Зразок для випробувань на знос

Реферат: Зразок для випробувань на знос, виконаний з пазом на своїй робочій поверхні. Одна із бокових граней паза нахилена до його дна під гострим кутом 45°, а друга складає з ним певний кут. Друга бокова грань паза, також нахилена до його дна під гострим кутом 45°. UA 87407 U (54) ЗРАЗОК ДЛЯ ВИПРОБУВАНЬ НА ЗНОС UA 87407 U UA 87407 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до машинобудування і стосується обладнання для триботехнічного випробування матеріалів. Відомий зразок для випробувань на знос, виконаний з гладкою своєю робочою поверхнею [див. Рещиков В.Ф. Трение и износ тяжелонагруженных передач. - М.: Машиностроение, 1975. С. 48, рис. 25]. Недоліком такого зразка є те, що він не забезпечує можливості визначення величини лінійного зносу своєї робочої поверхні в залежності від певного змінного параметра, наприклад, її ширини. Відомий також зразок для випробувань на знос, виконаний з пазом на своїй робочій поверхні, при цьому одна із бокових граней паза нахилена до його дна під гострим кутом, а друга складає з ним прямий кут [див. А. с. СССР № 859869, МПК G 01 N 3/56. Образец для испытаний на износ / Ю.А. Ярославцев, А.И. Панкратов, А.С. Сорока. - 1981. Бюл. № 32, с. 150]. Цей зразок, в порівнянні з попереднім, забезпечує можливість визначення величини лінійного зносу своєї робочої поверхні в залежності від змінної ширини паза, але не забезпечує достатнього спрощення визначення дійсної його величини, оскільки нахилена бокова грань паза складає із своїм дном гострий кут в межах 50-55° і призводить до лінійного зносу робочої поверхні зразка більшої глибини від отримуваного збільшення ширини паза, що є основним його недоліком. Найбільш близьким до корисної моделі за технічною суттю і досягнутому ефекту є зразок для випробувань на знос, виконаний з пазом на своїй робочій поверхні, при цьому одна із бокових граней паза нахилена до його дна під гострим кутом 45°, а друга складає з ним певний кут [див. патент України на корисну модель № 77473, МПК G 01 N 1/00; G 01 N 3/56. Зразок для випробувань на знос / Ю.М. Гузенко, О.П. Красавін. - Опубл. 11.02.2013, Бюл. № 3]. Такий зразок, в порівнянні з попереднім, забезпечує достатнє спрощення визначення дійсної величини лінійного зносу своєї робочої поверхні в залежності від змінної ширини паза завдяки нахилу однієї із його бокових граней до свого дна під гострим кутом 45°, але не забезпечує достатньої точності визначення дійсної величини лінійного зносу своєї робочої поверхні в залежності від змінної ширини паза, оскільки друга грань паза складає із своїм дном прямий кут і дозволяє отримувати тільки однакові значення по їх величині, що є основним його недоліком. В основу корисної моделі поставлена задача забезпечення можливості підвищення точності визначення дійсної величини лінійного зносу робочої поверхні зразка в залежності від змінної ширини його паза шляхом отримування величини змінної ширини цього паза в два рази більше від змінної величини зазначеного лінійного зносу. Поставлена задача вирішується тим, що в зразку для випробувань на знос, виконаному з пазом на своїй робочій поверхні, при цьому одна із бокових граней паза нахилена до його дна під гострим кутом 45°, а друга складає з ним певний кут, згідно з корисною моделлю, новим є те, що друга бокова грань паза також нахилена до його дна під гострим кутом 45°. Вказані відмітні ознаки, в порівнянні з найближчим аналогом, дозволяють отримувати величину змінної ширини паза зразка в два рази більше від змінної величини лінійного зносу своєї робочої поверхні за рахунок нахилу другої бокової грані паза до його дна також під гострим кутом 45°, що відповідно забезпечує можливість підвищення точності визначення дійсної його величини. На кресленні схематично показаний зразок для випробувань на знос в парі тертя з контр зразком: де 1 - зразок; 2 - паз; 3, 8 - робочі поверхні; 4, 6 - бокові грані; 5 - дно; 7 - контр зразок; 9 - виступ. Зразок 1 для випробувань на знос виконаний з пазом 2 на своїй робочій поверхні 3, при цьому одна із бокових граней 4 паза 2 нахилена до його дна 5 під гострим кутом 45°, а друга 6 складає з ним певний кут. Крім цього, друга бокова грань 6 паза 2 також нахилена до його дна 5 під гострим кутом 45°. В результаті такого виконання зразка 1 утворений на його робочій поверхні 3 паз 2 має початкову свою зовнішню ширину аЗ і плавно збільшує її розмір в міру зменшення його глибини. При цих умовах початкова глибина паза 2 зразка 1 повинна бути більшою передбачуваного лінійного зносу його робочої поверхні 3. Контр зразок 7 до початку випробування із зразком 1 має гладку свою робочу поверхню 8 по всій її площі, тому в даному випадку будь-які вихідні вимірювання, наприклад, профілографічним методом, не здійснюються. Вимірюється тільки початкова ширина а 3 паза 2 зразка 1 на його робочій поверхні 3 будь-яким відомим і прийнятним для цього методом. В результаті контактної взаємодії і тертя робочих поверхонь 3, 8 зразка 1 і контр зразка 7 відбувається їх лінійний знос на певні величини hЗ, hК. Це визиває зменшення глибини паза 2 1 UA 87407 U 5 10 15 20 25 зразка 1 і збільшення його ширини від початкової величини аЗ до кінцевої величини bЗ, а також утворення на робочій поверхні 8 контр зразка 7 відповідного виступу 9. Пунктирними лініями схематично показані дійсні форми лінійного зносу робочих поверхонь 3, 8 зразка 1 і контр зразка 7, які вони отримують після закінчення процесу їх взаємного випробування. При таких формах отримуваних результатів лінійний знос робочої поверхні 8 контр зразка 7 визначається по висоті hК його утвореного виступу 9. Цей утворений на робочій поверхні 8 контр зразка 7 виступ 9 має форму рівнобедреної трапеції з нахиленими до неї своїми боковими гранями під кутом 45°. Така форма виступу 9 забезпечує можливість вимірювання його висоти hК, наприклад, профілографічним методом з сторони любої своєї нахиленої бокової грані і в однаковій мірі. Лінійний знос hЗ робочої поверхні 3 зразка 1 з обох сторін від його паза 2 визначається як половина різниці величин ширини цього ж паза 2 у вигляді утвореної рівнобедреної трапеції до початку і після закінчення процесу свого випробування з контр зразком 7, а саме за виразом: hЗ=(bЗ-аЗ)/2, де bЗ - кінцева ширина паза 2 на рівні досліджуваної робочої поверхні 3 зразка 1 після випробування; аЗ - початкова ширина паза 2 на рівні досліджуваної робочої поверхні 3 зразка 1 до випробування. При цих умовах, на відміну від найближчого аналога, кінцева ширина bЗ паза 2 зразка 1 після його випробування з контр зразком 7 отримується в два рази більшою від дійсної величини лінійного зносу hЗ своєї робочої поверхні 3. Визначення в даному випадку тільки половини різниці вказаних величин аЗ і bЗ ширини паза 2 зразка 1 також зразу дає результат розрахунку, який дорівнює дійсній величині hЗ отримуваного в процесі його випробування з контр зразком 7 лінійного зносу. Таким чином, здійснене удосконалення зразка для випробувань на знос дозволяє отримувати величину змінної ширини його паза в два рази більше від змінної величини лінійного зносу своєї робочої поверхні завдяки нахилу другої бокової грані паза до його дна також під гострим кутом 45°, що відповідно забезпечує можливість підвищення точності визначення дійсної величини зазначеного лінійного зносу. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Зразок для випробувань на знос, виконаний з пазом на своїй робочій поверхні, при цьому одна із бокових граней паза нахилена до його дна під гострим кутом 45°, а друга складає з ним певний кут, який відрізняється тим, що друга бокова грань паза, також нахилена до його дна під гострим кутом 45°. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2