Спосіб лікування запальних захворювань мигдаликів і глотки та фіксуюча пов`язка для його здійснення

1. Спосіб лікування запальних захворювань мигдаликів і глотки шляхом нанесення на їх поверхню лікарських препаратів з необхідною терапевтичною дією, який відрізняється тим, що застосо C2 2 (19) 1 3 Його дія полягає в стимуляції місцевого імунітету уражених тканин та органів. Недоліками цього методу є відсутність бактерицидного ефекту та висока вартість обладнання, яке використовують. Завданням винаходу є створення неінвазивного способу лікування запальних захворювань мигдаликів і глотки магнітокерованими лікарськими препаратами у формі мазей, гелів, кремів, тощо із застосуванням постійного магніту для фіксації лікарського препарату на стінках глотки та на мигдаликах, для проникнення магнітокерованої мазі в лакуни завдяки магнітним властивостям. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі лікування запальних захворювань мигдаликів і глотки шляхом нанесення на їх поверхню лікарських препаратів з необхідною терапевтичною дією, згідно з винаходом, передбачено застосування магнітокерованих м'яких лікарських форм, наприклад мазей, у ефективних дозах та їх фіксація на уражених ділянках аплікацією постійного магніту на зовнішню поверхню нижньої щелепи у зоні проекції мигдаликів та задньої стінки глотки. У відповідності з винаходом зазначену процедуру здійснюють раз на добу протягом 5-10 хвилин до нормалізації основних клінічних симптомів. Використання постійного магніту при здійсненні заявленого способу не лише дозволяє утримувати лікарський препарат у необхідному місці порожнини глотки, але й сприяє проникненню діючих речовин засобу в уражені тканини. Введення лікарських речовин до осередків ураження за допомогою постійного магніту засноване на особливих магнітних якостях магнітокерованої мазі. Це дозволяє уникнути необхідності додаткового втручання в уражений орган. Термін аплікації постійного магніту, після нанесення магнітокерованої мазі, для введення лікарських речовин визначено експериментальним шляхом. Він становить 5-10 хвилин. Використання постійного магніту при лікуванні запальних захворювань мигдаликів і глотки невідомо з літературних джерел. Спосіб здійснюється таким чином: магнітокеровану мазь наносять безпосередньо на поверхню мигдалика та задньої стінки глотки. Витрачення мазі визначається розмірами глотки і мигдаликів та звичайно коливається від 4 до 10 г. Після цього на зовнішню ділянку нижньої щелепи у зоні проекції мигдаликів та задньої стінки глотки накладається постійний магніт на термін від 5 до 10 хвилин. Таким чином, відбувається фіксація та транспорт діючих речовин мазі завдяки силам магнітного притягання. Це дозволяє ефективно провести необхідну терапію осередків запалення, стимуляцію функції лімфоепітеліальної тканини, що збільшує фармако-терапевтичний ефект. Запропонований спосіб є більш безпечним і раціональним, ніж відомі. Фіксація постійних магнітів при здійсненні заявленого способу може бути забезпечена за допомогою будь-якої пов'язки або серветки, виконаної з еластичного або тканевого матеріалу, що не перешкоджає магнітній дії. Авторами запропонована 94268 4 фіксуюча пов'язка для утримування постійних магнітів на зовнішній поверхні нижньої щелепи при здійсненні заявленого способу. Відомий пристрій для магнітотерапії [5], що містить еластичний носій з закріпленими на ньому джерелами постійного магнітного поля, які мають циліндричну форму. Пристрій призначений для накладання на шкіру у місцях проекцій рефлексогенних зон. Пристрій має досить складну конструкцію, не придатну до використання при здійсненні заявленого способу. Завданням винаходу є створення фіксуючої пов'язки для здійснення аплікації постійних магнітів на поверхні нижньої щелепи при лікуванні запальних захворювань мигдаликів і глотки з використанням магнітокерованих лікарських препаратів у м'яких лікарських формах, зокрема мазей. Завдяки виконанню фіксуючої пов'язки зі спеціальними кишенями для постійних магнітів та вирішенню конструкції пов'язки у лаконічній формі одержують зручний, простий, надійний та дешевий виріб медичного призначення. Поставлене завдання вирішується таким чином, що фіксуюча пов'язка виготовлена з можливістю розміщення на ній постійних магнітів, згідно з винаходом, містить основу переважно з тканевого матеріалу прямокутної форми, на протилежних вузьких боках якої передбачені подвійні зав'язки або будь-які інші прийнятні фіксуючі елементи, а на основі виконано принаймні три суміжні кишені, достатні для розміщення постійних магнітів розміром 3 х 5 см і розташовані таким чином, що при фіксації пов'язки постійні магніти знаходяться на зоні проекції мигдаликів та задньої стінки глотки на зовнішню поверхню нижньої щелепи. Експериментальним шляхом було визначено, що доцільно використовувати постійні магніти розміром 3 х 5 см переважно у вигляді пластин овальної форми. Схематичне зображення фіксуючої пов'язки наведено на фіг. Пов'язка складається з основи 1, на якій виконані три суміжні кишені 2 та передбачені фіксуючі елементи 3, 4 наприклад, у формі верхніх зав'язок 3 та нижніх зав'язок 4. Пов'язку використовують наступним чином. У кишені закладають постійні магніти. Пов'язка фіксується під підборіддям верхніми зав'язками 3 таким чином, щоб кишені з магнітами розміщувалися на зонах проекції мигдаликів та