Спосіб прогнозування нейросенсорної приглухуватості у дітей залежно від генотипу гена конексину (сх26) бета 2

Реферат: Спосіб прогнозування нейросенсорної приглухуватості у дітей залежно від генотипу гена конексину (Сх26) бета 2 включає визначення даних комп'ютерної аудіометрії. Додатково виконують імпедансометрію, тимпанометрію і аналізують алельний стан гена GJB2 (rs 121011). При цьому носіїв гомозиготної "мутації" 35delG гена GJB2 відносять до груп із високою прогностичною цінністю позитивного результату появи тяжких форм приглухуватості чи глухоти в майбутньому, а дітей-носіїв "сприятливого" алеля non-35delG - до груп низького ризику тяжких форм нейросенсорного порушення слуху. UA 90488 U (12) UA 90488 U UA 90488 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме клінічної патологічної фізіології та дитячої оториноларингології, і може бути використана з метою профілактики набутої нейросенсорної приглухуватості, чи глухоти у дітей. В Україні живуть понад 500 тисяч дітей із вадами слуху. Серед них 30 тисяч мають незворотні патології, які не можна усунути реабілітаційними методами, а понад 5 тисяч потребують кохлеарної імплантації [А. Косаковський, 2008]. За даними ВООЗ до 2030 року кількість пацієнтів із незворотними формами зниження слуху у світі зросте на 30 % [О.Н. Борисенко, І.А. Сребняк, 2011, 2013]. У 62-64 % дітей із порушенням слуху виявляють різні ступені та види вестибулярної дисфункції, дисрегуляцію кінестезіологічного аналізатора, зниження рефлекторної відповіді на подразники, у 43 % - зменшується гальмівний вплив кори головного мозку. Не менш важливим аспектом проблеми є вік появи приглухуватості, чи глухоти: вроджена, рання поява - до 3 років (період активного формування мовних навичок), пізня - після 3 років (зачатки мови сформовані і їх ще можна підтримати, або ж втратити назавжди). Тому рання діагностика порушень слуху має важливе значення для оцінки стадії захворювання, визначення класу ризику пацієнта, прогнозу, профілактики прогресування даного стану (появи повної глухоти), контролю ефективності лікування та зниження інвалідності. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб діагностики кондуктивно-сенсоневральної приглухуватості у дітей [Пат. 20102 Україна, МПК А61В 5/12. Спосіб діагностики змішаної приглухуватості у дітей / Тімен Г.Е., Голод О.М.; Заявник Інститут отоларингології ім. проф. О.С Коломійченка АМН України. - № заяви u200607155 від 27.06.2006; опубл. 15.01.2007, бюл. № 1.], в якому оцінка і прогнозування змішаної приглухуватості проводиться на підставі результатів клінічного ЛОР-огляду, комп'ютерної аудіометрії при повітряному та кістковому проведенні стимулів. Недоліком найближчого аналога є недостатня ефективність діагностики і прогнозування приглухуватості із-за суб'єктивної оцінки обстежуваного сприйняття стимулів "чую, не чую", а також не враховується незалежна генетична компонента впливу на формування приглухуватості у таких хворих, яка контролює процес звукосприйняття. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб прогнозування появи тяжких форм приглухуватості / глухоти у дітей залежно від індивідуального генотипу, при якому досягається підвищення прогностичної цінності на основі об'єктивних даних наявності "мутації" гена GJB2 (35delG), яка визначає активність трансмембранних білків коннексину-26 щілинних контактів завитки. Поставлена задача вирішується тим, що у запропонованому способі прогнозування приглухуватості проводять шляхом визначення даних комп'ютерної аудіометрії, згідно з корисною моделлю, додатково виконують імпедансометрію, тимпанометрію і аналізують алельний стан гена GJB2 (rs 121011), причому носіїв гомозиготної "мутації" 35delG гена GJB2 відносять до груп із високою прогностичною цінністю позитивного результату появи тяжких форм приглухуватості, чи глухоти в майбутньому, а дітей-носіїв "сприятливого" алеля non35delG - до груп низького ризику тяжких форм