6,9-діаміно-2-етоксіакридинію 3,5-динітро-n-(4′-йодфеніл)антранілат, що проявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні бензилпеніциліну

6,9-Діаміно-2-етоксіакридинію 3,5-динітро-N(4'-йодфеніл)антранілат загальної формули: Винахід відноситься до хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема, до синтезу 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 3,5-динітро-N-(4'іодфеніл)антранілату, який проявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніціліну натрієвої солі. Пошук нових засобів з широким спектром фармакологічної дії є актуальною проблемою сучасної медицини. Відомий цілий ряд лікарських засобів синтетичного походження , кожен з яких має свою домінуючу дію: етакридину лактат (антимікробна дія), фурацилін та грізеофульвін (протигрибкова дія), вольтарен (протизапальна дія), анальгін (анальгетична дія), гіпотиазид (діуретична дія) (Машковский М.Д. Лекарственные средства. -Μ.: 000 „Издательство Новая Волна", 2005. - 1200с: ил. - С.951, 852, 913, 170, 159, 499). До недоліків зазначених засобів можна віднести, зокрема, наявність у тій чи іншій мірі негативної побічної дії. У комплексному лікуванні виникає не обхідність призначення хворому одночасно декількох лікарських засобів з моноспрямованою фармацевтичною дією, внаслідок чого загальна побічна дія підсилюється. За прототип вибраний 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 3,5-динітро-N-(3'хлорфеніл)антранілат, що виявляє антимікробну, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні бензилпеніціліну натрієвої солі (деклараційний патент на винахід №50388А, Україна, МПК: С07D219/08, А61К31/435. Заявлено 29.12.2001. Опубліковано 15.10.2002. Бюл. №10. Сполука за прототипом має широкий спектр дії, проте ступінь фармацевтичної активності може бути реально підвищений. В основу винаходу поставлене завдання по створенню нової хімічної сполуки, що проявляє підвищену антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та NH2 OC2H5 + N H I . N NO2 H (19) UA (11) 87887 (13) , що проявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні бензилпеніциліну натрієвої солі. C2 H2 N COO O 2N 3 87887 потенціюючу дію у відношенні бензилпеніціліну натрієвої солі. Поставлене завдання вирішується шляхом синтезу нової індивідуальної хімічної сполуки 6,9діаміно-2-етоксиакридинію 3,5-динітро-N-(4'іодфеніл)-антранілату формули який проявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніціліну натрієвої солі. Речовина, яка заявляється, утворена взаємодією 6,9-діаміно-2-етоксиакридину та 3,5-динітроN-(4'-іодфеніл)антранілової кислоти у етанольному середовищі. 6,9-Діаміно-2-етоксиакридиній 3,5-динітро-N(4'-іодфеніл)антранілат - порошок жовтого кольору, розчинний у воді (1:100), етанолі, ДМСО, ДМФА. Будова сполуки підтверджена за допомогою елементного аналізу та ІЧ-спектроскопії, а індивідуальність - методом тонкошарової хроматографії. Винахід ілюструється наступним прикладом: Приклад 1. 2,53г (0,01моль) 6,9-діаміно-2-етоксиакридину розчиняють при нагріванні у 15мл етанолу (розчин №1); 3,02г (0,01моль) 3,5-динітро-N-(2'іодфеніл)антранілову кислоту розчиняють у 10мл етанолу (розчин №2). Потім розчин №1 та №2 змішують. Осад, що випав відфільтровують, промивають водою та сушать. Вихід 5,86г (86 %), Ттопл. 274-276°С, М.м. 682,473 4 Бруто-формула C28H23lN6O7 Розраховано: С, % 49,28; Ν, % 12,31; Η, % 3,40. Знайдено: С, % 49,35; Ν, % 12,34; Η, % 3,55. ІЧ-спектр у KВr, см-1: 3420, 3360, 3210, 2990, 1614, 1602, 1520, 1486, 1320,500. Rf: 0,40 в системі етанол-ізопропиловий спиртгексан (3:3:2). Приклад 2. Визначення антимікробної активності заявленої сполуки проводилося за методом двократних серійних розведень у рідких харчових середовищах (Навашин С.И., Фомина И.П. Рациональная антибиотикотерапия. Μ.: Медицина, 1982. - С.4042). Для культивування бактерій використовувався амінопептид, попередньо розведений у два рази дистильованою водою, рН=7,2. Мікробне навантаження склало 105-106 мікробних тіл в 1мл середовища. Для випробування використовувалися 8 штамів мікроорганізмів: 1 - Staphylococcus aureus, штам АТСС 25923; 2 - Echerichia coli, штам АТСС 7241; 3 - Bacillus subtilis, штам АТСС 25922; 4 Pseudomonas aeruginosa, штам АТСС 27853, 5 Salmonella choleraesuis; 6 Salmonella thyphimurium; 7 - Salmone|la thyphisuis, 8 Salmonella duplin. В якості критерію фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК) та рівень гострої токсичності (DL50). Результати вивчення антимікробної активності та токсичності 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 3,5динітро-N-(4'-іодфеніл)антранілату (сполука №1), у порівнянні з 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 3,5динітро-N-(3'-хлорфеніл) антранілатом (прототип) та етакридину лактатом наведені у таблиці 1.