Спосіб накладання однорядного товсто-товстокишкового анастомозу

Реферат: Спосіб накладання однорядного товсто-товстокишкового анастомозу включає з'єднання задньої губи з середини послідовно у двох напрямках, проколювання серозного, м'язового і підслизового шарів, виколювання по краю кишки над слизовою. Перед з'єднанням задньої губи проводять гідроприпаровку та зшивають анастомозовані ділянки кишки пошарово, після чого фіксують хоріальну оболонку по лінії анастомозу. UA 95806 U (12) UA 95806 U UA 95806 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при лікуванні захворювань товстої кишки. Найбільш близьким до заявлюваного є однорядний безперервний спосіб накладання товстотовстокишкового анастомозу [Корепанов В.І., Мумладзе Р.Б., Марков І.Н., Васильєв І.Т. Кишковий шов. (Ілюстрований огляд літератури). - РМА Післядипломної освіти. - Москва, 1997. С.24-26]. При накладанні анастомозу формують однорядний серозно-м'язово-підслизовий шов. При цьому для накладання швів на задню і передню губи анастомозу використовують нитку з двома голками. З'єднання країв кишки починають з середини задньої губи послідовно в двох напрямках. Проколюють серозний, м'язовий і підслизовий шари. Викол роблять по краю кишки над слизовою. В іншому анастомозованому сегменті дії роблять у зворотному порядку. Зав'язують лігатуру і продовжують формування анастомозу у вигляді безперервного шва. Недоліки цього способу: - він накладається серозно-м'язово-підслизовим швом без чіткого диференціювання шарів кишкової стінки з тангенціальним захопленням слизової оболонки; - можливе формування звуження просвіту з наступним анастомозитом і навіть стенозом; - є необхідність «підкріплення» першого ряду швів окремими вузловими швами в так званих слабких місцях (брижа, кути анастомозу); - ускладнено накладання шва на задню губу анастомозу через погане диференціювання стінок шарів органів, що зшиваються, внаслідок пролабірування слизової оболонки в зону майбутнього звустнення. Задача корисної моделі: полегшення техніки формування та підвищення надійності товстотовстокишкового анастомозу. Спосіб виконують наступним чином. Після резекції ділянки товстої кишки проводять підготовку анастомозованих сегментів за типом «кінець в кінець» шляхом мобілізації їх від привісків і жирової тканини на відстані 1,0-1,5 см від вільного кінця із збереженням прямої судини. На бічні стінки кишки, відступивши 0,8-1,0 см від її краю, накладають трималки і проводять гідравлічну припаровку між слизовим і підслизовим шарами розчином «Кріоцелкріокорд» в об'ємі 5,0-6,0 мл до чіткого диференціювання кордону слизового і підслизового шарів. Особливостями шва є: спочатку проводять серозно-м'язово-підслизовий шов по середині брижового краю задньої губи, відступивши на 0,8-1,0 см від краю кишкової стінки дистального сегмента, який разом з накладеними бічними трималками дозволяє адаптувати краї кишки для подальшого анастомозування. Лігатуру зав'язують. Звустнення формується атравматично шовним матеріалом (полісорб 3/0, вікрил 3/0 ) з двома голками на кінцях, однорядним швом. Далі, відступивши від краю кишки 0,2-0,3 см, проколюють серозний, м'язовий і підслизовий шари без захоплення слизової оболонки; викол проводять на краю розрізу. У проксимальному сегменті всі дії проводять в зворотному порядку (вкол в край підслизового простору, викол - на відстані 0,2-0,3 см). Надалі, розтягуючи анастомоз за бічні трималки, формують задню губу безперервним швом до зіставлення однорідних шарів кишкової стінки (послідовно то перший, то другий для запобігання гофрування анастомозу) з відстанню між турами кишкового шва 0,4-0,5 см. Передню губу анастомозу формують за тією ж методикою, зв'язування ниток також проводять по середній лінії. Далі роблять фіксацію хоріальної оболонки до лінії анастомозу. З цією метою з оболонки викроюють смужку шириною 2 см і довжиною рівною окружності анастомозу, яку фіксують за його колом до серозної оболонки кишки за допомогою нитки через кожен сантиметр по верхньому і нижньому краям. Таким чином, запропонований спосіб формування