Спосіб детоксикації організму

Реферат: Спосіб детоксикації організму включає введення хворому озонованих речовин. Як озоновані речовини вибирають озоновані розчини реополіглюкіну та реамберину, які виготовляють ex tempore шляхом барботажу озоно-кисневою сумішшю в об'ємі 400-500 мл впродовж 20-30 хвилин при концентрації озону в ній 18±2мг/л. Їх вводять хворому послідовно - спочатку реополіглюкін, а потім реамберин - внутрішньовенно у кількості до 1000 мл, двічі на добу. UA 100291 U (54) СПОСІБ ДЕТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ UA 100291 U UA 100291 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і може бути використана при екзогенних та ендогенних інтоксикаціях у хворих з тяжкими гострими хірургічними захворюваннями з порушенням функцій життєзабезпечення організму (серцево-судинна, дихальна і гостра печінково-ниркова недостатність), при яких розвиваються тяжкі порушення водно-сольової і кислотно-лужної рівноваги. Широко відомі способи детоксикації при екзогенній та ендогенній інтоксикації організму, наприклад, спосіб лікування інтоксикації за пат. № 8296 А [див., UA, заявл. 19.10.1998, опубл. 29.03.2000, бюл. № 2], спосіб лікування хворих на сепсис за пат. № 31672 А [див., UA, заявл. 11.04.1994, опубл. 29.03.1996, бюл. № 1], а також спосіб проведення великої аутогемоозонотерапії за пат. № 8550 U [див., UA, заявл. 30.12.2004, опубл. 15.08.2005, бюл. № 8]. Всі три способи включають насичення озоном та продуктами його окислювання - озонідами фізіологічного розчину до різних концентрацій розчиненого озону і наступне його внутрішньовенне введення. При сепсисі з ендогенною інтоксикацією внаслідок зриву імунного захисту та розповсюдження інфекційних агентів та токсинів, що ними виробляються, по всьому організму введення проводять із зростаючою концентрацією озону від 2 мг/л до 7 мг/л протягом 10-15 днів з щоденним підвищенням концентрації озону на 0,5±0,1 мг/л. Інші два способи призначені для різних ситуацій, а саме: спосіб за пат. № 31672 А для купірування інтоксикацій, які виникають внаслідок гострих отруєнь. Спосіб за пат. № № 8550 U призначений для купірування інтоксикацій, які виникають внаслідок хронічних інфекційно-запальних процесів з активним перебігом і частими загостреннями. Ступень озонування розчинів для введення і режими цього введення обумовлені клінічною ситуацією. Ці способи дозволяють здійснити детоксикацію організму і вивести хворого з тяжкого стану, а також посилити захисну імунну систему хворого і посилити дію антибактеріальних та супутніх медикаментозних засобів. Загальними недоліками цих способів є: - необхідність повторного внутрішньовенного введення озонованого фізіологічного розчину при тяжких інтоксикаціях (два-три рази на день) не дає можливості достатньо впливати на патогенетичний механізм розвитку токсичного процесу, оскільки вплив на антиоксидантну систему клітин носить короткочасний характер і обумовлено коротким часом дії озонідів; - короткочасність процедури і опосередкований вплив озону на компоненти плазми (90-92 % води і 10-8 % органічних і неорганічних речовин) не дозволяє досягти гарантованого дезинтокскаційного ефекту, для чого потрібно змінити структуру води, ліквідувати макромолекулярні токсичні речовини білкової і полісахаридної природи, створити нові комплекси (озоніди) переносників активних форм кисню для стимуляції киснезалежних форм обміну речовин; - фізіологічний розчин, будучи полііонним кровозамісником, доставляє кисень до клітин, але не покращує реологічні властивості крові, не підвищує об'єм циркулюючої крові і не підсилює глюкогенез, синтез АТФ, тобто не впливає на підвищення енергетичного обміну в клітинах і тканинах і не стимулює їх власну діяльність. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб детоксикації організму за патентом № 72258 U [UA, заявл. 13.02.2012, опубл. 