Таблиця 1 Антимікробна активність і токсичність заявленої сполуки (№1) у порівнянні з прототипом та етакридину лактатом Сполука №1 Прототип Етакридину лактат 1 2,2 2,8 31,2 2 2,2 2,5 15,6 МПК (мкг/мл) Штами мікроорганізмів 3 4 5 6 2,2 2,5 5,0 15,0 2,8 3,8 7,8 31,2 31,2 62,5 125 250 DL50 (внутрішньошлунково), мг/кг 7 6,0 10,0 125 8 7,8 12,5 250 >5000 4800 21* Примітка. * DL50 - при внутрішньочеревинному введені. За даними таблиці 1, сполука №1 активніше етакридину лактату у відношенні до Staphylococcus aureus та Bacillus subtilis у 14,18 рази, у відношенні до Echerichia coli у 7,09 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa у 25 раз та у відношенні до мікроорганізмів роду Salmonella у 16,6-32,05 разів. Сполука №1 також перевищує в аналогічних умовах основні характеристики прототипу у відношенні до Staphylococcus aureus та Bacillus subtilis у 11,1 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa у 16,4 рази та у відно шенні до організмів роду Salmonella у 8-20 разів тощо. Крім того, заявлена сполука є дещо менш токсичною ніж прототип і значно менш [токсичною ніж етакридину лактат. Приклад №3. Визначення протигрибкової активності проводилось за відомою методикою (Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования / Под ред. М.О.Бригера - 3-е изд. перераб. и доп. - М.: Медицина, 1982. - С.392-417). 5 87887 Для вирощування грибів використовувалось середовище Сабуро (рН=6,5-6,7). Навантаження склало 500-600 репродуктивних тілець штамів Candida albicans або Trichophyton rubrum в 1мл середовища. Протигрибкову дію оцінювали за мінімального мікостатичною концентрацією (ММК), вираженою в мкг/мл. 6 Результати вивчення протигрибкової активності та токсичності 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 3,5-динітро-N-(4'-іодфеніл)антранілату (сполука №1) у порівнянні з прототипом, фурациліном та грізеофульвіном наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Протигрибкова активність та токсичність заявленої сполуки (№1) у порівнянні з прототипом, фурациліном та грізеофульвіном Сполука Сполука №1 Прототип Фурацилін Грізеофульвін Штами грибків, ММК (мкг/мл) Candida albicans Trichophyton rubrum 15,6 25,0 30,0 64,0 50 За результатами дослідження, наведеними у таблиці 2, сполука №1 інгібує ріст Oandida albicans у концентрації у 4,10 рази меншій ніж фурацилін. Крім того, сполука №1 у 24,2 рази менш токсична ніж фурацилін при внутрішньочеревному введені. Прототип не проявляє протигрибкову дію у відношенні Trichophyton rubrum. В результаті експерименту встановлено також, що заявлена сполука є менш токсичною, ніж наведені препарати порівняння та прототип. Таким чином, заявлена сполука перевищує прототип та препарати порівняння за широтою протигрибкової дії. Приклад 4. Вивчення протизапальної активності проводилося на моделі карагенінового набряку (Яковлева DL50 (внутрішньо очеревинне) мг/кг >2000 1020 82,5 немає даних Л.В., Зупанец И.А. Использование модели каррагенинового отека у мышей при поиске противовоспалительных средств. // Деп. в УкрНИИНТИ 07.07.87.- №1908. - Ук.87). В якості критеріїв фармакологічної активності вибрано ізосфективна доза (DE50), при якій фармакологічний ефект набуває 50% випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (DL50); терапевтичний індекс ТІ (показник відношення DL50/DE50); відносний терапевтичний індекс. Результати вивчення протизапальної активності та токсичності 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 3,5-динітро-N-(4'-іодфеніл) антранілату (сполука №1) у порівнянні з прототипом та вольтареном наведені в таблиці 3. Таблиця 3 Протизапальна активність та токсичність заявленої сполуки (№1) у порівнянні з прототипом та вольтареном Сполука Сполука №1 Прототип Вольтарен DE50, мг/кг 6,0 6,25 8,0 DL50, мг/кг >5000 >4800 360 Як видно за даними таблиці 3, сполука №1 має виражену протизапальну активність, за широтою терапевтичного ефекту перевищує вольтарен у 18,52 рази та також прототип. Приклад 5. Вивчення анальгетичної активності 6,9діаміно-2-етокси-акридинію 3,5-динітро-N-(4'іодфеніл)антранілату (сполука №1) проводилося за методом "оцтових корчей" у білих лабораторних щурів масою 150-180г (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) / За редакцією член.