Спосіб визначення ступеня ураження периферійного нерва при діабетичній периферійній полінейропатії

Реферат: UA 95129 U UA 95129 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме патологічної анатомії, судовомедичної експертизи, неврології та ендокринології, і може бути використана для морфологічної діагностики та визначення стадії діабетичної периферійної полінейропатії. Хронічна дистальна сенсомоторна полінейропатія - найбільш часта форма ураження периферійної нервової системи у хворих на цукровий діабет (ЦД), яка вражає аксони сенсорних (у меншій мірі рухових) волокон та часто супроводжується вегетативною нейропатією. Гістоморфологічна оцінка морфологічних змін мієлінових оболонок та аксонів периферійного нерва при ЦД дозволяє зі значною достовірністю виявити характер та ступінь ураження. Найближчим аналогом до запропонованої корисної моделі є спосіб визначення стадії діабетичної периферичної полінейропатії (Dyck P.J. Severity and staging of diabetic polyneuropathy. Text-book of Diabetic Neuropathy /Dyck PJ. - Stuttgart: Thieme, 2003. - P. 170-175), який включає проведення оцінки шкал невропатичних симптомів (NSS), неврологічного дефіциту (NDS), швидкості проведення імпульсів по чутливих/рухових нейронах (M/SNCV), кількісному дослідженні чутливості (VDT, CDT), кількісному дослідженні вегетативної функції (DB, VAL). Недоліком найближчого аналога є те, що він не включає морфологічні критерії оцінки ступеня ураження периферійного нерва при ЦД, тому не може бути використаний в роботі патологоанатома. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб визначення стадії діабетичної периферичної полінейропатії шляхом встановлення ступеня ураження переферійного нерва за допомогою порівняння морфологічних змін мієлінових оболонок та аксонів дистального, середнього та проксимального відділів периферійного нерва. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення стадії діабетичної периферичної полінейропатії шляхом проведення аналізу морфологічних критеріїв ураження, згідно з корисною моделлю, оцінюють та порівнюють морфологічні прояви мієлінопатії та аксонопатії у дистальному, середньому та проксимальному відділах периферійного нерва. Спільними ознаками найближчого аналога та корисної моделі є те, що вони застосовуються для визначення стадії діабетичної периферичної полінейропатії. Відмінними ознаками найближчого аналога та корисної моделі є те, що для визначення стадії діабетичної периферичної полінейропатії визначають ступінь ураження периферійного нерва за допомогою оцінки та порівняння морфологічних змін мієлінових оболонок та аксонів дистального, середнього та проксимального відділів периферійного нерва. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. При діабетичній периферійній полінейропатії симптоми (зниження больової, температурної, вібраційної чутливості, ослаблення або повна відсутність ахілових, а на більш пізніх стадіях - колінних рефлексів) розповсюджуються від дистальних до проксимальних відділів, що відображує процес ретроградної аксональної дегенерації, яка розпочинається з самих довгих аксонів. Тому порівняння морфологічних змін мієлінових оболонок та аксонів у дистальному, середньому та проксимальному відділах нерва може бути використане для визначення стадії діабетичної периферичної полінейропатії. Спосіб здійснюють наступним чином. Проводять препарування: вилучають периферійний нерв (від місця його утворення до поділу на кінцеві гілки); усі бічні гілки відсікають; нерв розділяють на три рівні частини; для диференційованої оцінки та порівняння морфологічних змін в мієлінових оболонках та аксонах на різних рівнях, з кожної вирізають середній фрагмент довжиною 1 см, який відповідно маркерують (дистальний, середній та проксимальний сегменти). Гістологічний зріз тканини кожного сегмента периферійного нерва фарбують гематоксиліном-еозином. Після чого у кожному сегменті оцінюють альтеративні та репаративні зміни мієлінових оболонок та аксонів. До альтеративних змін мієлінових оболонок відносять (мієлінопатія): розшарування (порушення періодичності щільно прилягаючих один до одного прошарків мієлінової оболонки), розволокнення (вид деформації мієліну, при якому спостерігається невідповідність діаметра осьового циліндра та мієлінової оболонки, що призводить до її вип'ячування назовні або втяжіння досередини), гомогенізація (вид тотальної або локальної деструкції мієліну, який характеризується ферментативним розпадом мембран до стану однорідності), зернистий розпад (вид локальної деструкції мієлінової оболонки, при якому сувора впорядкованість її прошарків змінюється гранулярною фрагментацією) та демієлінізація (демієлінізованим вважають нервове волокно, у якому відсутня мієлінова оболонка навколо аксона діаметром 3 мкм та більше). Репаративні процеси при мієлінопатії включають ремієлінізацію, наявність мієлінових нервових волокон, у яких товщина мієлінової оболонки не відповідає калібру аксона, 1 UA 95129 U 5 10 15 та "цибулиноподібних утворень", сформованих чисельними відростками шванівських клітин навколо демієлінізованих та нормальних мієлінових волокон. Аксонопатія включає наступні варіанти альтеративних змін: періаксональний набряк (локальне або тотальне збільшення періаксонального простору з наявністю або відсутністю деформації аксона), деструкцію аксона, наявність "камер зруйнованого мієліну". Процеси аксональної репарації (аксонопатії) проявлються появою груп нервових волокон з малим аксоном та тонкою мієліновою оболонкою. Ознаки мієліно- та аксонопатії, які виявлені тільки в дистальному сегменті нерва, оцінюють як діабетичну нейропатію легкого ступеня. Помірному ступеню нейропатії відповідають морфологічні зміни, які виявляються у дистальному та середньому сегментах. У разі наявності морфологічних змін мієлінових оболонок та аксонів у дистальному, середньому та проксимальному відділах нерва, вважають, що діабетична периферійна полінейропатія відповідає важкому ступеню. Спосіб визначення ступеня ураження периферійного нерва при діабетичній периферійній полінейропатії шляхом оцінки та порівняння морфологічних зміни мієлінових оболонок та аксонів дистального, середнього та проксимального відділів нерва, дозволяє визначити стадію діабетичної периферійної полінейропатії. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб визначення ступеня ураження периферійного нерва при діабетичній периферійній полінейропатії шляхом проведення аналізу морфологічних критеріїв ураження, який відрізняється тим, що оцінюють та порівнюють морфологічні прояви мієлінопатії та аксонопатії у дистальному, середньому та проксимальному відділах нерва. 25 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2