Спосіб лікування хворих на герпетичну екзему (екзему капоші)

Реферат: UA 93171 U UA 93171 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до дерматології, і може бути використана для лікування хворих на герпетичну екзему (екзему Капоші). Герпетична екзема (екзема Капоші) (ГЕ) це потенційно небезпечне для життя захворювання, яке ускладнює перебіг хронічних дерматозів, за яких наявні ерозивні чи виразкові ураження шкіри. На сьогоднішній день ГЕ залишається важливою медико-соціальною проблемою у зв'язку з важким перебігом дерматозу, високою частотою небезпечних для життя бактеріальних ускладнень, стрімким розвитком клінічної картини, віком хворих. Найбільш близьким аналогом є спосіб лікування хворих на ГЕ, який здійснюють шляхом призначення етіотропної та патогенетичної терапії, яка містить препарати ацикловіру як всередину, так і місцево, гіпоалергенну дієту, обробку уражених ділянок розчинами анілінових барвників. [1] Недоліки способу пов'язані з тим, що лікування не враховує стан імунологічної реактивності хворих, зокрема інтерферонового статусу. Між тим, інтерферони, являючись природними факторами неспецифічного захисту і медіаторами імунітету, мають широкий спектр противірусної дії. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування ГЕ, шляхом усунення вище зазначених недоліків. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування ГЕ, який включає застосування етіотропної та патогенетичної терапії, згідно з корисною моделлю, додатково призначають препарат Лаферон-фармбіотек, антибактеріальний препарат "Цефазолін" і антигістамінний препарат "Супрастин" у відповідних вікових дозуваннях згідно з інструкцією. Ацикловір попереджує утворення нових елементів висипки, знижує ймовірність шкірної дисемінації, що особливо важливо враховуючи характер розвитку клінічної динаміки при герпетичній екземі, прискорює утворення кірочок, полегшує больові відчуття в гострій фазі захворювання. Важливий критерій вибору ацикловіру також його імуностимулююча дія, направлена на активацію захисних сил організму. За рахунок додаткового призначення препарату "Лаферон" (інтерферон альфа-2b) досягається позитивна динаміка титрів інтерферону, швидка елімінація вірусного збудника з організму. Призначення "Цефазоліну" в свою чергу попереджує розвиток бактеріальних ускладнень. Він пригнічує розмноження грампозитивної мікрофлори, в тому числі стрептококової і стафілококової, яка виявлялася у цих хворих при бактеріологічному дослідженні висівів з шкіри. Цей антибактеріальний препарат був обраний тому, що окрім антибактеріальної дії, йому притаманна також інтерферонстимулююча активність. Додаткове застосування "Супрастину" полегшує стан хворих, усуває симптоми свербежу і неспокою (особливо в період стихання проявів герпетичної інфекції). Спосіб здійснюється згідно з формулою і додаткових пояснень не потребує. До даного способу автори прийшли провівши аналіз спостережень за 30 хворими на ГЕ. Немовлята і діти молодшого дитячого віку склали 16 осіб, дорослі - 14 пацієнтів. Серед обстежених хворих було 11 (36,7 %) осіб чоловічої статі та 19 (63,3 %) осіб жіночої статі. Більшість хворих мало перебіг середньої важкості - 24 особи, решта - важкий перебіг (6 осіб). ГЕ розвивалася переважно на фоні атопічного дерматиту (у 60 % хворих). Всі пацієнти були госпіталізовані в стаціонар, де були ретельно обстежені згідно з нормативами МОЗ України. Хворі на ГЕ були розділені на дві групи, приблизно однакових по віку та статі. Хворі обох груп отримували стандартну місцеву терапію. Хворі другої групи поряд з стандартною терапією отримували "Лаферон-фармбіотек" у вікових дозуваннях з першого дня лікування протягом 7 діб. Результати власних досліджень показують, що в групі, яка отримувала "Лаферонфармбіотек" час, що знадобився для утворення кірочок становив в середньому 3,0±0,2 доби, час повної реепітелізації склав 5,3±0,3 доби. Час перебування на стаціонарному лікуванні в середньому склав 7,1±1,0 доби, в той час як у хворих, що отримували лікування за традиційною схемою, курс лікування становив 11,2±2,4 доби, іноді доходячи до 14 діб. Визначена різниця в тривалості госпіталізації в досліджуваних групах була статистично значущою (р