Спосіб стимуляції плодоутворення томатів

1. Спосіб стимуляції плодоутворення томатів, який передбачає обробку квіток рослин солями похідних феноксіоцтової кислоти (фітогормоном), який відрізняється тим, що обробка проводиться фітогормоном, який додатково містить диметилсульфоксид (ДМСО). 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ДМСО вводиться у фітогормон у масовому відношенні ДМСО : похідне феноксіоцтової кислоти від 2:1 до 5:1. Спосіб відноситься до сільського господарства, конкретно, до методів стимуляції росту і плодоносіння сільськогосподарських рослин і може бути використаний для одержання більш високих врожаїв і прискорення дозрівання плодів. Стимуляція плодоутворення томатів досягається багатьма фітогормонами, зокрема, найбільш ефективні для цієї мети похідні феноксиоцтової кислоти. Вважають, що її похідні впливають на проникність клітинних мембран рослини, підвищують активність вітамінного комплексу і, таким чином, прискорюють процеси вегетації і плодоносіння. Відомий класичний спосіб підвищення плодоутворення томатів при обприскуванні квітучих рослин розчином 4-хлор- чи 2-метилфеноксиоцтової кислоти, що, мабуть, є самими активними з'єднаннями даного ряду. Саме вони (а також ряд інших) входять у перелік стандартних фітогормонів, що об'єднують і порівняно високу гормональну активність, і низьку токсичність для рослини [1]. Однак незважаючи на те, що використання таких препаратів вважається стандартним прийомом при вирощуванні продукції (принаймні за рубежем), недоліком даного способу є досить високі дози похідних феноксиоцтової кислоти, які застосовують у ряді випадків. Було б бажано зменшити дози за рахунок підвищення фітостимулюючої активності, що вигідно як з матеріальної, так і екологічної точки зору. Відомий також спосіб підвищення плодоутворення томатів, який передбачає обробку квітків рослин солями похідних феноксиоцтової кислоти. Найчастіше використовують ди- чи триетаноламінні солі [2]; для цього до кислоти додають відпо відне похідне етаноламіну. Однак, хоча і вдається трохи збільшити фітоактивність, дослідження показують, що це підвищення незначне і недостатнє для збільшення плодоутворення. Задача корисної моделі: підвищення стимуляції плодоутворення за рахунок збільшення фітогормональної активності похідних феноксиоцтової кислоти. Поставлена задача вирішується тим, що обробку квіток рослин проводять сумішшю солей похідних феноксиоцтової кислоти і ДМСО, причому диметилсульфоксид введений у масовому відношенні ДМСО: похідне феноксиоцтової кислоти від 2:1 до 5:1. Відмінною ознакою пропонованого способу є добавка ДМСО до складу фітогормону, який вводиться у масовому відношенні ДМСО : похідне феноксиоцтової кислоти від 2:1 до 5:1. Недоліки прототипу переборюються в результаті використання такої суміші, причому компоненти, імовірно, утворюють комплекс, і диметилсульфоксид полегшує доставку феноксиоцтової кислоти до відповідних рецепторів клітки, як це було показано у птахів [3]. Однак істотно те, що компоненти явно виявляють синергізм біологічної дії. Експеримент Для стимуляції зав'язі на томатах використовувались 4-хлорфеноксиоцтової кислоти диетаноламінна сіль (4-ХФОД) і 2-метилфеноксиоцтової кислоти триетаноламінна сіль (2-МФОТ) при концентраціях 10мг/л. На відміну від прототипу до робочого розчину стимулятора був доданий диметилсульфоксид (ДМСО) відповідно досліджуваному режиму (таблиця 1). Отриманими робочими