4-аміно-бензиліден-гідразид ізонікотинової кислоти, що виявляє протитуберкульозну активність

4-аміно-бензиліден-гідразид кислоти формули: H O N N ізонікотинової Корисна модель стосується синтезу органічних сполук і фармації, зокрема одержання біологічно активних сполук, що виявляють протитуберкульозну активність, і може бути використана в клінічній медицині як протитуберкульозний лікарський засіб. Відомі лікарські засоби з протитуберкульозною активністю, похідні g -піридинкарбонової (ізонікотинової) кислоти (група ГІНК), основним представником яких є ізоніазид: H O N NH 2 тики та лікування туберкульозу різної форми та локалізації [Машковский М.Д. Лекарственные средства: в 2-х т. - М.: Новая Волна, 2001. - T. 1. 540с.; Т. 2. - 608с.]. Однак ізоніазид має ряд побічних ефектів, зв'язаних з токсичним і імунопатологічним ураженням печінки, центральної нервової системи, нирок, шкіри та інших органів та систем. Крім того, можливе формування стійкості М. tuberculosis до препаратів ГІНК. В основу корисної моделі поставлене завдання створення більш ефективного протитуберкульозного засобу з меншими побічними проявами. Поставлене завдання вирішується тим, що синтезований 4-аміно-бензиліден-гідразид ізонікотинової кислоти формули: H O N N NH 2 N NH 2 N , що виявляє протитуберкульозну активність. Синтезована сполука є жовтим кристалічним порошком, нерозчинним у воді, розчинним в оцто 34079 (11) UA (19) N Ізоніазид виявляє високу бактеріостатичну активність по відношенню до збудника туберкульозу Micobacterium tuberculosis. Діє на мікобактерій, які знаходяться як позаклітинно, так і внутріклітинно, на інших розповсюджених збудників інфекційних захворювань вираженої хіміотерапевтичної дії не виявляє. Ізоніазид є найефективнішим протитуберкульозним засобом, застосовують для профілак (13) U , що виявляє протитуберкульозну активність. 3 34079 вій кислоті та спиртах при нагріванні. Для доказу складу і структури синтезованої сполуки були використані відомі фізико-хімічні методи, зокрема ПМР-спектроскопія та елементний аналіз. Одержані результати свідчать про відповідність синтезованої сполуки заявленій. Заявлену сполуку одержують взаємодією ізоніазиду та утвореного in situ 4-амінобензальдегіду. Реакцію проводять у водно-спиртовому середовищі. Туберкулостатичн у активність речовини вивчено на мікобактеріях туберкульозу людського типу штаму Н 37R v. Досліди проведено in vitro з завіссю культури методом серійних розведень на твердому середовищі Левенштейна-Єнсена. Розведення кожної речовини починають від концент 4 рації 200мкг/мл розчину. У кожну пробірку заливають середовище з відповідним розведенням досліджуваної сполуки та додають 0,2 мл суспензії культури. Мікробну суспензію готують за стандартом помутніння Me Farland 0,5. Її густина становить приблизно 1,5х108 клітин в 1мл. Контролем є мікробна суспензія зі середовищем без досліджуваних сполук. Паралельно, з метою порівняння бактеріостатичної активності, виконано ідентичні дослідження з еталоном порівняння - одним із основних протитуберкульозних засобів - ізоніазидом. Мінімальною інгібуючою концентрацією (МІК) вважають найменшу концентрацію сполуки, яка затримує ріст мікобактерій туберкульозу. МІК заявленої сполуки та ізоніазиду подані в таблиці 1. Таблиця 1 Бактеріостатична активність 4-амінобензиліден-гід разиду ізонікотинової кислоти в порівнянні з ізоніазидом Препарат Активність щодо мікобактерій туберкульозу штаму H37Rv / розведення речовин, мкг/мл 200,0 100,0 50,0 25,0 12,5 6,25 3,125 1,56 0,78 0,39 0,195 0,097 0,048 0,024 4-амінобензиліденгідразид ізонікотинової кислоти ізоніазид ± ± ± Примітка: - немає росту мікобактерій туберкульозу ± - наявність 1-19 колоній Як видно з таблиці 1, заявлена сполука затримує ріст мікобактерій туберкульозу штаму Н 37R v в концентрації 0,097мкг/мл. Для визначення гострої токсичності використано показник середньої летальної дози LD50. Гостру токсичність заявленої сполуки вивчено на білих безпородних мишах масою 20-22г при внутрішньоочеревинному способі введення. З досліджуваної речовини приготовано суспензію з таким розрахунком, щоб доза препарату для однієї тварини містилася в об'ємі 0,3мл. Тваринам введено по 3-4 концентрації речовини, на кожну кон центрацію використано 6-8 мишей. Загибель мишей реєстрували протягом 14 днів. Розрахунок LD50 проведено за методом Літчфільда та Уілкоксона [Litchfield J.T., Wilcoxon F.A simplified method of evaluating dose-effect experiments // J. Pharmacol. Exp. Ther. - 1949. Vol. 96. - P.99.; Сидоров К.К. О классификации токсичности ядов при парэнтеральном способе введения // Токсикология новых промышленных химических веществ. - М.: Медицина. - 1973. - Вып. 13. - С.47-51]. LD50 заявленої сполуки в порівнянні з ізоніазидом подані в таблиці 2. Таблиця 2 Гостра токсичність 4-аміно-бензиліден-гідразиду ізонікотинової кислоти при внутрішньоочеревинному введенні (для білих мишей) Речовини 4-аміно-бензиліден-гідразид ізонікотинової кислоти ізоніазид З наведених у таблиці 2 даних видно, що LD50 досліджуваної сполуки становить 320мг/кг при внутрішньоочеревинному способі введення. Отже, досліджувана речовина в 2 рази менш токсична за ізоніазид. Таким чином, сполука, що заявляється, виявляє високу протитуберкульозну активність та меншу токсичність за ізоніазид і є перспективним протуберкульозним засобом. Сполуку синтезують наступним чином. До розчину 0,062 моль гідроксиду натрію в 15мл води LD50, мг/кг 320 160 додають 0,037 моль сірки та кип'ятять під зворотнім холодильником 1-1,5год до утворення однорідного розчину. Окремо приготований розчин 0,018 моль 4-нітротолуолу в 12мл етанолу додають до реакційної суміші та кип'ятять її під зворотнім холодильником ще 2год. Після закінчення реакції та охолодження до кімнатної температури на ділильній лійці відділяється нижній шар, а решта додається до попередньо приготованого розчину 0,011моль ізоніазиду в 10мл води. Утворену реакційну суміш нагрівають до кипіння та охолоджують. 5 34079 Одержаний осад відфільтровують та перекристалізовують з етанолом. Одержують жовтий порошок з Ттопл 176°С, вихід - 77%. Знайдено, %: N23,40. С13Н12N4О Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 6 Вирахувано, %: N23,32. ЯМР 1Н, δ, м.ч. (СВСl3): 5,86с (2Н, NH2, 6,58д, 7,39д (4Н, J=8,5Гц, С6Н4NН2), 7,78д, 8,74д (4Н, J=6,0Гц, C5H4N), 8,24с (1Н, СН), 11,70с (1Н, CONH). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601