-кор. АМН України О.В.Стефанова. - К.: Авіцена, 2001. - С.307-320). Корчі були викликані внутрішньочеревним введенням розчину Терапевтичний індекс 833,33 768 45 Відносний ТІ по вольтарену 18,52 17,07 1 0,75% оцтової кислоти у дозі 1мл на 100г маси тіла тварини. Підрахунок кількості корчей проводили через 15 хвилин після введення розчину оцтової кислоти протягом 30 хвилин. В якості критеріїв фармакологічної активності вибрано ізоефективна доза (DE50), при якій анальгетичний ефект набуває 50% випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (DL50); терапевтичний індекс (ТІ); відносний терапевтичний індекс. Результати вивчення анальгетичної активності та токсичності сполуки №1 у порівнянні з прототипом та анальгіном наведені в таблиці 4. 7 87887 8 Таблиця 4 Анальгетична активність та токсичність заявленої сполуки (№1) у порівнянні з прототипом та анальгіном Сполука Сполука №1 Прототип Анальгін DE50, мг/кг 15,2 20,6 55 DL50, мг/кг >5000 >4800 1197 Терапевтичний індекс (ТІ) >328,95 233 21,8 Як видно за даними таблиці 4, сполука №1 за широтою терапевтичної дії перевищує анальгін в 15,09 рази та дещо вища, ніж у прототипу. Приклад №6. Вивчення діуретичної активності проводили за методою Е.Б. Берхіна (Методы изучения действия новых химических соединений на функцию почек / Хим.-фармац. журн. - 1977. - Т.11, №5. - С.3-11) на білих щурах лінії Вістар масою 120-160г. Кожна серія складалася з 7 тварин. Кожну з досліджених сполук (заявлена сполука, сполука за прототипом, препарат порівняння гіпотіазид) вводили у дозі 50мг/кг у водному розчині з розрахунку 3мл води на 100г ваги тварини. Тварини контрольної групи одержували лише воду. Сечу збирали кожну годину протягом 4 годин. В якості критерію фармакологічної активності вибрано об'єм сечі досліджених тварин, розрахований у відсотках у порівнянні з контролем. Результати вивчення діуретичної дії сполуки №1, прототипу та гіпотіазиду наведені у таблиці 5. Таблиця 5 Діуретична активність заявленої сполуки (№1) у порівнянні з прототипом та гіпотіазидом Сполука Сполука №1 Прототип Гіпотіазид Діуретична активність, в % к контролю 280 242 200 Як видно за даними таблиці 5, сполука №1 за діуретичною дією перевищує гіпотіазид на 80%, а прототип на 38%. Приклад №7. Визначення потенціюючої дії 6,9діаміно-2-етокси-акридинію 3,5-динітро-N-(4'іодфеніл)антранілату (сполука №1) проводилося у суббактеріостатичній концентрації в якості мікродобавки до бензилпеніціліну натрієвої солі. Тестмоделлю були серійні двократні розведення в рідкому живильному середовищі. Як розчинник використовувалася вода для ін'єкцій. Комп’ютерна верстка Т. Чепелева Відносний ТІ по анальгіну 15,09 10,69 1 Для випробування використовувалися 2 штами мікроорганізмів: Staphy-lococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. В якості критерію фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК). Результати описаного дослідження наведені у таблиці 6. Таблиця 6 Потенціююча дія сполуки №1 та прототипу у відношенні до бензилпеніціліну натрієвої солі Сполука Бензилпеніціліну натрієва сіль (БПН) БПН+ сполука №1 БПН+ прототип Штам мікроорганізмів, МПК мкг/мл Staphylococcus Pseudomonas aureus aeruginosa 0,9 0,30 0,4 15,6 1,8 2,5 За даними таблиці 6, сполука №1 в суббактеріостатичній концентрації підвищує активність антибіотика у відношенні до Staphylococcus aureus в 3,0 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa в 8,66 рази. Активність прототипу у даному випадку нижча: 2,25 рази та 6,24 рази відповідно. Таким чином, заявлена сполука 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 3,5-динітро-N-(4'іодфеніл)антранілат проявляє широкий спектр фармакологічної дії: антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну та потенціюючу до бензилпеніціліну натрієвої солі. За окремими видами активності вона перевищує дію препаратів порівняння етакридину лактату, фурациліну, грізеофульвіну, вольтарену, анальгіну, гіпотіазиду. Крім того, собівартість одержання заявленої сполуки нижча за собівартість сполуки за прототипом. Заявлена сполука може знайти застосування у медичній практиці при створенні лікарських засобів у різних лікарських формах для лікування інфекційних та запальних процесів різної етіології, а також середньої сили больових синдромів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601