ео О СЧІ CM О) 9220 розчинами обприскувався перший ярус квіток молодих рослин томата сорту Волгоградський 5-95 Температура обробки несприятлива для плодоутворення (від 15 до 18°С) Такий температурний режим практично не забезпечує зав'язі квіток без фітогормону Заключения про фітогормональну активність похідних феноксиоцтової кислоти робилося на основі відсотка квіток, що зав'язалися, через 7 днів після обробки Для реалізації заявляемого способу проведена порівняльна характеристика різних режимів обробки квітучих томатів похідними феноксиоцтової кислоти Результати перевірки різних режимів стимуляції плодоутворення томатів по заявляемому способу приведені в таблиці 1 Таблиця 1 Результати дослідження різних режимів стимуляції плодоутворення томатів Дослід Показник ДМСО, мг/л Співвідношення ДМСО фітогормон 4-ХФУД, % зав'язі 2-МФУТ, % зав'язі 1 5 0,5 1 21 12 Контроль* 2 10 11 26 18 Режем обробки 4 3 50 20 21 51 47 49 25 28 4-ХФУД%завязі 2-МФУТ,%зав'язі 5 100 101 45 28 6 500 50 1 35 21 18 7,6 * прототип обробка фітогормоном без ДМСО Як свідчать дані таблиці 1, найбільш доцільно додавати ДМСО до похідних феноксиоцтової кислоти у масовому співвідношенні ДМСО похідне феноксиоцгової кислоти від 2 1 до 5 1 (режими З, 4) У разі зменшення КІЛЬКОСТІ доданого ДМСО (режим 2 і, особливо, режим 1) відсоток зав'язі різко зменшується У разі збільшення КІЛЬКОСТІ доданого ДМСО (режими 5, 6) відсоток зав'язі суттєво не збільшується, а часом навіть зменшується, що свідчить про перевищення оптимальної концентрації добавки ДМСО Порівнюючи результати випробувань, слід зробити висновок, що співвідношення ДМСО фітогормон від 2 1 до 5 1 є оптимальним складом, У разі зменшення КІЛЬКОСТІ доданого ДМСО по відношенню до фітогормону відсоток зав'язі низький, надмірне збільшення КІЛЬКОСТІ ДМСО недоці льно з економічної точки зору і може бути фітотоксичним Порівняно з прототипом пропонуємий спосіб має наступні переваги - плодоутворення томатів підвищується навіть при низьких концентраціях фітогормону, тому можна використовувати його в меншій КІЛЬКОСТІ, - екологічні та економічні аспекти вищесказаного Економічний ефект від застосування пропонуємого способу полягає в наступному ДМСО значно дешевше похідних феноксиоцтової кислоти Тому зниження в 4 рази робочої концентрації фітогормону навіть при добавці п'ятикратної КІЛЬКОСТІ ДМСО економічно вигідно Це видно з таблиці 2 Якщо перерахувати у о у гривні, то економічна вигода від застосування пропонованого способу складе (724-213,6)*5,3=2705грн/100га Таблиця 2 Порівняння розрахункових економічних показників стимуляції плодоутворення томатів за пропонуємим способом і за прототипом Препарат 4-ХФО(кислота)* ДМСО Режим 5 Прототип ціна, у о ** 362 13 витрата на 100 га, кг*** вартість, у о 0,5+2,5 2,0+0 181+32,6=213,6 724 * За данними каталога «Химические реактивы и высокочистые химические вещества», М Химия, 1983 ** Якщо виконати перерахунок у у о за коефіциентом 0,69 рубля СРСР=1$, *** При стандартній витраті робочого розчину 500л/га 9220 Джерела інформації 1. Classification of plant growth regulators, www.hclrss.demon.co.uk/class_plant_growth_regulat ors.html - 10k Комп'ютерна верстка Д. Шеверун 2. Ред. В.С.Шевелуха, Регуляторы роста растений.- Всесоюзная академия с.-х.н. им.Ленина. М.: Агропромиздат, 1990.- С.60-1. 3. Патент України 52097 A61D7/00; А01К41/00 (15.10.2004, Бюл. №10). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601