міжкишкового анастомозу поєднує в собі всі позитивні сторони кишкових швів і має такі переваги: - не стенозує просвіт кишкової трубки на відміну від однорядного шва Хардера і Кула, - забезпечує велику герметичність анастомозу і меншу кількість шовного матеріалу, що залишається в кишковій рані; - після гідроприпаровки створює умови для точного диференціювання шарів стінок органів, що зшиваються, оскільки не пролабірує слизова кишки, не затікає кров і кишковий вміст, а введення кріокорда вже з перших годин має імуностимулюючий ефект. Наявність у складі препарату біологічно активних речовин забезпечує імуномодулюючу, гемопоетичну, протизапальну та адаптогенну дію препарату. Препарат не токсичний, не має побічних ефектів; - фіксація хоральної оболонки стимулює регенераторні процеси анастомозу. Наявність у складі препарату біологічно активних сполук, гормонів, антиоксидантів, ферментів антиоксидантного захисту, вітамінів, мікроелементів забезпечує місцеву протизапальну та імуномодулюючу дію препарату, стимулює репаративні процеси, нормалізує проліферацію. Приклад 1. 1 UA 95806 U 5 10 15 20 25 30 Хворий Т., 60 років. Діагноз: рак ректосигмоїдного відділу ободової кишки T4NxMxo; товстокишкова непрохідність, що вирішилась. Порушення кишкової прохідності ІІ-ІІІ ст. Перифокальне запалення. У відстроченому порядку виконано операцію: інтраопераційно крім пухлини виявлено конкуруючу патологію: доліхосигма. Крім цього знайдено збільшені до 1,0 см в діаметрі щільні, рухливі, гладкі лімфовузли загальною кількістю 7-8 шт. за ходом термінальної гілки нижньої брижової артерії. Обсяг операції розширено до лівосторонньої геміколектомії з анастомозом за типом «кінець в кінець» однорядним швом за запропонованою методикою (Полісорб № 3/0). Операцію завершено дренуванням лівого бокового каналу і малого таза, ушиванням черевної порожнини наглухо, після введення в останню 40,0 мл 1 % розчину діоксидину. Післяопераційний діагноз: місцево розповсюджений рак ректосигмоїдного відділу ободової кишки T4N2M0. Перифокальне запалення. Порушення кишкової прохідності ІІ-ІІІ ст. Доліхосигма. Гістологічне заключення: високо диференційована аденокарцинома товстої кишки. У надісланих лімфовузлах пухлинна тканина аналогічної будови. Післяопераційний період протікав гладко. Хворий отримував поряд зі звичайною схемою післяопераційного ведення порожнинних колопроктологічних хворих стимуляцію перистальтики церукалом з першої доби післяопераційного періоду. Перистальтика повністю відновилася на 3 добу, «випорожнення» були на 5 добу. Виписаний на 14 добу, загоєння шкірної рани первинним натягом. «Випорожнення» на момент виписки 1-2 рази на добу, кашкоподібні; лабораторні аналізи в межах норми. Приклад 2. Хвора С, 51 рік. Інтраопераційний діагноз: місцево розповсюджений рак сліпої кишки T4N2M0. Порушення кишкової прохідності III ст. Виконано правобічну геміколонектоміюю з формуванням ілеотрансверзоанастомозу за типом «кінець в кінець» швом за запропонованою методикою (вікрил 4/0). Післяопераційний період протікав гладко. Відновлення перистальтики відзначено на 2 добу. Перші «випорожнення» на 4 добу. Шви знято на 12 добу, загоєння рани первинним натягом. Хвора виписана на 15 добу. На момент виписки - скарг немає, «випорожнення» регулярно оформлені, лабораторні аналізи в межах норми. Гістологія пухлини: помірнодиференційована аденокарцинома з метастазами в прислані лімфовузли. Таким чином, заявлюваний спосіб полегшує техніку формування та підвищує надійність товсто-товстокишкового анастомозу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб накладання однорядного товсто-товстокишкового анастомозу, що включає з'єднання задньої губи з середини послідовно у двох напрямках, проколювання серозного, м'язового і підслизового шарів, виколювання по краю кишки над слизовою, який відрізняється тим, що перед з'єднанням задньої губи проводять гідроприпаровку та зшивають анастомозовані ділянки кишки пошарово, після чого фіксують хоріальну оболонку по лінії анастомозу. 40 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2