Спосіб лікування тотальної аніридії
Формула / Реферат
Спосіб лікування тотальної аніридії, що полягає в імплантації штучної райдужної оболонки, який відрізняється тим, що іридопротез імплантують через малий лімбально-рогівковий тунельний розтин довжиною до 5 мм в передню камеру та фіксують до склеральної частини лімба чотирма П-подібними швами, для чого на 11-12 годинах виконують лімбально-рогівковий тунельний розтин до 5 мм завширшки (поз. 1), додатково виконують чотири мікропроколи у склеральній частині лімба на 2, 5, 8 та 11 годинах (поз. 1), на іридопротез накладають чотири П-подібних шви (поз. 2), за допомогою пінцета-провідника складають іридопротез удвічі (поз. 3), проводять його через тунельний розтин у передню камеру (поз. 4), повертають бранші пінцета на 90°, знімають його з іридопротеза до розпростування останнього в горизонтальній площині (поз. 5), за допомогою мікрогачка виводять кінці чотирьох швів з передньої камери (поз. 6 і 7), фіксують їх до склери та зав'язують (поз. 8), а вузли склеральних швів та тунельний розтин прикривають зверху кон'юнктивою за допомогою вузлуватих швів (поз. 9).
Текст
Спосіб лікування тотальної аніридії, що полягає в імплантації штучної райдужної оболонки, який відрізняється тим, що іридопротез імплантують через малий лімбально-рогівковий тунельний розтин довжиною до 5 мм в передню камеру та фіксують до склеральної частини лімба чотирма П-подібними швами, для чого на 11-12 годинах виконують лімбально-рогівковий тунельний розтин до 5 мм завширшки (поз. 1), додатково виконують чотири мікропроколи у склеральній частині лімба на 2, 5, 8 та 11 годинах (поз. 1), на іридопротез накладають чотири П-подібних шви (поз. 2), за допомогою пінцета-провідника складають іридопротез удвічі (поз. 3), проводять його через тунельний розтин у передню камеру (поз. 4), повертають бранші пінцета на 90°, знімають його з іридопротеза до розпростування останнього в горизонтальній площині (поз. 5), за допомогою мікрогачка виводять кінці чотирьох швів з передньої камери (поз. 6 і 7), фіксують їх до склери та зав'язують (поз. 8), а вузли склеральних швів та тунельний розтин прикривають зверху кон'юнктивою за допомогою вузлуватих швів (поз. 9). (19) UA (11) (21) a200807399 (22) 29.05.2008 (24) 25.10.2010 (46) 25.10.2010, Бюл.№ 20, 2010 р. (72) ВЕНГЕР ЛЮДМИЛА ВІЛЕНІВНА (73) ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (56) Osher R.H., Burk S.E. Cataract surgery combined with implantation of an artificial iris //J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol.25, - №11. P.1540-1547. Венгер Г.Е., Исько Е.Д. Клинические результаты применения иридопротезов с модифицированной углеродсодержащим покрытием поверхностью //Офтальмол. журнал. - 2001. - №2 Tanzer D.J., Smith R.E. Black iris-diaphragm intraocular lens for aniridia and afacia //J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol. 25, - №11. - P.15481551. Thompson C.G., Fawzy К., Bryce I.G., Noble В.A. Implantation of a black diaphragm intraocular lens for traumatic aniridia //J. Cataract Refract. Surg. - 1999. Vol.25, - №6 Копаева В.Г. Аниридия: хирургический подход к лечению //Новое в офтальмологии. - 2001. - №1 UA 51128 A, 15.11.2002 RU 2129851 C1, 10.05.1999 RU 2247546 C2, 10.03.2005 RU 2209055 C1, 27.07.2003 C2 2 92372 1 3 є наслідком недостатньо високої біосумісності з тканинами ока. Відома модель штучної райдужної оболонки ІРИСТЕКС, що виготовлена у вигляді сітчастої пластини із зіничним отвором у центрі, виконаної з біологічно інертного матеріалу - лавсану, покритого з обох сторін синтезованими на ньому алмазоподібними плівками [6]. Вищезазначена будова моделі значно підвищує її біосумісність з тканинами ока та зменшує частоту післяопераційних ускладнень. Але значною проблемою при іридопротезуванні за вказаною методикою є те, що модель має великий діаметр (9-12мм) та відносну жорсткість матеріалу, що потребує великого розтину для введення іридопротеза у порожнину ока та його шовної фіксації. Крім того, технічна складність імплантації та можливість безпосереднього контакту поверхні та краю імплантату з тканинами ока після операції часто приводять до виникнення значної запальної реакції в післяопераційному періоді, що збільшує строки лікування та може негативно вплинути на оптичні результати операції. Найбільш близьким до заявленого є спосіб іридопротезування [7], який полягає в тому, що шви накладені на іридопротез, ще до операційного розтину проводять через отвір на загостреному