Спосіб відбору проб

1. Спосіб відбору проб, що включає прорізання в заготовці по контуру проби паза на задану глибину і відділення проби в основі від заготовки шляхом прикладення деформуючого зусилля, який відрізняється тим, що перед відділенням пробу в основі охолоджують до температури крихкості металу шляхом заливання в паз шару зрідженого газу, після чого насаджують на пробу ніж із зовнішньою поверхнею у вигляді зрізаного конуса, більша основа якого контактує з дном паза, а внутрішній діаметр різальної крайки - з основою проби, вводять у зазор між ножем і стінкою паза клин і відокремлюють пробу в основі, переміщуючи ніж у площині, перпендикулярній осі проби. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як зріджений газ, який заливають в паз заготовки, використовують зріджений азот. Корисна модель відноситься до галузі обробки металів і сплавів різанням і тиском і може бути використана в металургії і машинобудуванні при відборі проб різної конфігурації від злитків, товстих монолистів, біметалів, триметалів і т.п. шляхом трепанації заготовки на заданій ділянці. Відомий спосіб відбору проб, що включає прорізку в заготовці по контуру проби паза на задану глибину і відділення проби в основі від заготовки за допомогою рухомого і нерухомого ножів за рахунок зсувних деформацій при різному характері прикладення зусиль різання [заявка Великобританії № 1441963, кл. В 23D 15/14, 1976р.]. Однак цей спосіб, прийнятий за найближчий аналог, не забезпечує відділення прутків (проб) різної конфігурації в поперечному перерізі від основного металу в профільних глухих отворах (пазах). В основу корисної моделі покладена задача створити такий спосіб відбору проб, у якому шляхом попередньої обробки відокремлюваної проби і зміни конфігурації інструмента, що ріже, досягається зниження трудомісткості і енерговитрат, а також збільшення точності фізико-механічних властивостей проби досліджуваного металу. Поставлена задача вирішується тим, що запропоновано спосіб відбору проб, що включає прорізку в заготовці по контуру проби паза на задану глибину і відділення проби в основі від заго товки шляхом прикладення деформуючого зусилля, у якому, відповідно до корисної моделі, перед відділенням пробу в основі охолоджують до температури крихкості металу шляхом заливання в паз шару зрідженого газу, після чого насаджують на пробу ніж із зовнішньою поверхнею у вигляді усіченого конуса, більша основа якого контактує з дном паза, а внутрішній діаметр різальної крайки з основою проби, вводять у зазор між ножем і стінкою паза клин і відокремлюють пробу в основі, рухаючи ніж у площині, перпендикулярній осі проби, під дією зусилля, що виникає при контакті клина з ножем. Як зріджений газ використовують зріджений азот. Корисна модель пояснюється кресленнями. На Фіг. 1. показано операцію охолодження проби; На Фіг.2, 3 - початкова і кінцева стадії відділення проби. Спосіб здійснюється таким чином. По контуру проби 1 прорізають на задану глибину паз 2 у заготовці 3 (наприклад, з біметалу). У паз заливають шар зрідженого газу 4, наприклад, азоту (Фіг.1), і охолоджують пробу в основі до температури порога крихкості металу. Потім на пробу 1 насаджують ніж 5 по внутрішньому діаметру. Ніж 5 має зовнішню поверхню у вигляді зрізаного конуса, більша основа якого діаметром D контактує з сч О) 00 ф 8929 дном паза 2. У зазор між верхньою частиною ножа 5 і стінкою паза 2 уводять клин 6, що контактує з однієї сторони зі стінкою паза 2 по діаметру D, а з іншого боку з конусною поверхнею ножа 5. Конусність поверхні клина 6 дорівнює конусності контактуючої з нею поверхні ножа 5. До клина 6 прикладають зусилля Р (Фіг.2) і зміщують його усередину паза 2. При цьому ніж 5 рухається в площині перпендикулярній осі проби 1, і різальною крайкою відокремлює пробу 1 від заготовки 3. (Фіг.З). У заготовці з біметалу сталь ст. 3. (товщина шару 200мм) + сталь Х18Н10Т (товщина шару 20м) вирізували кільцевий паз внутрішнім діаметром 12мм і зовнішнім 52мм на глибину 30мм із боку шару, що плакує, для відбору проби діаметром 12мм і висотою 30мм. У паз влили зріджений азот висотою шару, рівною 5мм. Після його випару на пробу насадили конусоподібний ніж із внутрішнім отвором 13мм і зовнішніми діаметрами 32 і 25мм, увели між пазом і ножем клин і ударом слюсарного молотка відокремили пробу від заготовки. Аналогічним шляхом була відібрана проба з біметалу сталь 10ХСНД + мідний сплав МНЖ5-1. Структура біметалів у всіх випадках не відрізнялася від структури вихідної заготовки, розміри відділеної проби відповідали вихідним. Переваги способу. 1. Скорочення часу відбору проби, оскільки охолодження проби відбувається швидше, ніж по способу найближчого аналогу. 2. Поліпшення якості проби за рахунок збереження точності розмірів і ідентичності структури і властивостей проби тим же параметрам металу заготовки. 3. Можливість відбору проб у великогабаритних заготовках без застосування унікального устаткування. 4. Зниження трудомісткості, тому що відділення проби не вимагає подальшої доробки і легко здійснюється навіть від незначного прикладеного зусилля. Використання способу дозволяє одержати економічний ефект тільки за рахунок скорочення часу відбору в розмірі 0,2=0,3 н години (0,160,24карб/проба) для листів і 0,5-0,6 н години (0,4 0,5карб/проба) для слябів. Фіг. 1 Фіг.2 8929 Фіг. З Комп'ютерна верстка Д Дорошенко Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601