Спосіб визначення індивідуальної чутливості до стоматологічних матеріалів

Реферат: UA 91624 U UA 91624 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до області медицини, а саме до ортопедичної стоматології, і може бути використана для профілактики непереносимості до стоматологічних конструкційних матеріалів. В клініці ортопедичної стоматології останнім часом все частіші лікарі стикаються з алергічними проявами на сплави металів, з яких виготовлюють каркаси зубних протезів. Методів профілактики та виявлення алергічних реакцій до виготовлення протезу обмаль. Найпоширеніші - це провокаційні тести. У стоматологічній практиці для діагностики алергії до матеріалів часто використовуються шкірні проби: компресні, краплинні, компрeсно-скарифікаційні, скарифікаційно-плівкові та інші (Рытикова Н.С. Тест системы для ИФА / Рытикова Н.С., Смирнова Μ.А., Егоров E.Л.: Метод, рек. - Μ., 2004 г. - 36 с.). Але специфіка конструкційних матеріалів в ортопедичній стоматології не дозволяє отримати об'єктивну картину стану індивідуальної сприятливості до комплексних матеріалів: композитів, керамічних мас, сплавів з великою кількістю лігатур та ін. Запропоновано велику кількість тестів для попередження індивідуального несприйняття матеріалів. Так, широко відомий лабораторний пероксидазний тест. Для його проведення клітини ротової рідини інкубують з розчином випробуваного матеріалу в 8-10-кратних розведеннях протягом 15 хв. Як контрольні використовують 8 тестів з фізіологічним розчином. Після цього клітини осаджують центрифугуванням, а в культуральному середовищі визначають кількість пероксидази, виділеної пошкодженими в результаті інкубації клітинами. Для цього додають розчин тетраметілбензідину, і після пофарбування реакцію зупиняють розчином сірчаної кислоти. Інтенсивність забарвлення вимірюють за допомогою фотометра. Відхилення від контролю на 10 % або менше вважають несуттєвим і беруть за сприятливий прогноз використання цього матеріалу у даного пацієнта. Відхилення в інтервалі 11-25 % відповідає підозрі на несприйняття матеріалу. Відхилення понад 25 % від середнього значення показника в контролі відповідає непереносимості його у даного пацієнта і не можливості застосування даного матеріалу (Медведев А.Ю. Непереносимость протетических сплавов металлов: методы, профилактики, диагностики и лечения / Л.Ю. Медведев // Зубной протез и здоровье: Сб. науч; трудов / МГМСУ. - М, 2004. - С. 81-83). Найбільш близьким аналогом є провокаційний лоскутний тест (в іноземній літературі його називають патч-тестом), який полягає в накладенні на шкіру випробуваного речовини з подальшою оцінкою клінічної реакції організму через 24-48 годин (Metal hypersensitivity reactions to implants: opinions and practices of patch testing dermatologists / Schalock P.C., Thyssen J.P. // Dermatitis. - 2013 Nov-Dec. - 24(6). - P. 313-320). При використанні патч-тесту для оцінки чутливості шкіри пацієнтів до матеріалів зубних протезів, на які розвився контактний стоматит, чітка шкірна реакція відмічалася менш ніж в половині випадків, що послужило причиною зняття цих протезів. Отже, застосування цього тесту в стоматологічній практиці ускладнено. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу діагностики індивідуальної чутливість до стоматологічних матеріалів, в якому, за рахунок зміни характеру проведення тесту, досягається надійне виявлення та попередження непереносимості стоматологічних матеріалів. Поставлена задача вирішується в способі визначення індивідуальної чутливості до стоматологічних матеріалів, який здійснюють шляхом аплікації матеріалу, згідно з корисною моделлю, на диски фільтрувального паперу, змоченого дистильованою водою, укладають замішаний фіксаційний цемент, порошок кераміки, відбитковий матеріал або стружку металевого сплаву, диск встановлюють вестибулярно на ясна порожнини рота на верхній або нижній щелепі, аплікація матеріалу триває 50 хвилин, після чого підраховують співвідношення кількості нейтрофілів у змивах з порожнини рота, і при зниженні числа клітин більше ніж на 30 % діагностують непереносимість стоматологічних матеріалів. Запропонований спосіб дозволяє значно знизити час дослідження. Стандартні тести та додаткове обстеження у алерголога довели ефективність запропонованого тесту. Спосіб виконується наступним чином. на диски фільтрувального паперу, змоченого дистильованою водою, укладають замішаний фіксаційний цемент, порошок кераміки, відбитковий матеріал або стружку металевого сплаву. Диск встановлюють вестибулярно на ясна порожнини рота на верхній або нижній щелепі. Аплікація матеріалу триває 50 хвилин. Після чого підраховують співвідношення кількості нейтрофілів у змивах з порожнини рога. Підрахунок проводять в 50 великих квадратах в камері 3 Горяєва й підраховують кількість лейкоцитів в 1 мм промивних вод. Гальмування міграції N1  N2 ГМ   100 N1 нейтрофілів в порожнині рота розраховують у процентах за формулою (1): 1 UA 91624 U 5 10 15 де N1 - число нейтрофілів в першій пробі; N2 - кількість лейкоцитів в послідовних змивах через 15 хвилин, 30 хвилин після полоскання. Тест оцінюють як позитивний при зниженні числа клітин більше ніж на 30 %. Для перевірки ефективності діагностики нами були протестовані 2 групи пацієнтів. Першу групу пацієнтів складали особи, які користувалися металокерамічними мостовими протезами, виготовленими більше 5 років тому, які не пред'являли скарг до стоматологічних дентальних конструкцій, які не мають об'єктивної картини протезного стоматиту (55 осіб). У другу групу ми включили осіб, які зверталися протягом п'яти років в клініку зі скаргами на зафіксовані на цемент мостоподібні металокерамічні протези і на не можливість комфортного користування ними. Пацієнти включалися до групи тільки при ретельному обстеженні порожнини рота і конструкцій і з'ясування, що лікарських помилок не було допущено (48 осіб). Результати тестування в першій групі: до 30 % - 38 осіб (69,1 %), від 31-49 % - 14 осіб (25,5 %), більше 50 % - 3 пацієнти (5,4 %). В другій групі: до 30 % - 8 осіб (16,6 %), від 31-49 % 24 осіб (50,0 %), більше 50 % - 16 пацієнтів (33,4 %). Отримані дані свідчать, що проведення вказаного тесту дозволило з 95 % вірогідністю довести наявність різних ступенів персональної несприятливості стоматологічних матеріалів. Розроблений спосіб дозволяє з максимальною точністю та досить простото визначити індивідуальну несприятливість до основних конструкційних матеріалів в ортопедичній стоматології. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб визначення індивідуальної чутливості до стоматологічних матеріалів, який здійснюють шляхом аплікації матеріалу, який відрізняється тим, що на диски фільтрувального паперу, змоченого дистильованою водою, укладають замішаний фіксаційний цемент, порошок кераміки, відбитковий матеріал або стружку металевого сплаву, диск встановлюють вестибулярно на ясна порожнини рота на верхній або нижній щелепі, аплікація матеріалу триває 50 хвилин, після чого підраховують співвідношення кількості нейтрофілів у змивах з порожнини рота, і при зниженні числа клітин більше ніж на 30 % діагностують непереносимість стоматологічного матеріалу. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2