Номер патенту: 92372

Опубліковано: 25.10.2010

Автор: Венгер Людмила Віленівна

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування тотальної аніридії, що полягає в імплантації штучної райдужної оболонки, який відрізняється тим, що іридопротез імплантують через малий лімбально-рогівковий тунельний розтин довжиною до 5 мм в передню камеру та фіксують до склеральної частини лімба чотирма П-подібними швами, для чого на 11-12 годинах виконують лімбально-рогівковий тунельний розтин до 5 мм завширшки (поз. 1), додатково виконують чотири мікропроколи у склеральній частині лімба на 2, 5, 8 та 11 годинах (поз. 1), на іридопротез накладають чотири П-подібних шви (поз. 2), за допомогою пінцета-провідника складають іридопротез удвічі (поз. 3), проводять його через тунельний розтин у передню камеру (поз. 4), повертають бранші пінцета на 90°, знімають його з іридопротеза до розпростування останнього в горизонтальній площині (поз. 5), за допомогою мікрогачка виводять кінці чотирьох швів з передньої камери (поз. 6 і 7), фіксують їх до склери та зав'язують (поз. 8), а вузли склеральних швів та тунельний розтин прикривають зверху кон'юнктивою за допомогою вузлуватих швів (поз. 9).

Текст

Спосіб лікування тотальної аніридії, що полягає в імплантації штучної райдужної оболонки, який відрізняється тим, що іридопротез імплантують через малий лімбально-рогівковий тунельний розтин довжиною до 5 мм в передню камеру та фіксують до склеральної частини лімба чотирма П-подібними швами, для чого на 11-12 годинах виконують лімбально-рогівковий тунельний розтин до 5 мм завширшки (поз. 1), додатково виконують чотири мікропроколи у склеральній частині лімба на 2, 5, 8 та 11 годинах (поз. 1), на іридопротез накладають чотири П-подібних шви (поз. 2), за допомогою пінцета-провідника складають іридопротез удвічі (поз. 3), проводять його через тунельний розтин у передню камеру (поз. 4), повертають бранші пінцета на 90°, знімають його з іридопротеза до розпростування останнього в горизонтальній площині (поз. 5), за допомогою мікрогачка виводять кінці чотирьох швів з передньої камери (поз. 6 і 7), фіксують їх до склери та зав'язують (поз. 8), а вузли склеральних швів та тунельний розтин прикривають зверху кон'юнктивою за допомогою вузлуватих швів (поз. 9). (19) UA (11) (21) a200807399 (22) 29.05.2008 (24) 25.10.2010 (46) 25.10.2010, Бюл.№ 20, 2010 р. (72) ВЕНГЕР ЛЮДМИЛА ВІЛЕНІВНА (73) ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (56) Osher R.H., Burk S.E. Cataract surgery combined with implantation of an artificial iris //J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol.25, - №11. P.1540-1547. Венгер Г.Е., Исько Е.Д. Клинические результаты применения иридопротезов с модифицированной углеродсодержащим покрытием поверхностью //Офтальмол. журнал. - 2001. - №2 Tanzer D.J., Smith R.E. Black iris-diaphragm intraocular lens for aniridia and afacia //J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol. 25, - №11. - P.15481551. Thompson C.G., Fawzy К., Bryce I.G., Noble В.A. Implantation of a black diaphragm intraocular lens for traumatic aniridia //J. Cataract Refract. Surg. - 1999. Vol.25, - №6 Копаева В.Г. Аниридия: хирургический подход к лечению //Новое в офтальмологии. - 2001. - №1 UA 51128 A, 15.11.2002 RU 2129851 C1, 10.05.1999 RU 2247546 C2, 10.03.2005 RU 2209055 C1, 27.07.2003 C2 2 92372 1 3 є наслідком недостатньо високої біосумісності з тканинами ока. Відома модель штучної райдужної оболонки ІРИСТЕКС, що виготовлена у вигляді сітчастої пластини із зіничним отвором у центрі, виконаної з біологічно інертного матеріалу - лавсану, покритого з обох сторін синтезованими на ньому алмазоподібними плівками [6]. Вищезазначена будова моделі значно підвищує її біосумісність з тканинами ока та зменшує частоту післяопераційних ускладнень. Але значною проблемою при іридопротезуванні за вказаною методикою є те, що модель має великий діаметр (9-12мм) та відносну жорсткість матеріалу, що потребує великого розтину для введення іридопротеза у порожнину ока та його шовної фіксації. Крім того, технічна складність імплантації та можливість безпосереднього контакту поверхні та краю імплантату з тканинами ока після операції часто приводять до виникнення значної запальної реакції в післяопераційному періоді, що збільшує строки лікування та може негативно вплинути на оптичні результати операції. Найбільш близьким до заявленого є спосіб іридопротезування [7], який полягає в