Дикалійна сіль n-(9-флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти, яка виявляє протитуберкульозну дію

Дикалійна сіль N-(9-флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти формули І Винахід стосується нової хемічної сполуки, а саме: дикалійної солі N-(9-флуореніліден)гідразиду о-оксибензоатної кислоти формули 1, ефект і вимагає організованого контролю. Протитуберкульозні лікарські засоби все частіше виявляють побічні реакції [3, 6-8]. Пошук нових ефективних субстанцій протитуберкульозної дії є надзвичайно актуальним. Виявлені оригінальні речовини, створені на основі флуорену, які за активністю in vitro та in vivo не поступаються Ізоніазиду, але менш токсичні, пригнічують ріст полірезистентних штамів мікобактерій туберкульозу, виявляють синергічну дію з Рифампіцином [2, 4, 5]. Технічне завдання полягає у розширенні асортименту хеміо-терапевтичних засобів, які виявляють протитуберкульозну дію при низькій токсичності. Поставлену задачу вирішують таким чином, що одержують дикалійну сіль N-(9-флуореніліден)гідразиду о-оксибензоатної кислоти, яка активна in vitro до чутливого й стійкого штамів мікобактерій туберкульозу і має низьку токсичність. Сполука формули 1 в літературі не описана. Спосіб синтезу сполуки формули 1 полягає у взаємодії еквімолярних кількостей N-(9 OK N OK N (І) яка виявляє протитуберкульозну дію. З медико-статистичних досліджень останнього десятиліття відомо про сучасний стан і гострі проблеми епідемії туберкульозу в Україні. Зросла резистентність мікроорганізмів до антимікробних препаратів (також до препаратів першого ряду Ізоніазиду та Рифампіцину), що знижує їх клінічний (19) UA (11) 87364 (13) C2 , яка виявляє протитуберкульозну дію. 3 87364 4 флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоСтруктурний аналог описаний серед флуорети і металічного калію у диметилформаміді. ніліденгідразидів заміщеної бензоатної кислоти (оПриклад. 3,14 ґ (0,1 моль) N-(9окси-, о-метокси-), які виявляють in vitro противіруфлуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислосну дію щодо РНК-вмісних ентеровірусів Коксакі А ти (ТУ 6-09-14-2160-84) у вигляді тонких голок яс13 (Flores), Коксакі В 4 (Powers), ECHO 11 (Upsala), но-жовтого кольору розчиняють при 90° С у 0,15 л везикулярного стоматиту (Indiana) і ДНК-вмісного диметилформаміду. До гарячого розчину додають вірусу простого герпеса І типу (Л-2) [1]. 7,82 ґ дрібно нарізаного калію металічного і кип'яОписані флуореніліденгідразиди ароматичних тять протягом 2 год. Після чого до гарячого розчикарбонових кислот, які досліджені як потенційні ну додають при перемішуванні 0,06 л толуолу. Із туберкулостатики [2, 5]. реакційного середовища виділяється дрібнокрисЕфективність заявленої дикалійної солі N-(9талічний продукт червонувато-оранжевого кольофлуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислору. Суміш кип'ятять ще 15 хв, після чого осад відти вивчено in vitro із зависсю культури Мус. фільтровують, промивають толуолом і ефіром, tuberculosis hominis H37Rv та мікобактерій, виділевисушують. них від хворих на туберкульоз легень. Одержують 3,84 ґ (98,3%) дикалійної солі N-(9Використано метод серійних розведень на гусфлуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислотому середовищі Льовенштейна-Єнсена. У кожну ти у вигляді дрібних кристаликів гірчично-жовтого дослідну і контрольні пробірки засівали по 0,2 мл кольору, т.пл. >300 С суспензії мікобактерій за стандартом оптичної муЗнайдено, %: С 61,67 Η 3,25 N7,36 К 20,18 тності. Через 14 днів інкубації з осаду готували Вирахуваного: С 61,51 Η 3,10 N7,17 К 20,02 мазки для бактеріологічного дослідження. ЗабарвC20H12N2O2K2 М.м. 390,536 лення за Ціль-Нільсеном. Результати бактеріолоУФ-спектри в етанолі, λ макс, нм (Abs): 201 гічних досліджень отримували через 15, 30, 60 та (0,391) 252,3 (0,288), 261 (0,276). 90 діб від моменту посіву матеріалу. Відлік почиНайближчим структурним аналогом заявленої нався з часу, коли в контрольних пробірках (без нової сполуки є N-(9-флуореніліден)-гідразид оантибактерійних препаратів) спостерігався ріст оксибензоатної кислоти формули 2: колоній мікобактерій туберкульозу. Ефективність протитуберкульозної дії нової сполуки формули 1 порівнювали з найактивнішим лікарським засобом - Ізоніазидом. Встановлено, що заявлена дикалійна сіль N(9-флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти у дослідах in vitro активніша від Ізоніазиду. Мінімальна інгібувальна концентрація нової сполуки щодо Мус. tuberculosis hominis H37Rv становить 0,078 мкґ/мл (таблиця 1). Таблиця 1 Бактеріостатична дія дикалійної солі N-(9-флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти та Ізоніазиду на Мус. tuberculosis hominis H37Rv (90-ий день після посівів) Сполуки Контроль культури Контроль ПЕҐ-400 Ізоніазид Дикалійна сіль N-(9флуореніліден)-гідразиду ооксибензоатної кислоти 5,0 +++ +++ Активність щодо Мус. tuberculosis hominis H37Rv (розведення речовин /мкґ/мл) 