Спосіб пересування механізованого кріплення

Реферат: UA 91858 U UA 91858 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області розробки пластових родовищ і може бути використана на вугледобувних шахтах для кріплення привибійного простору очисних вибоїв, особливо з нестійкою покрівлею. В даний час всі способи кріплення привибійного простору засновані на розвантаженні підтримуючого кріплення, перенесені його до забою і відновлення. Це належить як до індивідуальних стійок кріплення так і до секцій механізованих комплексів, якими в основному кріпляться очисні вибої вугільних шахт. Індивідуальні стійки, зважаючи на велику трудомісткість кріплення ними, замінені на більш ефективні секції механізованого кріплення. Така заміна ефективна за багатьма показниками: в декілька разів підвищується швидкість кріплення забійного простору, підвищується безпека ведення робіт. Робітник, сидячи під прикриттям сусідньої до тієї, що пересувається, секції кріплення, не докладаючи зусиль, за допомогою пульта управління, за лічені хвилини, якщо не виникли непередбачені обставини, розвантажує, посуває до забою і завантажує секцію кріплення. При індивідуальному кріпленні спочатку закріплюється привибійний простір слідом за комбайном, що проходить, а вже потім забираються стійки із завального боку лави (проводиться посадка лави). При кріпленні - механізованим комплексом, при пересуванні секції кріплення розвантажується смуга привибійного простору шириною 1,1-1,5 м і довжиною від грудей вибою до завалу. Розкріплюючий простір спирається на сусідні секції кріплення і механізовані комплекси працюють в таких умовах успішно. Але в зв’язку з інтенсивністю відпрацюванням вугільних пластів із сприятливими гірничо-геологічними умовами та роботою на більш глибоких горизонтах, таких умов залишається все менше. Становище ускладнюється ще й тим, що для пересування секції кріплення на її довжину припадає 5-6 разів розвантажувати - завантажувати її, причому попереднім розпором, що в середньому становить 0,5 від її робочого опору. І перш ніж секція кріплення вийде на робочий опір, відбувається зсув, а отже і руйнування підтримуваної крівлі. В результаті такого пересування покрівля привибійного простору 5-6 разів піддається знакозмінному навантаженню, з'являється так зване явище "тупцювання" покрівлі, її "розгойдування" і при черговому пересуванню секції кріплення, особливо при нестійких покрівлях, зруйнована порода вивалюється в міжсекційні простір, оголюючи над перекриттям секції кріплення "купол", іноді на кілька метрів у висоту [1,2]. При цьому породу в ручну доводиться перекидати на забійний конвеєр, а над перекриттям кріплення викладати "багаття" з дерев'яних стійок. Підвищується трудомісткість і безпека ведення робіт. Науково-дослідними роботами виконаними в Коммунарской гірничо-металургійному інституті [1] і у Всесоюзному научно - дослідному і проектно-конструкторському вугільному інституті (КНІУІ) (3) доведено, що для ефективної відпрацювання пластів з нестійкою покрівлею, секції механізованого кріплення необхідно пересувати без їх розвантаження. Були виготовлені кілька секцій кріплення, основу та перекриття яких виконані у вигляді гусеничних шасі, кілька секцій основу та перекриття яких виконані у вигляді пневмоколеса. Шахтні випробування без розвантажувальних механізованих кріплень підтвердили ефективність підтримки нестійких покрівель при пересуванні механізованих кріплень без їх розвантаження. Але вони також показали безперспективність цього напрямку через його нерентабельності. Роботи були припинені. Відомі способи пересування секцій механізованого кріплення із залишковим підпором [1-12], але вони не вирішують проблему підтримки нестійких покрівель, так при зустрічі з перешкодою їх доводиться розвантажувати, а уникнути перешкод в умовах нестійких покрівель практично неможливо. Площа розкріплень покрівлі при пересуванні секції кріплення можна зменшити за рахунок зменшення довжини