тому, що шви накладені на іридопротез, ще до операційного розтину проводять через отвір на загостреному кінці спеціальної порожньої прямої голки, вводять голку через прокол в області лімбу на 12 годинах в передню камеру, проводять через передню камеру в напрямку 7 годин, виводять кінець голки з ниткою через склеральну частину лімбу назовні, виймають кінці шва з вушка голки, а саму голку виводять в зворотному порядку через передню камеру з ока; вказаним способом проводять кінці другого шва з виводом їх через лімб в області 5 годин, а після розтину лімбу та імплантації іридофакопротеза, проведені шви підтягують та зав'язують на склері. Проте техніка операції залишається складною: потрібен широкий лімбальний розтин (не менше 9 мм), спеціальний інструментарій - ін'єкційна голка з додатковим отвором на загостреному кінці та багаторазові маніпуляції нею з проколами тканин ока із середини назовні. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення методу імплантації іридопротезу при тотальній аніридії, шляхом імплантування іридопротезу через малий лімбально-рогівковий тунельний розтин техніка якого забезпечить низьку травматизацію тканин ока під час операції та надійну фіксацію іридопротеза в порожнині ока. Поставлена задача вирішується тим, що згідно винаходу, попередньо накладають 4 фіксуючих шви на іридопротез, виконують імплантацію іридопротеза у порожнину ока через малий тунельний розтин, виводять фіксуючі шви за допомогою мікрогачка з передньої камери через мікропроколи у склеральній частині лімбу та фіксують їх до склери. На фігурі показана методика хірургічного лікування тотальної аніридії шляхом іридопротезування через малий тунельний розтин. 92372 4 Операція здійснюється таким чином. На 11-12 годинах виконують лімбальнорогівковий тунельний розтин (до 5мм завширшки) (поз. 1), додатково роблять 4 мікропроколи в склеральній частині лімбу (на 2, 5, 8, та 11 годинах) (поз. 1), на іридопротез накладають 4 П-подібних шва (поз. 2), за допомогою спеціального пінцетапровідника складають іридопротез удвічі (поз. 3), проводять його через тунельний розтин у передню камеру (поз. 4), повертають бранші пінцета на 90°, знімають його з іридопротеза до розправлення останнього в горизонтальній площині (поз. 5), за допомогою мікрогачка виводять кінці 4 швів з передньої камери (поз. 6 і 7), фіксують їх до склери та зав'язують (поз. 8), а вузли склеральних швів та тунельний розтин прикривають зверху кон'юнктивою за допомогою вузлуватих швів (поз. 9). Операція проводиться з використанням віскоеластиків для попередження пошкодження ендотелію рогівки при імплантації. При необхідності (якщо у хворого окрім аніридії присутні травматична катаракта або афакія) одночасно з імплантацією іридопротеза можлива імплантація гнучкої ІОЛ, яка заздалегідь фіксується швами до задньої поверхні іридопротеза, а потім за допомогою пінцета-провідника складається удвічі разом з іридопротезом. Подальша техніка імплантації іридофакопротеза виконується за запропонованим способом. Заявлений спосіб тотального іридопротезування при аніридії через малий тунельний розтин пройшов клінічну апробацію в Одеському Центрі мікрохірургії ока при лікуванні 12 хворих з тотальною аніридією та афакією. Приклад 1. Хворий Я., 29 років, одержав травму ока склом від окулярів 31.12.2005р., через 9 місяців був госпіталізований в Центр мікрохірургії ока з діагнозом: корнео-склеральний рубець, тотальна аніридія, афакія, часткове помутніння скловидного тіла на лівому оці; висока ускладнена міопія на обох очах. При обстеженні на лівому оці виявлено парацентральний рубець рогівки у вигляді підкови, що переходить на склеру, афакія, в скловидному тілі часткове помутніння на очному дні - вузький міопічний конус, периферична дегенерація сітківки; гострота зору = 0,07, сс sph + 6,0 D cyl + 1,25D ax 60° =1,0. Гострота зору правого ока = 0,08, сс sph - 6,0 D=1,0. 