленого способу проліковано 32 пацієнта з одержанням позитивних результатів, адекватної та ефективної корекції патологічного потягу до вживання алкоголю і можливістю сформувати стійку тривалу ремісію за відсутністю будь-яких ускладнень. Клінічний приклад Хворий П., 29 років, звернувся за допомогою у супроводі жінки. Під час консультації встановлено діагноз "психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю". Раніше хворий вже проходив лікування з цього приводу у психотерапевта, однак бажаного результату не було отримано. Після одержання дозвіл-згоди пацієнта на проведення запропонованої терапії, йому було призначено пароксетин у дозі 20 мг на добу. На десятий день лікування у хворого відмічено зменшення емоційної напруженості, а саме афективної складової залежності. Хворий став більш розсудливим, контактним з медперсоналом, був готовий до психотерапевтичної співпраці. Йому на тлі фармакотерапії проведено когнітивно-поведінкову психотерапію, головним завданням якої було створення нових патернів поведінки, які б базувалися на відмінній системі отримання задоволення, наприклад, від заняття спортом, дайвінгом та інші. Поступово, наприкінці третього тижня лікування, у хворого стабілізувався емоційний фон, зникла тривожно-депресивна симптоматика, система патологічних надцінних ідей повністю розпалась, з'явилось критичне осмислення свого стану. Хворий після лікування почав віддавати перевагу когнітивним формам реагування на навколишню дійсність, з ним легше було створювати раціональну модель позбавлення залежності від алкоголю та всебічно її обговорювати. Ремісія за спостереженнями склала більше двох років. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб комплексної психофармакотерапії при алкогольній залежності дозволяє, за рахунок сполученого застосування антидепресанта і когнітивно-поведінкової психотерапії, досягти пролонгування алкогольної ремісії, вагомо скоротити час лікування в стаціонарі та досягти стабілізації загального стану пацієнта, покращити якість його життя. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 5 1. Пат. 42637 Україна, МКВ (2009) А61К 31/70 (2009.07). Спосіб корекції патологічного потягу в структурі адиктивної поведінки / B.C. Бітенський, Є.В. Опря, К.В. Аймедов; заявник та патентовласник Одеський національний медичний університет. - № u200902239; заявл. 20.02.2009, опубл. 10.07.2009, Бюл. № 13. - 3 с. 5 2. Пат. 40465 Україна, МКВ (2011) А61К 31/18 (2013.04). Спосіб лікування комп'ютерної залежності / Аймедов К.В., Мельник В.О.; заявник та патентовласник Одеський національний медичний університет. - №u201304349; заявл. 27.04.13; опубл. 16.05.13, Бюл. № 5. - 4 с. 45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб комплексної психофармакотерапії при алкогольній залежності шляхом застосування антидеприсанту, який відрізняється тим, що пацієнту призначають селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну, а саме пароксетин, у дозі 20 мг (1 таблетка) на добу ввечері протягом трьох місяців, на тлі проведення психотерапії у вигляді створення нових патернів поведінки, з повторенням курсу при відновленні симптомів хвороби через 2-3 місяці. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2