секції, але довжина секції кріплення лімітується шириною привибійного простору, в якому необхідно розмістити забійний конвеєр, виймальні машини, привибійні комунікації та забезпечити прохід людей. Площу можливо зменшити за рахунок ширини секції кріплення, але ширина секції кріплення лімітується шириною її утворення, на якому розміщують розпірні гідростійки і домкрати пересування, площа якого повинна забезпечувати стійкість секції кріплення, до того ж обмежена максимальним опорним тиском на ґрунт пласта. Задача корисної моделі створити такий спосіб пересування секцій механізованого кріплення, який дозволить покращити стан нестійкої покрівлі привибійного простору. Проставлена задача вирішується тим, що способі пересування секцій механізованого кріплення, згідно з корисною моделлю, для підвищення ефективності підтримки покрівлі привибійного простору перекриття секції кріплення пересувають по частинах смугами, ширина 1 UA 91858 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 яких і відстань між якими приймаються залежно від міцності підтримуваної покрівлі і забезпечення її цілісності між розвантажувальними частинами перекриття секції кріплення, а завантаження пересунутих частин перекриття здійснюють робочим опором. Перекриття секції кріплення пересувається по частинах, смугами розташованими по ходу пересування кріплення. Перекриття секції кріплення поділяють на поздовжні балки згруповані таким чином, що балки однієї групи розміщуються між балками іншої групи. Ширина балок приймається в залежності від цінності порід покрівлі. Чим слабкіше породи покрівлі, тим на більшу кількість поздовжніх балок ділиться перекриття секції кріплення, тобто ширина розкріпленого простору при розвантаженні однієї з груп приймається такою, що забезпечується стійкість оголеної покрівлі. Для зменшення ефекту "топтання покрівлі" і її "розгойдування" після пересування частини перекриття секції кріплення, завантаження здійснюється робочим опором, наприклад за допомогою гідропідсилення. Потім таким же чином пересувають відстаючу частину перекриття. Таке пересування дозволить значно покращити стан нестійкої покрівлі привибійного простору. Джерела інформації: 1. Савенко Ю.Ф. Вишукування ефективних способів і засобів механізації управління гірським тиском при розробці пологих пластів Донбасу. Автореферат дисертації, поданої на здобуття наукового ступеня докт. техн. наук. - Комунарськ, 1970 р. 2. Встановлення принципів устрою, схем роботи та оптимальних параметрів механізованих кріплень та вугледобувних агрегатів для роботи в різних гірничо - геологічних умовах пологих пластів Донбаса. Звіт ДонВУГІ за темою № 6. 1984. 3. Кім. О.В. Дослідження та розробка технології і засобів виїмки тонких і середньої потужності вугільних пластів, що залягають в складних гірничо-геологічних умовах Карагандинського басейну. Автореферат дисертації представленої на здобуття наукового степеня доктора технічних наук. - Алма-Ата, 1973. 4. Ягодкин Г.І. Вивчення механізму взаємодії опорних поверхонь механізованих кріплень з масивом гірських порід. Автореферат дисертації представленої на здобуття наукового ступеня докт. техн. Наук. - М., 1966. 5. а. с. № 259784 6. а. с. № 215176 7. а.с. № 341953 М.кл. Е21D 23/00 8. а.с. № 347433 М.кл. Е21D 23/00 9. а. с. № 353047 М.кл. Е21D 23/00 10. а. с. № 213753 11. а. с. № 348745 М.кл. Е21D 23/00 12. а. с. № 215176 13. а. с. № 259784 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб пересування секцій механізованого кріплення, який відрізняється тим, що для підвищення ефективності підтримки покрівлі привибійного простору перекриття секції кріплення пересувають по частинах смугами, ширина яких і відстань між якими приймають залежно від міцності підтримуваної покрівлі і забезпечення її цілісності між розвантажувальними частинами перекриття секції кріплення, а завантаження пересунутих частин перекриття здійснюють робочим опором. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2