Калій n-(9-флуореніліден)-n’-м-анісогідразонат, який виявляє протитуберкульозну дію

Калій N-(9-флуореніліден)-N'-манісогідразонат формули (І) Винахід стосується нової хімічної сполуки флуоренового ряду, а саме калій N-(9флуореніліден)-N'-м-анісогідразонату формули 1, високою активністю щодо чутливих і стійких штамів Мус. tuberculosis та низькою токсичністю [3]. До найефективніших нових речовин належать аналоги Ізоніазиду, Рифампіцину, а також різні фторхінолони [3, 4]. Виявлені нові оригінальні речовини, створені на основі флуорену. За активністю in vitro та in vivo вони не поступаються Ізоніазиду, менш токсичні, пригнічують ріст полірезистентних штамів мікобактерій туберкульозу, виявляють синергідну дію з Рифампіцином [5, 6]. Технічне завдання полягає у розширенні асортименту ефективних протитуберкульозних засобів, які виявляють специфічну дію при низькій токсичності. Поставлену задачу вирішують таким чином, що одержують калій N-(9-флуореніліден)-N'-манісогідразонат, який активний до чутливого й стійкого штамів мікобактерій туберкульозу і має низьку токсичність. Сполука формули 1 в літературі не описана. Спосіб синтезу сполуки формули 1 полягає у взаємодії еквімолярних кількостей Nфлуореніліден)-N'-м-анісогідразиду і металічного OK N N OCH3 , (11) UA (19) яка виявляє протитуберкульозну дію. У період епідемії туберкульозу в Україні пошук нових ефективних протитуберкульозних препаратів є надзвичайно актуальним. Основним напрямом у пошуку нових туберкулостатиків є модифікація структури молекул відомих протитуберкульозних препаратів з метою отримати активніші і менш токсичні фармакологічні речовини. Найбільший інтерес як потенційні туберкулостатики представляють групи сполук з 87361 (13) C2 (І) який виявляє протитуберкульозну дію. 3 87361 калію у диметилформаміді. Приклад. 3,28г (0,1моль) N-(9-флуореніліден)N’-м-анісогідразиду (ТУ 6-09-14-2157-84) у вигляді тонких коротких голочок золотисто-жовтого кольору розчиняють при 90°C у 0,15л ДМФА (диметилформаміду). До гарячого розчину додають 3,91г дрібно нарізаного калію металічного і кип'ятять протягом 2 год. Після чого до гарячого розчину додають при перемішуванні 0,06л толуолу. Із реакційного середовища виділяється дрібнокристалічний продукт червонувато-оранжевого кольору. Суміш кип'ятять ще 15хв, після чого осад відфільтровують, промивають толуолом і ефіром, висушують. Одержують 3,57г (97,5%) калій N-(9флуореніліден)-N’-м-анісо-гідразонату у вигляді яскраво-оранжевих кристаликів, т.пл. >300°C Знайдено, %: C 68,75 H 4,25 N 7,76 K 10,82 Вирахувано, %: C 68,83 Н 4,13 N 7,64 K 10,67 C21H15N2O2K М.м. 366.47 УФ-спектри в етанолі, l макс, нм: 254-260 (lge 4,6), 341-347 (lge 4,0) Найближчим структурним аналогом заявленої нової сполуки є N-(9-флуореніліден)-N’-манісогідразид формули 2: Структурний аналог описаний серед флуореніліденгідразидів заміщеної бензоатної кислоти (3метокси-, 3-нітро-, 4-нітро-, відповідно шифри ЛІ-5, 4 ЛІ-6, ЛІ-7), які виявляють in vitro протитуберкульозну дію щодо Мус. tuberculosis hominis H37Rv. Досліджені флуореніліденгідразиди характеризуються дуже цінною здатністю трансформувати мікобактерії туберкульозу в зернисті форми (конгломерати). Цієї здатності не виявляють відомі туберкулостатики Ізоніазид (син. ПНК) і препарати ряду ПНК (гідразид ізонікотинової кислоти). Структурний аналог (формула 2) N-(9флуореніліден)-N'-м-анісо-гідразид (ЛІ-5) ефективний у концентрації 12,5мкг/мл; при 6,2мкг/мл у полі зору є поодинокі зернисті форми мікобактерій туберкульозу [1]. Ефективність заявленого калій N-(9флуореніліден)-N'-анісо-гідразонату вивчено in vitro із зависсю культури Мус. tuberculosis hominis H37Rv та мікобактерій, виділених від хворих на вперше виявлений туберкульоз легень. Використано метод серійних розведень на густому середовищі Льовенштейна-Єнсена. У кожну дослідну і контрольні пробірки засівали по 0,2мл суспензії мікобактерій за стандартом оптичної мутності. Через 14 днів інкубації з осаду готували мазки для бактеріологічного дослідження. Забарвлення за Ціль-Нільсеном. Результати бактеріологічних досліджень отримували через 15, 30, 60 та 90 діб від моменту посіву матеріалу. Відлік починався з часу, коли в контрольних пробірках (без протибактерійних препаратів) спостерігався ріст колоній мікобактерій туберкульозу. За еталон порівняння специфічної протитуберкульозної дії взято найактивніший лікарський засіб - туберкулостатик Ізоніазид. Встановлено, що заявлений калій N-(9флуореніліден)-N’-анісо-гідразонат перевищує активність Ізоніазиду. Мінімальна інгібувальна концентрація (MIK) заявленої нової сполуки щодо Мус. tuberculosis hominis H37Rv становить 0,078мкг/мл (таблиця 1). Таблиця 1 Ефективність калій N-(9-флуореніліден)-N’-м-анісогідразонату, структурного аналога та Ізоніазиду на Мус. tuberculosis hominis H37Rv Досліджувані сполуки Контроль культури Контроль ПЕГ-400 Ізоніазид N-(9-флуореніліден)-N'-манісогідразид калій N-[-(9-флуореніліден)-N'-манісогідразонат Ефективність щодо Мус. tuberculosis hominis H37Rv (розведення речовин / мкг/мл) 5,0 2,50 1,25 0,625 0,313 0,156 0,078 +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ + + + + + + + + + + + + + Примітка: (-) немає росту мікобактерій; (+) наявність поодиноких колоній, (+++) ріст культури. На 90-й день експерименту росту колоній не спостерігалось у пробірках із такими досліджуваними сполуками в концентраціях: калій N-(9флуореніліден)-N’-м-анісогідразонат - 1,25мкг/мл, структурний аналог N-(9-флуореніліден)-N’-манісогідразид - 5мкг/мл, Ізоніазид - 5мкг/мл (таблиця 2). 5 87361 6 Таблиця 2 Ефективність калій N-(9-флуореніліден)-N'-м-анісогідразонату, структурного аналога та Ізоніазиду на Мус. tuberculosis hominis H37Rv (90-ий день після посівів) Сполуки Контроль культури Контроль ПЕГ-400 Ізоніазид N-(9-флуореніліден)-N'-манісогідразид калій N-(9-флуореніліден)-N'-манісогідразонат Ефективність щодо Мус. tuberculosis hominis H37Rv (розведення речовин / мкг/мл) 5,0 2,50 1,25 0,625 0,313 0,156 0,078 +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ + + + + + + + + + + + + + + + + Примітка: (-) немає росту мікобактерій; (+) наявність поодиноких колоній, (+++) ріст культури. Вивчено чутливість штамів мікобактерій, виділених від хворих на вперше виявлений туберкульоз легень, до заявленого калій N-(9флуореніліден)-N'-м-анісогідразонату. Використано чутливий до Ізоніазиду та стійкий до Ізоніазиду штами мікобактерій, які виділені від хворих на вперше виявлений туберкульоз легень. Встановлено ефективну дію заявленого