2,50 1,25 0,625 0,313 0,156 +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ + + + + + 0,078 +++ +++ + Примітка: (-) немає росту мікобактерій туберкульозу; (+) наявність поодиноких колоній, (+++) ріст культури. На 90-й день експерименту росту колоній не було у пробірках із дикалійною сіллю N-(9флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти в концентрації 0,078 мкґ/мл та Ізоніазидом 5 мкґ/мл. Від хворих на вперше виявлений туберкульоз легень виділені чутливий до Ізоніазиду та стійкий до Ізоніазиду штами мікобактерій. Вивчено чут ливість цих штамів мікобактерій до нової дикалійної солі N-(9-флуореніліден)-гідразиду ооксибензоатної кислоти. Виявлено високу ефективність заявленої дикалійної солі N-(9-флуореніліден)-гідразиду ооксибензоатної кислоти щодо свіжовиділених штамів мікобактерій чутливого і стійкого до Ізоніазиду. При цьому, у разі штаму стійкого до Ізоніа 5 87364 6 зиду, мінімальна інгібувальна концентрація дикаоксибензоатної кислоти МІК=0,078 мкґ/мл (таблійної солі N-(9-флуореніліден)-гідразиду олиця 2). Таблиця 2 Протитуберкульозна дія дикалійної солі N-(9-флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти на штами мікобактерій туберкульозу, чутливий та стійкий по Ізоніазиду Досліджувані речовини дикалійна сіль N-(9-флуореніліден)-гідразиду ооксибензоатної кислоти Ізоніазид Встановлена ефективність дикалійної солі N(9-флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти до мікобактерій туберкульозу, які чутливі і резистентні до протитуберкульозного препарату першого ряду. Безпечність дикалійної солі N-(9флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти. Гостру токсичність нової сполуки визначено за «Вимогами до вивчення загальнотоксичної дії Мінімальна інгібувальна концентрація (мкґ/мл) штам, чутливий штам, стійкий до Ізоніазиду до Ізоніазиду 0,078 0,078 0,078 нових фармакологічних речовин» Державного фармакологічного центру МОЗ України. ЛД50 дикалійної солі N-(9-флуореніліден)гідразиду о-оксибензоатної кислоти для білих безпородних мишей при внутрішньоочеревинному введенні дорівнює 6000 мґ/кґ маси (таблиця 3). Дикалійна сіль N-(9-флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти належить до безпечних фармакологічних субстанцій. Таблиця 3 Порівняльні дані ЛД50 для дикалійної солі N-(9-флуореніліден)-гідразиду о-оксибензоатної кислоти та Ізоніазиду Препарати дикалійна сіль N-(9-флуореніліден)-гідразиду ооксибензоатної кислоти Ізоніазид Таким чином, заявлена нова сполука дикалійна сіль N(9-флуореніліден)-гідразиду ооксибензоатної кислоти є високоефективною фармакологічною субстанцією, яка безпечна для організму. При впровадженні у виробництво, дикалійна сіль N-(9-флуореніліден)-гідразиду ооксибензоатної кислоти доповнить перелік перспективних діючих речовин для виготовлення ефективних ліків протитуберкульозної дії. Розчинні і тверді лікарські форми дикалійної солі N-(9-флуореніліден)-гідразиду ооксибензоатної кислоти здатні розширити асортимент хеміотерапевтичних засобів на фармацевтичному ринку України. Література. 1. А.С SU 1365664 Al C07 109/10, Α61Κ 31/175 Флуоренилиденгидразиды ароматических карбоновых кислот, обладающие антивирусным действием / Маслова Л.И., Зименковский Б.С., Чуб В.П., Яворовская В.Е. - Заявка № 3990651/23-04 от 16.12.85 (непубликуемое). 2. А.С SU 1469805 Al C07 109/10, 109/16, А61К 31/175 Флуоренилиденгидразиды замещенной бензойной кислоты, обладающие противотуберкулезным действием / Маслова Л.И., Ка спосіб введення ЛД50 для білих безпородних мишей, мґ/кґ внутрішньо-очеревинний 6000 внутрішньо-очеревинний 195 лмыкова Г.Н., Змияк Н.В., Саядова З.С. - Заявка № 4230091/31-04 от 14.04.87 (непубликуемое). 3. Мельник В.М. Туберкулез на Украине: состояние, проблемы и прогноз (медикостатистические исследования) // Пробл. туберкулеза,- 2000. -№5.-С. 19-22. 4. Петрух Л.І. Актуальність створення і впровадження у промислове виробництво нових лікарських засобів. 36. описів винаходів / За ред. Л.І. Петрух, В.М. Петрух - Львів, ЛвЦНТЕІ, 2003. 198 с. 5. Петрух Л.І. Вклад у розвиток української фармацевтичної та медичної науки й практики кафедри фармацевтичної хемії факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького. Історичний нарис. До 50-річчя ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького / За ред. докт. фарм. наук, проф. Петрух Л.І. - Львів, 2005. - 156 с 6. Пухлик Б.М. Проблема химиорезистентного туберкулеза и возможности ее решения // Український хіміотерапевт. журн. - 1999. - №2. С.З7-42. 7. Сидоренко С.В. Клиническое значение резистентности микроогранизмов к антимикробным препаратам и организация контроля за лекарственной устойчивостью // Клин, антибиотикотерапия. - 1999. - №1. - С. 32-36. 7 87364 8 8. Фещенко Ю.І., Петренко В.М., Черенько стентним туберкульозом легень // Український СО. Ефективність хіміотерапії хворих з полірезихіміотерапевт. журн. - 2000. - № 1. - С 9-14. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601