Спосіб діагностики токсоплазмової інфекції у віл-інфікованих осіб та визначення терапевтичної тактики за допомогою діагностичної таблиці

Реферат: Винахід належить до способу діагностики токсоплазмової інфекції у ВІЛ-інфікованих осіб та визначення терапевтичної тактики за допомогою діагностичної таблиці, побудованої з врахуванням аналізу комплексних даних - серологічного профілю протитоксоплазмових антитіл, рівня СD4+Т-клітин та ступеня вираженості клінічної симптоматики, вагомої для токсоплазмозу. UA 106190 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Заявлюваний винахід стосується медицини, зокрема інфекційних хвороб, проблем ВІЛінфекції та СНІДу і може бути використаний для діагностики різноманітних форм набутої токсоплазмової інфекції у ВІЛ-інфікованих дорослих осіб. Токсоплазмова інфекція широко розповсюджена в людській популяції, а третина людства є інвазованою [1]. За даними наших досліджень інфікованість на токсоплазми у ВІЛ-позитивних осіб становить практично 70 %, - це в 1,6 разу вище, ніж у ВІЛ-неінфікованих (44,55 %), що свідчить про їхню підвищену сприйнятливість до Toxoplasma Gondii [2]. Токсоплазмоз характеризується як паразитарна опортуністична інфекція, що викликається Toxoplasma Gondii. Збудник проявляє здатність інвазувати будь-які тканини організму і його органи: центральну нервову систему, очі, міокард, легені, печінку і селезінку, лімфатичні вузли, кишечник, нирки, наднирники, щитоподібну залозу, репродуктивні органи, плід тощо [3]. У ВІЛ-інфікованих осіб цьому захворюванню притаманна різноманітність клінічних форм від безсимптомної латетної інвазії до тяжких летальних форм із явищами енцефаліту, пульмоніту, кардиту, панофтальміту, сепсису. Прогресування токсоплазмозу йде паралельно з наростанням імунодефіциту. Тяжкі СНІД-індикаторні форми захворювання притаманні хворим з рівнем CD+Tлімфоцитів 100 клітин в 1 мкл крові, то він належить до підкатегорії І, а при CD4+Тлімфоцитів < 100 клітин в 1 мкл крові - підкатегорії II. 3 іншого боку, тому ж пацієнту визначається клінічна група: 1 група - немає симптомів; 2 група - прояви нетяжкого захворювання (легкий або середньої тяжкості перебіг); 3 група прояви тяжкого захворювання. Для нетяжкого перебігу токсоплазмозу (група 2) клінічно притаманно (2 і більше симптомів): субфебрилітет, полілімфаденопатія, прояви вегетосудинної дистонії (коливання AT, серцеві болі, тахікардія, дратівливість і безсоння, затерпання кінцівок) і/або гепатолієнальний синдром, м'язові болі, міокардит, кардіосклероз. Окремо можна виявити нетяжкий очний токсоплазмоз: хоріоретиніт і/або рубцеві зміни очного дна, пігментна дегенерація сітківки ока, дегенерація диска зорового нерва. Для тяжкого токсоплазмозу (група 3) характерні симптомокомплекси енцефаліту або септичного стану із інтерстиційним пульмонітом, тяжким кардитом на тлі фебрильної температури тіла; тяжкий панофтальміт. У 1-й, 2-й і 3-й групі категорії С визначають ще й підгрупу в межах групи, що залежить від титру протитоксоплазмових антитіл IgG: 200 - це підгрупа б. На перетині рядочка підкатегорії у визначеній категорії і групи знаходиться клітинка, де зазначений короткий діагностичний висновок, а в дужках терапевтична тактика, схема лікування і /або коментар (див. табл.). Визначення шифру підгрупи хворого відбувається за алгоритмом. Наприклад, у хворого немає антитіл до токсоплазм (категорія А), а рівень CD4+Т-лімфоцитів > 100 в 1 мкл крові (підкатегорія 1), немає симптомів захворювання (група 1) - то шифр підгрупи хворого буде АІ.1. 2 UA 106190 C2 Таблиця Діагностична таблиця для визначення клінічної форми набутої токсоплазмової інфекції та тактики лікування у ВІЛ-інфікованих осіб Групи хворих за серологічним профілем протитоксоплазмових антитіл Рівень CD4+Tклітин/ мкл крові Ι >100 II 100 II 100 II 100 в 1 мкл крові, IgG>200 МО/мл), а відповідно й діагноз: ВІЛ-інфекція III клінічна стадія. Хронічний токсоплазмоз, загострення (реактивація), з ураженням лімфатичних вузлів, вегетосудинною дистонією, гепатолієнальним синдромом, легкий перебіг. Проведено лікування за схемою № 2: азитроміцин 1,0 гр/день 4 тижні та імуноглобулін людини проти Toxoplasma Gondii 3,0 мл внутрішиьом'язово через день, № 3. За цей час самопочуття покращилося, субфебрилітет зник, зменшився 5 UA 106190 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 головний біль, дратівливість, тахікардія. При повторних дослідженнях крові виявлено антитоксоплазмові IgG 589 Од/мл із високою авідністю (46,13 %). Приклад 4. Хвора, 28 років, звернулась з приводу гарячки (38-39 °C), кашель, серцебиття, підвищення артеріального тиску, задишку, слабкість, дратівливість, неспокійний сон. Об'єктивно: схуднення на 8 кг, задишка - 26 дихань за 1 хв, артеріальний тиск 180/120, тахікардія, серцебиття 102 уд./хв, збільшення аксилярних лімфатичних вузлів до 1,0-1,5 см, збільшення печінки на 2 см і селезінки на 1 см. Набряки на нижніх кінцівках. На рентгенограмі органів грудної клітки - дисемінований туберкульоз обох легень, збільшення розмірів серця. Огляд окуліста - множинні вогнища гіперпігментації та хоріоретиніту. Кардіолог: ренопаренхіматозна симптоматична артеріальна гіпертензія, кардіоміопатія, серцева недостатність II. В серологічному профілі анти-Токсо: IgM-, IgG 203,823 МО/мл. CD4+ Т-лімфоцитів 84 кл/мкл. Відповідно до алгоритму хвора зарахована у підгрупу СІІ.2б (хронічна інвазія, рівень CD4+ Тлімфоцитів