калій N-(9флуореніліден)-N'-м-анісогідразонату на штам мікобактерій туберкульозу, стійкий до Ізоніазиду. При цьому MIK заявленого калій N-(9флуореніліден)-N’-м-анісогідразонату перевищує MIK Ізоніазиду і становить 10,0мкг/мл (таблиця 3). Висока активність калій N-(9-флуореніліден)N'-м-анісогідразонату до мікобактерій туберкульозу, які резистентні до протитуберкульозних препаратів, має важливе практичне й наукове значення. Дослідження гострої токсичності. Гостру токсичність нової сполуки визначено за «Вимогами до вивчення загальнотоксичної дії нових Таблиця 3 Ефективність калій N-(9-флуореніліден)-N'-м-анісогідразонату та Ізоніазиду на штами мікобактерій туберкульозу, виділені від хворих Досліджувані фармакологічні речовини Мінімальна інгібувальна концентрація / мкг/мл штам мікобактерій туберкульозу, штам мікобактерій туберкульозу, чутливий до Ізоніазиду стійкий до Ізоніазиду Калій N-(9-флуореніліден)-N'-манісогідразонат Ізоніазид 0,078 10,0 0,078 фармакологічних речовин» Державного фармакологічного центру МОЗ України. Дані ЛД50 для білих безпородних мишей при внутрішньо очеревинному введенні дорівнює понад 8000мг/кг маси (таблиця 4). Таблиця 4 Порівняльні дані ЛД50 для калію N-(9-флуореніліден)-N’-м-анісогідразонату, структурного аналога та Ізоніазиду Досліджувані фармакологічні речовини калій N-(9-флуореніліден)-N' -манісогідразонат N-(9-флуореніліден)-N'-м-анісогідразид Ізоніазид спосіб введення ЛД50 для білих безпородних мишей, мг/кг внутрішньо-очеревинний > 8000 внутрішньо-очеревинний внутрішньовенно 2900 195 За даними гострої токсичності калій N-(9флуореніліден)-N'-м-анісо-гідразонат є найбезпечнішим для організму. Таким чином, заявлений калій N-(9флуореніліден)-N’-м-анісогідразонат представляє собою важливу фармакологічну субстанцію для виготовлення лікарських форм нових протитуберкульозних засобів, Література. 1. А.с. SU 1469805 A1 С07 109/10, 109/16, А61К 31/175 Флуоренилиденгидразиды замещенной бензойной кислоты, обладающие противоту 7 87361 беркулезным действием / Маслова Л.И., Калмыкова Г.Н., Змияк Н.В., Саядова З.С. - Заявка №4230091/3 1-04 от 14.04.87 (непубликуемое). 2. Виноградова Т.Н. Совершенствование этиотропной терапии туберкулеза: Авторсф. дис.... докт. мед. наук. - Санкт-Петербург, 1994. - 40 с. 3. Каюкова Л.А., Пралиев К.Д. Основные направления поиска новых противотуберкулезных средств (обзор) / Химико-фармацевтический журнал. - 2000. - Т. 34. - №1. - С.12-19. 4. Проблема пошуку активних проти туберкульозних препаратів / М. Плешакова. О. Ткач, М. Коваленко, І. Корда // Матер. IV Міжнародного ме Комп’ютерна верстка А. Крулевський 8 дичного конгресу студентів і молодих вчених. Тернопіль, 2000. - C 313-314. 5. Петрух Л.І. Актуальність створення і впровадження у промислове виробництво нових лікарських засобів (збірник описів винаходів). - Львів, 2003. - 196 с. 6. Петрух Л.І. Вклад у розвиток української фармацевтичної та медичної науки й практики кафедри фармацевтичної хімії факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького. Історичний нарис. До 50-річчя ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького / За ред. докт. фарм. наук, проф. Петрух Л.І. - Львів, 2005. - 156 с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601