задньої стінки глотки на зовнішню поверхню нижньої щелепи. Нижні зав'язки 4 закріплюють на голові. Використання фіксуючої пов'язки дозволяє спростити процедуру використання магнітів, утримує їх у необхідному положенні, що сприяє підвищенню ефективності та зручності здійснення заявленого способу. Як варіант, фіксуюча пов'язка може мати двошарову марлеву основу з утворенням кишень між шарами марлі та їх закріпленням шляхом прошивання нитками. Розмір основи та зав'язок фіксуючої пов'язки має бути достатнім для її зручної фіксації на голові пацієнта та утримування магнітів у необхідному 5 94268 положенні. Фіксуюча пов'язка може бути виконана принаймні у двох розмірах: для дорослих пацієнтів і дітей. Пов'язка виконується з можливістю закладання і вилучення магнітів з кишень, що дає змогу виконання її при необхідності у формі індивідуального виробу разового використання. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1. З метою визначення ефективності заявленого способу, було обстежено та проліковано 24 пацієнта (13 - чоловіків, 11 - жінок), віком від 18 до 54 років. Усі хворі мали діагноз - хронічний субкомпенсований тонзиліт. Лікування усіх пацієнтів проводили магнітокерованою маззю у відповідності з заявленим способом з використанням фіксуючої пов'язки для утримування магнітів. Було використано розроблену авторами магнітокеровану мазь наступного складу (мас. %): 6 магнетит 30,0 тримекаїн 3,0 метилурацил 4,0 діоксидин 1,0 поліетиленоксид - 400 55,8 поліетиленоксид - 1500 6,2. Процедуру у відповідності з заявленим способом здійснювали раз на добу протягом 5-10 хвилин при періодичному контролі основних клінічних симптомів захворювання. Нормалізація симптомів відбувалася на 3-5 добу лікування. При використанні традиційних способів лікування цей термін становить 6-7 діб. Ефективність заявленого способу оцінювали за динамікою основних клінічних симптомів, які відмічалися у пацієнтів до та після лікування (табл. 1). Таблиця 1 Динаміка основних клінічних симптомів Клінічні симптоми Біль у глотці Біль у суглобах Загальна слабкість Першіння у глотці Субфебрилітет Неприємний запах з рота Порушення ковтання Ознака Зака Ознака Гізе Гній у лакунах Гіперемія задньої стінки глотки Лімфаденіт Кількість пацієнтів До лікування 22 (91,67 %) 16 (66,67 %) 24 (100 %) 21 (87,5 %) 19 (79,17 %) 18 (75 %) 23 (95,83 %) 24 (100 %) 24 (100 %) 17 (70,83 %) 14 (58,33 %) 6 (25 %) Аналіз одержаних результатів досліджень свідчить про ефективність заявленого способу. Констатовано відсутність болю у глотці та суглобах у пацієнтів, пролікованих заявленим способом. Також відмічено зникнення гною в лакунах мигдаликів, гіперемії задньої стінки глотки. Температура тіла знижується з субфебрильних значень до нормальних. Суттєво зменшується реакція з боку реґіонарних лімфатичних вузлів (лімфаденіт). Застійна гіперемія піднебінних дужок (ознака Гізе), та набряклість у ділянці верхнього полюса мигдаликів (ознака Зака) після лікування спостерігалась у невеликої кількості пацієнтів та була незначно виражена. Таким чином спостерігалася нормалізація основних клінічних симптомів у пацієнтів після лікування заявленим способом. Додатково були проведені імунологічні дослідження пацієнтів. За результатами досліджень були визначені наступні середні показники: рівень циркулюючих імунних комплексів складав до лікування 0,072±0,008 одиниць оптичної щільності, після лікування - 0,049±0,004 одиниць оптичної щільності (при нормі до 0,06 од. опт. щільності); рівень лімфоцитотоксичних антитіл складав до лікування -22,1±4,3 %, після лікування - 17,3±3,7 % (при нормі до 20 %). Після лікування 0 (0 %) 0 (0 %) 4 (16,67 %) 1 (4,17 %) 0 (0 %) 2 (8,33 %) 0 (0 %) 5 (20,83 %) 7 (29,17 %) 0 (0 %) 0 (0 %) 2 (8,33 %). Таким чином, заявлений спосіб лікування запальних захворювань мигдаликів і глотки магнітокерованимимазями з застосуванням постійного магніту для утримування лікарського препарату та використанням фіксуючої пов'язки забезпечує виражену клінічну ефективність лікування, дозволяє одержати фармакотерапевтичний ефект за рахунок найбільш оптимального та раціонального шляху введення лікарських речовин до тканин мигдаликів та глотки, що підвищує ефективність та безпечність лікування. Використання заявленого способу дасть змогу проводити ефективне консервативне місцеве лікування запальних захворювань мигдаликів і глотки, усунути (зменшити) необхідність прийому лікарських засобів внутрішньо, що є більш безпечним і раціональним. Заявлений спосіб є простим, зручним у використанні та може бути застосований у будь-якому лікувальному отоларингологічному медичному закладі (як в умовах стаціонару так і в амбулаторних умовах) без використання складного обладнання. Джерела інформації 1. Лекции по оториноларингологии. Филатов В.Ф.. - X.: ХГМУ, 1999. - С.34. 2. Оториноларингологія /За ред. Заболотного Д.І., Мітіна Ю.В., Драгомирецького В.Д.. - К.: Здоров'я, 1999 – с. 281. 7 94268 3. Хронический тонзиллит. Пока В.А.. Кишинев «Штиинца», 1984. - С.226. 4. Оториноларингология. Учебник. И.Б. Солдатов, В.Р. Гофман. - СПБ.: «ВмеДА-ЭЛБИ», 2000. – С.316. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 8 5. Заявка 96073068, Україна, МПК 6 A61N2/06, 2/08. Пристрій для магніто терапії / Домрачев В.А.; Заявник Домрачеев В.А.; Заявл. 30.07.96, Бюл.№3. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601