20.09.2006р. на лівому оці проведена операція - іридофакопротезування з шовною фіксацією до склери (ІОЛ+15,0 D AcrySof Natural). Операція проведена під загальним знеболюванням. Обробка операційного поля розчином хлоргексидіну. Відсепаровка кон'юнктиви від лімбу на 10-2, 4 та 7 годинах. Гемостаз. На 12 годині тунельний лімбальний розтин 4мм завширшки, склеральні проколи в 2мм від лімбу на 4, 1, 10 та 7 годинах. В передню камеру введений віскоат. До іридопротезу фіксована задньокамерна гнучка ІОЛ+15,0 D (AcrySof Natural) двома вузлуватими швами 10/0. Через периферичний край іридопротеза проведені 4 П-подібних шва. Іридокришталикова діафрагма за допомогою пінцетів складена удвоє та введена через тунельний розтин в пе 5 редню камеру. Через склеральні проколи на 1, 4, 7 та 10 годинах. Крючком виведені кінці П-подібних швів та фіксовані до склери. Гідрогерметизація тунельного розтину. Аспірація віскоеластика з передньої камери та введення розчину Рінгер-Локка. На склеральні проколи та на кон'юнктиву накладені вузлуваті шви (нейлон 10/0). Під кон'юнктиву 0,3мл гентаміцину та 0,3мл дексаметазону. Епібульбарно флоксал, корнерегель. Монокулярна асептична пов'язка. Операція та післяопераційний період пройшли без ускладнень. Хворий був виписаний через 9 днів після операції з гостротою зору = 0,2 cc sph-1,5D=0,5-0,6. Через 2 місяці при консультації ліве око спокійне, іридофакопротез у правильному положенні, гострота зору підвищилась до 0,35 сс sph 1,5D=0,7. Приклад 2. Хворий К., 22 роки, одержав проникаючу травму лівого ока у вересні 2005 року. У червні 2006 року поступив до стаціонару в Центр мікрохірургії ока з діагнозом: рубець рогівки, афакія, травматичний мідріаз, та часткова аніридія OS. На лівому оці при обстеженні виявлено: парацентральний рубець рогівки, нерівномірний мідріаз 89мм в діаметрі, афакія, часткове помутніння скловидного тіла, деталі очного дна без змін, гострота зору = 0,02, сс sph +10,0D = 0,2, сс sph +10,0D Ø = 0,9. Праве око здорове, гострота зору = 1,0. ВОТ на OU в нормі. 23.06.2006р. на лівому оці проведена операція - іридофакопротезування з шовною фіксацією до склери. Операція проведена за розробленим способом, пройшла без ускладнень. В післяопераційному періоді була відмічена запальна реакція І ступеню, тимчасова гіпотонія (на протязі 2-3 днів). До комплексного лікування був добавлений неспецифічний протизапальний препарат Целебрекс. Через 10 днів при виписці ліве око майже спокійне, іридофакопротез в правильному положенні, гострота зору підвищилась до 0,7 без корекції. 92372 6 При повторній консультації через 1 місяць - ліве око у задовільному стані, гострота зору 0,7, сс суl - 1,0 D ах 75°=1,0. Строки віддаленого нагляду за прооперованими хворими - від декількох місяців до 2 років. Протягом цього періоду досягнуті результати у всіх хворих залишались стабільними, положення іридопротезу правильним, ВОТ був у межах норми, гострота зору зберігалася на високому рівні. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб імплантації іридофакопротеза за рахунок здійснення іридопротезування (або іридофакопротезування) через малий тунельний розтин, дозволяє забезпечити стабільне положення іридопротеза в оці і відновлення високих зорових функцій навіть при такій тяжкій офтальмопатології, як тотальна аніридія, ускладнена пошкодженням кришталика або афакією, без капсульної підтримки. Джерела інформації 1. Копаева В.Г. Аниридия: хирургический подход к лечению // Новое в офтальмологии. - 2001. №1 - С.32-33. 2. Федоров С.Н., Багров С.Н. Новая модель коллагеновой ИОЛ и методика еѐ имплантации // Офтальмохирургия. - № 1. - 1998. - С.12-17. 3. Thompson C.G., Fawzy К., Bryce I.G., Noble В.A. Implantation of a black diaphragm intraocular lens for traumatic aniridia // J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol.25, - №6. - P.808-813. 4. Tanzer D.J., Smith R.E. Black iris-diaphragm intraocular lens for aniridia and afacia // J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol. 25, - №11. - P.15481551. 5. Osher R.H., Burk S.E. Cataract surgery combined with implantation of an artificial iris // J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol.25, - №11. P.1540-1547. 6. Венгер Г.Е., Исько Е.Д. Клинические результаты применения иридопротезов с модифицированной углеродсодержащим покрытием поверхностью // Офтальмол. журнал. - 2001. - №2. - С.5661. 7. Венгер Г.Е., Родин С.С. Авторское свидетельство СССР №1621220, 1988 г. 7 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 92372 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for the treatment of total aniridia

Автори англійською

Venher Liudmyla Vilenivna

Назва патенту російською

Способ лечения тотальной аниридии

Автори російською

Венгер Людмила Виленовна

МПК / Мітки

МПК: A61F 9/00

Мітки: спосіб, анірідії, тотальної, лікування

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-92372-sposib-likuvannya-totalno-aniridi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування тотальної аніридії</a>

Подібні патенти