Спосіб моделювання токсичного ураження міокарда токсинами блідої поганки

Спосіб моделювання токсичного ураження міокарда токсинами блідої поганки, що включає одноразове парентеральне введення лабораторним тваринам екстракту гриба в дозі LD5o, який відрізняється тим, що додатково одноразово у загрудинний простір вводять 0,01% масляний розчин фетанолу в дозі 0,1 мг/кг. ності і точності експериментального дослідження. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги те, що одним із методичних шляхів зниження резистентності міокарда тварини до пошкодження є кероване звуження коронарних артерій та виникнення в результаті ішемії серцевого м'язу стійкої тривалої гіпоксії [2], чим, власне, й досягають селективного зниження адаптаційної резистентності міокарда до наступного ураження його токсином блідої поганки на фоні відносно пізнішого пошкодження інших органів і систем. Була взята до уваги також здатність фармакологічного препарату фетанолу звужувати судини міокарда, в результаті чого на фоні ішемії і наступної гіпоксії останнього цілком очікуваним є зниження резистентності серця лабораторної тварини до дії токсинів блідої поганки. Для пролонгації дії фетанолу доцільно вводити його у загрудинний простір у вигляді 0,01% масляного розчину. Виходячи з наведеного, поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі моделювання токсичного ураження міокарда токсинами блідої поганки, який включає одноразове парентеральне введення лабораторним тваринам екстракту гриба в дозі LD5o, відповідно до корисної моделі додатково одноразово у загрудинний простір вводять 0,01% масляний розчин фетанолу в дозі 0,1 мг/кг. Перелік фігур зображень. Фіг.1. Мікропрепарат серця інтактного щура контроль (гематоксилін-еозин, х 100). Фіг.2. Мікрофото. Лівий шлуночок серця щура при ураженні токсинами блідої поганки з одночасним введенням фетанолу (дослід): а) дистрофічні та некробіотичні зміни в лівому О О) 9401 шлуночку (гематоксилін-еозин, х 140) б) набряк строми, некроз кардіоміоцитів у стінці лівого шлуночка (залізний гематоксилін за Гейденгайном, х 100). Фіг.З. Електронограма. Кардіоміоцит лівого шлуночка серця щура при ураженні токсинами блідої поганки з одночасним введенням фетанолу (х 16000): М - мітохондрії (деструкція крист і набряк мітохондрій, мозаїчність розмірів) Мф - лізис міофібрил Фіг 4. Електронограма. Кардіоміоцит лівого шлуночка серця інтактного щура (х 12000). Спосіб здійснюють наступним чином. Білому щуру одноразово внутрішньоочеревинно вводять 1,0мл токсину блідої поганки, що відповідає експериментально встановленій дозі LD5o, а саме 160мг/кг, і одночасно в загрудинний простір вводять 0,01% масляний розчин фетанолу в дозі 0,1мг/кг. Через 24 години від початку експерименту здійснюють евтаназію дослідної тварини шляхом швидкої декапітації в умовах кетамінового наркозу. Про наявність уражень серцевого м'яза роблять висновки за даними гістологічного, гістохімічного, електронномікроскопічного та морфометричного досліджень серця, структурні зміни якого порівнюють із морфологічною картиною неураженого міокарда інтактних тварини (Фіг. 1, 4). Приклад 1 Білому щуру-самцю масою 200г внутрішньоочеревинно ввели 0,2мл екстракту токсинів блідої поганки і відразу в загрудинний простір - 0,2мл 0,01% масляного розчину фетанолу. Через 24 години дослідну тварину вивели з експерименту шляхом швидкої декапітації в умовах кетамінового наркозу. При морфологічному дослідженні в серці спостерігалися дистрофічні та некробіотичні зміни кардіоміоцитів, інфільтрація строми міокарда лімфоїдно-клітинними елементами, набряк строми, наповнені кров'ю судини, капілярний стаз, перивазальні крововиливи, жирова дистрофія кардіоміоцитів (Фіг.2 А, В). Електронномікроскопічно в кардіоміоцитах мали місце вогнищеве розрідження міофібрил кардіоміоцитів, неупорядкованість міофібрил. Останні місцями роз'єднані, зустрічалися вогнища деструкції міофіламентів, розширення Z-дисків. У мітохондріях відмічалися зменшення числа крист з порушенням упорядкованості, вогнищеву гомогенізацію матриксу. Для більшості мітохондрій характерна вакуолізація з явищами деструкції крист (Фіг.З) і трансформації мітохондрій у міеліноподібні структури. Приклад 2 За допомогою запропонованого способу провели моделювання токсичного ураження міокарда у 8 експериментальних тварин. Про якісне моделювання токсичного ураження міокарда свідчили результати гістологічного, гістохімічного, електронномікроскопічного та морфометричного досліджень. Так, у частинах серцевого м'яза спостерігали набряк строми, її інфільтрацію лімфоїдногістоїдними елементами, дистрофічні та некробіотичні зміни в кардіоміоцитах, повнокров'я та розширення кровоносних судин, стаз у судинах мікроциркуляторного русла, точкові перивазальні крововиливи, жирову дистрофію кардіоміоцитів, зменшення та відсутність у них гранул глікогену. Таблиця Морфометрична характеристика міокарда білих щурів за показником відносного об'єму його структурних елементів, % (М ± т ) Групи спостереження Р Інтактні тварини Тварини з токсичним ураженням міокарда 2,03±0,04 Уражені кардіоміоцити лівого шлуночка 49,80±1,20