кінці спеціальної порожньої прямої голки, вводять голку через прокол в області лімбу на 12 годинах в передню камеру, проводять через передню камеру в напрямку 7 годин, виводять кінець голки з ниткою через склеральну частину лімбу назовні, виймають кінці шва з вушка голки, а саму голку виводять в зворотному порядку через передню камеру з ока; вказаним способом проводять кінці другого шва з виводом їх через лімб в області 5 годин, а після розтину лімбу та імплантації іридофакопротеза, проведені шви підтягують та зав'язують на склері. Проте техніка операції залишається складною: потрібен широкий лімбальний розтин (не менше 9 мм), спеціальний інструментарій - ін'єкційна голка з додатковим отвором на загостреному кінці та багаторазові маніпуляції нею з проколами тканин ока із середини назовні. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення методу імплантації іридопротезу при тотальній аніридії, шляхом імплантування іридопротезу через малий лімбально-рогівковий тунельний розтин техніка якого забезпечить низьку травматизацію тканин ока під час операції та надійну фіксацію іридопротеза в порожнині ока. Поставлена задача вирішується тим, що згідно винаходу, попередньо накладають 4 фіксуючих шви на іридопротез, виконують імплантацію іридопротеза у порожнину ока через малий тунельний розтин, виводять фіксуючі шви за допомогою мікрогачка з передньої камери через мікропроколи у склеральній частині лімбу та фіксують їх до склери. На фігурі показана методика хірургічного лікування тотальної аніридії шляхом іридопротезування через малий тунельний розтин. 92372 4 Операція здійснюється таким чином. На 11-12 годинах виконують лімбальнорогівковий тунельний розтин (до 5мм завширшки) (поз. 1), додатково роблять 4 мікропроколи в склеральній частині лімбу (на 2, 5, 8, та 11 годинах) (поз. 1), на іридопротез накладають 4 П-подібних шва (поз. 2), за допомогою спеціального пінцетапровідника складають іридопротез удвічі (поз. 3), проводять його через тунельний розтин у передню камеру (поз. 4), повертають бранші пінцета на 90°, знімають його з іридопротеза до розправлення останнього в горизонтальній площині (поз. 5), за допомогою мікрогачка виводять кінці 4 швів з передньої камери (поз. 6 і 7), фіксують їх до склери та зав'язують (поз. 8), а вузли склеральних швів та тунельний розтин прикривають зверху кон'юнктивою за допомогою вузлуватих швів (поз. 9). Операція проводиться з використанням віскоеластиків для попередження пошкодження ендотелію рогівки при імплантації. При необхідності (якщо у хворого окрім аніридії присутні травматична катаракта або афакія) одночасно з імплантацією іридопротеза можлива імплантація гнучкої ІОЛ, яка заздалегідь фіксується швами до задньої поверхні іридопротеза, а потім за допомогою пінцета-провідника складається удвічі разом з іридопротезом. Подальша техніка імплантації іридофакопротеза виконується за запропонованим способом. Заявлений спосіб тотального іридопротезування при аніридії через малий тунельний розтин пройшов клінічну апробацію в Одеському Центрі мікрохірургії ока при лікуванні 12 хворих з тотальною аніридією та афакією. Приклад 1. Хворий Я., 29 років, одержав травму ока склом від окулярів 31.12.2005р., через 9 місяців був госпіталізований в Центр мікрохірургії ока з діагнозом: корнео-склеральний рубець, тотальна аніридія, афакія, часткове помутніння скловидного тіла на лівому оці; висока ускладнена міопія на обох очах. При обстеженні на лівому оці виявлено парацентральний рубець рогівки у вигляді підкови, що переходить на склеру, афакія, в скловидному тілі часткове помутніння на очному дні - вузький міопічний конус, периферична дегенерація сітківки; гострота зору = 0,07, сс sph + 6,0 D cyl + 1,25D ax 60° =1,0. Гострота зору правого ока = 0,08, сс sph - 6,0 D=1,0. 20.09.2006р. на лівому оці проведена операція - іридофакопротезування з шовною фіксацією до склери (ІОЛ+15,0 D AcrySof Natural). Операція проведена під загальним знеболюванням. Обробка операційного поля розчином хлоргексидіну. Відсепаровка кон'юнктиви від лімбу на 10-2, 4 та 7 годинах. Гемостаз. На 12 годині тунельний лімбальний розтин 4мм завширшки, склеральні проколи в 2мм від лімбу на 4, 1, 10 та 7 годинах. В передню камеру введений віскоат. До іридопротезу фіксована задньокамерна гнучка ІОЛ+15,0 D (AcrySof Natural) двома вузлуватими швами 10/0. Через периферичний край іридопротеза проведені 4 П-подібних шва. Іридокришталикова діафрагма за допомогою пінцетів складена удвоє та введена