нейросенсорного порушення слуху. Спільними ознаками корисної моделі та найближчого аналогу є прогнозування виникнення приглухуватості на підставі даних комп'ютерної аудіометрії. Корисна модель відрізняється від найближчого аналогу тим, що: Прогнозування як виникнення, так і прогресування приглухуватості у дітей проводиться з урахуванням результатів імпедансометрії, тимпанометрії і алельного стану гена GJB2 (rs 121011). Технічний результат, який досягається при здійсненні корисної моделі, полягає у тому, що застосування запропонованої корисної моделі дозволить прогнозувати виникнення та особливості прогресування приглухуватості у дітей з урахуванням індивідуального генотипу, що дозволить вчасно проводити її профілактику. 50 1 UA 90488 U Таблиця 1 Порівняльна характеристика ознак корисної моделі та найближчого аналога Ознака Клінічні ЛОР-дослідження Інструментальні дослідження (комп'ютерна аудіометрія) Інструментальні дослідження (імпедансометрія, тимпанометрія) SNP поліморфізм гена GJB2 Прогностична цінність позитивного результату Ефективність прогнозування 5 10 15 20 25 Спосіб найближчий аналог Наявні Розроблений спосіб Наявні Наявна Наявна Відсутні Наявні Відсутній Наявний Нижча Вища 65,0 % 97,0 % Клінічний приклад: Хворий С. 29 років, із діагностованою приглухуватістю на обидва вуха 2-го і 3-го ступеня (праве і ліве вухо, відповідно), звернувся до ЛОР-лікаря в приватний діагностичний ЛОР-центр із проханням обстежити слух дітей (дівчинку 5-ти років та хлопчика 3-х років). Дружина має біаурикулярний легкий ступінь приглухуватості 1-2 ст. В сім'ї при спілкуванні використовують переважно мову жестів. Після ЛОР-огляду, при інструментальному обстеженні дітей методом аудіометрії, імпедансометрії, тимпанометрії встановлено, що дівчинка ЛОР-здорова і немає порушення слуху (а у дитини в спілкуванні переважала мова жестів і, відповідно, відсутні навички вимови окремих звуків та спілкування з вільно розмовляючими однолітками), а хлопчик мав біаурикулярну нейросенсорну приглухуватість 1-2 ступеня, яка піддавалась корекції кохлеарним імплантом. Проведено генеалогічне дослідження - генетичний імпринтинг, за яким встановлено передачу ознак приглухуватості по батьківській лінії у двох поколіннях. Виконано забір венозної крові для генетичного аналізу. Виявлено, що батько є гомозиготним носієм мутації 35delG гена GJB2 і має тяжкі клінічні порушення слуху, мати - гетерозиготним носієм 35delG/non-35delG (із легкою приглухуватістю), у доньки теж виявили гетерозиготне носійство (однак на момент огляду - ЛОР-здорова), а у сина - гомозиготне за мутантним генотипом гена GJB2 (як і у батька) із клінічними ознаками початкової втрати слуху. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що приглухуватість носить спадковий характер. Таким чином, можна прогнозувати погіршення приглухуватості у сина із ймовірністю більше 75 % у випадку відсутності корекції слуху, у доньки ймовірність появи приглухуватості - 25-30 %. На підставі отриманих результатів було призначено: для дівчинки - індивідуальна робота з логопедом та психологом; для хлопчика - корекція слуху шляхом кохлеарної імплантації; 1 раз на 6 місяців клінічний огляд ЛОР-лікаря і 1 раз/рік - інструментальні дослідження. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб прогнозування нейросенсорної приглухуватості у дітей залежно від генотипу гена конексину (Сх26) бета 2 шляхом визначення даних комп'ютерної аудіометрії, який відрізняється тим, що додатково виконують імпедансометрію, тимпанометрію і аналізують алельний стан гена GJB2 (rs 121011), причому носіїв гомозиготної "мутації" 35delG гена GJB2 відносять до груп із високою прогностичною цінністю позитивного результату появи тяжких форм приглухуватості чи глухоти в майбутньому, а дітей-носіїв "сприятливого" алеля non35delG - до груп низького ризику тяжких форм нейросенсорного порушення слуху. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2