Спосіб лікування неоперабельних злоякісних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, що ускладнені механічною жовтяницею

Реферат: Спосіб лікування неоперабельних злоякісних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, що ускладнені механічною жовтяницею включає антеградну черезшкірну, черезпечінкову пункцію правої печінкової протоки, введення провідника крізь пункційну голку в отвір правої печінкової протоки, реканалізацію зони обструкції холедоха з виведенням провідника до отвору дванадцятипалої кішки, зовнішньо-внутрішнє холангіодренування та стентування зони обструкції. Після виведення провідника в отвір дванадцятипалої кишки його кінець захоплюють ендоскопічним уловлювачем, виводять крізь ротову порожнину, а стентування зони обструкції проводять ретроградно по провіднику крізь ротову порожнину під рентген-контролем. UA 89587 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ НЕОПЕРАБЕЛЬНИХ ЗЛОЯКІСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГЕПАТОПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ, ЩО УСКЛАДНЕНІ МЕХАНІЧНОЮ ЖОВТЯНИЦЕЮ UA 89587 U UA 89587 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель стосується медицини, зокрема рентген-хірургічного лікування злоякісних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, що ускладнені механічною жовтяницею. Одним з серйозних ускладнень при злоякісних пухлинах печінки та жовчних проток є механічна жовтяниця. Цей стан загрожує життю і спостерігається у 19-80 % пацієнтів зі злоякісними пухлинами гепатопанкреатобіліарної зони. В останній час механічну жовтяницю стало можливим купірувати за допомогою малоінвазивних втручань: ретроградного ендоскопічного та антеградного черезшкірного черезпечінкового холангіодренування (ЧЧХД), стентування жовчних проток, накладення різних видів холецистостом. Відомий спосіб лікування неоперабельних злоякісних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, що його описано в статті Харченко В.П., Синев Ю.В., Соломатин А.Д. "Рентгеноэндоскопические методы наружно-внутреннего дренирования желчных протоков при механической желтухе" (див. Вестник рентгенологии.-2000. - №4. - С.47-50). Він включає ретроградне холангіодренування за допомогою ендоскопічної техніки та стентування протяжної пухлинної обструкції холедоха. Спосіб дозволяє усунути прояви жовтяниці за рахунок забезпечення відтоку жовчі крізь стент, але не завжди можливо його виконання через нестійке положення ендоскопа біля великого дуоденального сосочка та труднощів проведення провідника за зону протяжної пухлинної обструкції холедоха. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб лікування неоперабельних злоякісних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, що ускладнені механічною жовтяницею, що його описано в книзі Ившина В.Г., Якунина А.Ю., Лукичева О.Д. "Чрескожные диагностические и желчеотводящие вмешательства у больных механической желтухой" (див. Тула.- "Гриф и К".2000) або Lunderquist A., Lunderquist М., Owman Т. Guide wire for percutaneous transhepatic cholangiography (Radiology.-1979. -Vol.132, №1. - P. 228). Цей спосіб включає антеградну черезшкірну, черезпечінкову пункцію правої печінкової протоки, введення провідника крізь пункційну голку в отвір правої печінкової протоки, реканалізацію зони обструкції холедоха з виведенням провідника до отвору дванадцятипалої кишки, зовнішньо-внутрішнє холангіодренування та стентування зони обструкції. Холангіодренаж встановлюють таким чином, щоб його кінець знаходився в дванадцятипалій кишці, а отвори самого дренажу розміщувалися вище та нижче пухлинної перешкоди та адекватно дренували обидві дольові жовчні протоки - зовнішньо-внутрішнє черезшкірне черезпечінкове холангіодренування (ЧЧХД за A. Lunderquist). Спосіб дозволяє усунути прояви жовтяниці за рахунок забезпечення відтоку жовчі по дренажу. Безпосереднє стентування холедоха має переваги у порівнянні з холангіодренуванням за рахунок відсутності ускладнень, пов'язаних з виведенням одного кінця дренажу назовні (випадкова екстубація або дислокація дренажу, болі по ходу пункційного каналу). Також суттєво покращується якість життя пацієнтів за відсутності зовнішнього розташування дренажу на шкірі. Але точна імплантація стента антеградним черезшкірним черезпечінковим доступом при локалізації пухлини на рівні загальної печінкової протоки не завжди можлива через труднощі точного позиціювання проксимального кінця стента за місцем впадіння обох печінкових проток і адекватного дренування обох долей печінки. У хворих з ураженням як правої, так і лівої печінкової протоки роздільне стентування обох проток із антеградного доступу і зовсім неможливе. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу, який дозволяє не тільки купірувати механічну жовтяницю, але і встановити стент в зоніураження пухлиною холедоха та печінкових проток, покращуючи тим самим якість життя хворих в наступному. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування неоперабельних злоякісних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, що ускладнені механічною жовтяницею, який включає антеградну черезшкірну, черезпечінкову пункцію правої печінкової протоки, введення провідника крізь пункційну голку в отвір правої печінкової протоки, реканалізацію зони обструкції холедоха з виведенням провідника до отвору дванадцятипалої кішки, зовнішньо-внутрішнє холангіодренування та стентування зони обструкції, згідно з корисною моделлю після виведення провідника в отвір дванадцятипалої кишки його кінець захоплюють ендоскопічним уловлювачем, виводять крізь ротову порожнину, а стентування зони обструкції проводять ретроградно по провіднику крізь ротову порожнину під рентген-контролем. Доцільно додатково крізь ротову порожнину вводити другий провідник в ліву печінкову протоку за зону обструкції, а стентування обох печінкових проток виконувати по провідниках послідовно крізь ротову порожнину під рентген-контролем. 1 UA 89587 U 5 10 15 20 25 30 Введення провідника в отвір дванадцятипалої кишки дозволяє здійснити його захоплення ендоскопічним уловлювачем та точно розташувати стент в зоні ураження холедоха та проток під рентген-контролем. У випадках ураження обох (насамперед лівої) проток проведення другого провідника в ліву печінкову протоку за зону обструкції дозволяє виконати роздільне стентування жовчних проток. Заявнику, як описано вище, відомі і антеградні, і ретроградні методи декомпресії жовчних шляхів у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу, але їх сукупність і послідовність дозволяють забезпечити якісно нові характеристики як всього процесу в цілому, так і кожної зі згаданих операцій окремо. Спосіб зберігає переваги кожного з методів, нівелюючи їх недоліки, а саме: можливість точного розташування стента в ділянці ураження, як в способі антеградного лікування за Lunderquist А., а також проведення провідника крізь звужену ділянку ураження, як при ретроградному ендоскопічному доступі. Також спосіб (гібридне ендоскопічно-асистоване втручання) набуває нових властивостей у порівнянні з вихідними способами і дає змогу здійснювати роздільне стентування обох печінкових проток в разі їх ураження. Одночасне (гібридне) їх застосування шляхом захоплення провідника ендоскопічним уловлювачем дає можливість не тільки ввести, але і точно розташувати стент в зоні пухлинного ураження. Докладний опис способу наводиться на прикладі його конкретного виконання в клініці. Клінічний приклад. Хворий А., 54 роки, надійшов в клініку ДУ "ІЗНХ ім. В.Т.Зайцева НАМНУ" з діагнозом "Холангіокарцинома. Гостра механічна жовтяниця". Під рентген-контролем доступом із IX міжребір'я по передній пахвовій лінії голкою виконана пункція правої печінкової протоки. Виконана холангіографія, яка дозволила візуалізувати зону ураження холедоха та печінкових проток. Після аналізу холангіограм провідник введено крізь зону ураження холедоха в отвір дванадцятипалої кишки. Ендоскопічно провідник захоплено та виведено крізь ротову порожнину. По провіднику крізь ротову порожнину під рентген-контролем за допомогою системи доставки імплантовано стент точно в місце ураження. Провідник виведений в зону імплантації стента. Втручання закінчено проведенням дренажного катетера антеградно черезшкірно по провіднику до зони імплантування стента. Через 3 доби виконана контрольна холангіографія, яка показала задовільне розташування стента, його повне розправлення та виключила необхідність корекції його розташування. Через 7 діб після купірування механічної жовтяниці хворого у задовільному стані виписано з клініки. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє усунути недоліки як ретроградного, так і антеградного доступів при стентуванні холедоха у випадку, коли зона його ураження локалізована на рівні впадіння обох печінкових проток. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 1. Спосіб лікування неоперабельних злоякісних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, що ускладнені механічною жовтяницею, який включає антеградну черезшкірну, черезпечінкову пункцію правої печінкової протоки, введення провідника крізь пункційну голку в отвір правої печінкової протоки, реканалізацію зони обструкції холедоха з виведенням провідника до отвору дванадцятипалої кишки, зовнішньо-внутрішнє холангіодренування та стентування зони обструкції, який відрізняється тим, що після виведення провідника в отвір дванадцятипалої кишки його кінець захоплюють ендоскопічним уловлювачем, виводять крізь ротову порожнину, а стентування зони обструкції проводять ретроградно по провіднику крізь ротову порожнину під рентген-контролем. 2. Спосіб лікування неоперабельних злоякісних захворювань і гепатопанкреатобіліарної зони, що ускладнені механічною жовтяницею за п. 1, який відрізняється тим, що додатково крізь ротову порожнину вводять другий провідник в ліву печінкову протоку за зону обструкції, а стентування обох печінкових проток виконують по провідниках послідовно крізь ротову порожнину під рентген-контролем. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2