Спосіб декомпресії жовчовивідних шляхів при обструктивних захворюваннях гепатопанкреатобіліарної зони

Реферат: Спосіб декомпресії жовчовивідних шляхів при обструктивних захворюваннях гепатопанкреатобіліарної зони, при якому виконують холецистоєюноанастомоз із міжкишковим співустям по Брауну і заглушкою привідної петлі по Шалімову О.О. Додатково накладають анастомоз між загальною печінковою протокою і гартмановою кишенею жовчного міхура. UA 84421 U (12) UA 84421 U UA 84421 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії жовчовивідних шляхів і підшлункової залози. При обструктивних захворюваннях гепатопанкреатобіліарної зони, частіше при нерезектабельних пухлинах в області голівки підшлункової залози у поєднанні з віддаленими метастазами найбільш поширеним оперативним втручанням є виконання холецистоєюноанастомозу з міжкишковим співустям по Брауну. При цьому за наявності пухлин великих розмірів, особливо розташованих у верхньому квадранті голівки підшлункової залози і дистальному відділі холедоха пухлина активно розповсюджується в зону міхурової протоки, викликаючи після операції знову розвиток механічної жовтяниці. Спосіб полягає в послідовному виконанні гепатикохолецистоанастомозу, холецистоєюноанастомозу з міжкишковим співустям по Брауну і заглушкою привідної петлі, по Шалімову О.О., що дозволяє поліпшити результати хірургічного лікування при обструктивних захворюваннях гепатопанкреатобіліарної зони. Відомим є жовчовивідне оперативне втручання, при якому виконують гепатикоєюноанастомоз з міжкишковим співустям по Ру (або по Брауну), поєднане, за наявності жовчного міхура, з холецистектомією (Данилов М.В., Федоров В.Д. Хирургия поджелудочной железы. - М.: "Медицина", 1995). Недоліками цього способу є те, що при великих пухлинах голівки підшлункової залози з вираженою периопухлинною інфільтрацією, гепатикоєюноанастомоз, що накладається високо в комірах печінки, технічно складніше здійснимий і приводить до більшої кількості ускладнень: неспроможності анастомозу, жовчовитіканню. Крім цього, виконання холецистектомії в умовах інфільтрації гепатодуоденальної зв'язки, в складних анатомічних умовах може привести до ряду ускладнень: пошкодженню гепатикохоледоха, кровотечі. Вибраним за найближчий аналог є оперативне втручання, при якому виконують холецистоєюноанастомоз із міжкишковим співустям по Брауну і заглушкою привідної петлі, по Шалімову О.О. (Шалимов О.А., Шалимов С.А., Нечитайло М.Е. Хирургия печени и желчевыводящих путей. - К.: "Здоровье", 1993). Недоліками цього способу є те, що при пролонгації пухлинного процесу і зростанні пухлини дуже швидко виникає блок міхурової протоки з порушенням жовчовідведення і рецидивом механічної жовтяниці. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу декомпресії жовчовивідних шляхів при обструктивних захворюваннях гепатопанкреатобіліарної зони, в якому за рахунок додаткового накладання анастомозу між загальною печінковою протокою і гартмановою кишенею жовчного міхура, досягається легка декомпресія жовчних проток. Поставлена задача вирішується в способі декомпресії жовчовивідних шляхів при обструктивних захворюваннях гепатопанкреатобіліарної зони, при якому виконують холецистоєюноанастомоз із міжкишковим співустям по Брауну і заглушкою привідної петлі, по Шалімову О.О., згідно з корисною моделлю, додатково накладають анастомоз між загальною печінковою протокою і гартмановою кишенею жовчного міхура. Відмітними ознаками пропонованого способу є те, що послідовно накладають гепатикохолецистоанастомоз (анастомоз між загальною печінковою протокою і гартмановою кишенею жовчного міхура) і холецистоєюноанастомоз з міжкишковим співустям по Брауну і заглушкою привідної петлі по Шалімову О.О. Суть корисної моделі пояснює креслення, де зображений спосіб, що заявляється. При виявленні і підтвердженні наявності пухлини в області голівки підшлункової залози або дистальному відділі холедоха (1), (креслення) низькому впаданні міхурової протоки виконують подовжню гепатикотомію, потім холецистотомію в області гартманової кишені жовчного міхура, накладають гепатикохолецистоанастомоз (2), потім накладають холецистоєюноанастомоз (3) з міжкишковим співустям по Брауну (4) і заглушкою привідної петлі по Шалімову О.О (5). Завдяки даній методиці, не дивлячись на виконання трьох анастомозів, технічно легше виконується декомпресія жовчних проток. Клінічний приклад. Хворий Г., 56 р. № 35077, знаходився на стаціонарному лікуванні в х/в № 1 ХГКБ СНМП с 09.11.12 по 28.11.12 з діагнозом Са голівки і тіла підшлункової залози T4N1M1. Механічна жовтяниця. Госпіталізований зі скаргами на болі в правому підребер'ї, жовтяничність шкірних покривів. Хворіє протягом 10 діб. Дані клініко-біохіміних методів дослідження: Клінічний аналіз крові: Hb - 146 грами/л, Еритр. 4,54*1012, Кольор. пок. - 1,0, Лейкоц. - 10,7*109, ліг. - 3 %, сегм. - 68 %, еоз. - 1 %, лімфоц. 24 %, мон. - 4 %. Біохімічний аналіз крові: Білірубін - 224,0 мкмоль/л, прямий - 162,2 мкмоль/л, непрямий - 61,8 мкмоль/л, білок - 64 грама/л, сечовина - 5,46 мкмоль/л, креатинін - 0,062 мкмоль/л, ACT - 49 ΜΕΑΠ (Ν=5-40 МЕ/Л), АЛТ - 68 МЕ/Л (Ν=5-40 МЕ/Л), амілаза - 36 МЕ/Л (Ν