через тунельний розтин в пе 5 редню камеру. Через склеральні проколи на 1, 4, 7 та 10 годинах. Крючком виведені кінці П-подібних швів та фіксовані до склери. Гідрогерметизація тунельного розтину. Аспірація віскоеластика з передньої камери та введення розчину Рінгер-Локка. На склеральні проколи та на кон'юнктиву накладені вузлуваті шви (нейлон 10/0). Під кон'юнктиву 0,3мл гентаміцину та 0,3мл дексаметазону. Епібульбарно флоксал, корнерегель. Монокулярна асептична пов'язка. Операція та післяопераційний період пройшли без ускладнень. Хворий був виписаний через 9 днів після операції з гостротою зору = 0,2 cc sph-1,5D=0,5-0,6. Через 2 місяці при консультації ліве око спокійне, іридофакопротез у правильному положенні, гострота зору підвищилась до 0,35 сс sph 1,5D=0,7. Приклад 2. Хворий К., 22 роки, одержав проникаючу травму лівого ока у вересні 2005 року. У червні 2006 року поступив до стаціонару в Центр мікрохірургії ока з діагнозом: рубець рогівки, афакія, травматичний мідріаз, та часткова аніридія OS. На лівому оці при обстеженні виявлено: парацентральний рубець рогівки, нерівномірний мідріаз 89мм в діаметрі, афакія, часткове помутніння скловидного тіла, деталі очного дна без змін, гострота зору = 0,02, сс sph +10,0D = 0,2, сс sph +10,0D Ø = 0,9. Праве око здорове, гострота зору = 1,0. ВОТ на OU в нормі. 23.06.2006р. на лівому оці проведена операція - іридофакопротезування з шовною фіксацією до склери. Операція проведена за розробленим способом, пройшла без ускладнень. В післяопераційному періоді була відмічена запальна реакція І ступеню, тимчасова гіпотонія (на протязі 2-3 днів). До комплексного лікування був добавлений неспецифічний протизапальний препарат Целебрекс. Через 10 днів при виписці ліве око майже спокійне, іридофакопротез в правильному положенні, гострота зору підвищилась до 0,7 без корекції. 92372 6 При повторній консультації через 1 місяць - ліве око у задовільному стані, гострота зору 0,7, сс суl - 1,0 D ах 75°=1,0. Строки віддаленого нагляду за прооперованими хворими - від декількох місяців до 2 років. Протягом цього періоду досягнуті результати у всіх хворих залишались стабільними, положення іридопротезу правильним, ВОТ був у межах норми, гострота зору зберігалася на високому рівні. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб імплантації іридофакопротеза за рахунок здійснення іридопротезування (або іридофакопротезування) через малий тунельний розтин, дозволяє забезпечити стабільне положення іридопротеза в оці і відновлення високих зорових функцій навіть при такій тяжкій офтальмопатології, як тотальна аніридія, ускладнена пошкодженням кришталика або афакією, без капсульної підтримки. Джерела інформації 1. Копаева В.Г. Аниридия: хирургический подход к лечению // Новое в офтальмологии. - 2001. №1 - С.32-33. 2. Федоров С.Н., Багров С.Н. Новая модель коллагеновой ИОЛ и методика еѐ имплантации // Офтальмохирургия. - № 1. - 1998. - С.12-17. 3. Thompson C.G., Fawzy К., Bryce I.G., Noble В.A. Implantation of a black diaphragm intraocular lens for traumatic aniridia // J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol.25, - №6. - P.808-813. 4. Tanzer D.J., Smith R.E. Black iris-diaphragm intraocular lens for aniridia and afacia // J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol. 25, - №11. - P.15481551. 5. Osher R.H., Burk S.E. Cataract surgery combined with implantation of an artificial iris // J. Cataract Refract. Surg. - 1999. - Vol.25, - №11. P.1540-1547. 6. Венгер Г.Е., Исько Е.Д. Клинические результаты применения иридопротезов с модифицированной углеродсодержащим покрытием поверхностью // Офтальмол. журнал. - 2001. - №2. - С.5661. 7. Венгер Г.Е., Родин С.С. Авторское свидетельство СССР №1621220, 1988 г. 7 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 92372 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for the treatment of total aniridia
Автори англійськоюVenher Liudmyla Vilenivna
Назва патенту російськоюСпособ лечения тотальной аниридии
Автори російськоюВенгер Людмила Виленовна
МПК / Мітки
МПК: A61F 9/00
Мітки: спосіб, анірідії, тотальної, лікування
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-92372-sposib-likuvannya-totalno-aniridi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування тотальної аніридії</a>
Попередній патент: Контейнер, оснащений придатним до нагрівання мікрохвилями елементом
Наступний патент: Спосіб окисно-лужного рафінування свинцю
Випадковий патент: Витратомір-сигналізатор об'єму рідини