10.08.2012, №15, Спосіб сорбційної детоксикації організму]. Він включає введення хворому озонованих речовин (озонованого фізіологічного розчину, яким розводять формені елементи крові, вилучені перед цим в процесі плазмоферезу і плазмосорбції, а також озонованої власної плазми крові). Спосіб дозволяє здійснити детоксикацію організму шляхом вилучення і інактивації токсичних речовин безпосередньо в плазмі крові хворого без її контакту з сорбентами. Але дезинтоксикаційний ефект носить короткостроковий характер і обумовлений терміном дії утворених озонідів, притому детоксикація стосується лише цілісного організму, не досягаючи віддалених клітинних структур поверхні тіла. Як наслідок периферичний запальний процес та його токсична дія на організм в цілому не купірується в достатній мірі. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу детоксикації організму, який дозволяє ефективно впливати як на центральні органи та системи хворого, так і на периферичні патологічні процеси. Поставлена задача вирішується тим, що в способі детоксикації організму, який включає введення хворому озонованих речовин, згідно з корисною моделлю, як озоновані речовини вибирають озоновані розчини реополіглюкіну та реамберину, які виготовляють ex tempore шляхом барботажу озоно-кисневою сумішшю в об'ємі 400-500 мл впродовж 20-30 хвилин при концентрації озону в ній 18±2 мг/л, їх вводять хворому послідовно - спочатку реополіглюкін, а потім реамберин - внутрішньовенно у кількості до 1000 мл, двічі на добу. При генералізованій екзогенній або ендогенній гіпоксії та локальній кисневій недостатності (наприклад, при ішемії кінцівок), для боротьби з тканинною гіпоксією, що розвивається та 1 UA 100291 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 обумовлена пригніченням енергетичного обміну і порушенням мембранного транспорту на першому етапі, використовують антигіпоксанти прямої (специфічної) дії. Реополіглюкін та реамберин є саме такими препаратами і при застосуванні дозволяють збільшити об'єм крові і спорідненість гемоглобіну кисню, відновити електрон-транспортну функцію дихального ланцюга, активувати ферменти біологічного окиснення, знизити редокс-потенціал клітини та відновити функцію енергетичного апарату клітин при їх гіпоксії. Послідовність застосування препаратів обумовлена їх властивостями, а саме: реополіглюкін покращує артеріальний та венозний кровообіг, відновлюючи кровотік в дрібних капілярах та видаляючи агрегацію формених елементів крові. А коли він надходить в ретикулоендотеліальну систему, то повільно розкладається до глюкози. Реамберин створений на основі янтарної кислоти і N-метилглюкоміну. Надходячи до ушкодженої клітини нормалізує електронтранспортну функцію дихального ланцюга, активує ферменти, аеробні процеси в клітині, зменшує продукцію вільних радикалів, відновлює енергетичний потенціал клітин, сприяє утилізації жирних кислот і глюкози клітинами, стабілізує структуру і функцію мітохондрій. Послідовність введення препаратів дозволяє отримати не тільки сумарний позитивний ефект, але і послідовно впливати на патогенетичні ланки гіпоксичного ушкодження клітин, посилюючи компенсаторну активацію аеробного гліколізу, знижуючи ступінь пригнічення окисних процесів у циклі Кребса мітохондрій та активізуючи антиоксидантну систему внутрішньоклітинних ферментів. Озонування зазначених препаратів дозволяє наситити їх озонідами, які суттєво підвищують властивості, що описані вище, і активність впливу на клітинні елементи організму, що знаходяться в гіпоксії. Це відбувається за рахунок більш вираженої стимуляції клітинного дихання і аеробних ферментативних процесів на рівні клітинних мітохондрій. Одночасно озонування зазначених розчинів підсилює їх вплив на реологічні властивості крові, покращуючи її плинність, зменшуючи агрегацію формених елементів і прискорюючи виведення деградаційних продуктів обміну. Виготовлення розчинів ex tempore дозволяє максимально зберегти концентрацію озонідів в них. Вибрані режими виготовлення дають змогу отримати максимально дієвий продукт при мінімальному токсичному впливі озону на компоненти препаратів. Ці дані отримані авторами в процесі власних досліджень. Кількість введених препаратів дозволяє отримати оптимальний вплив на основні органи: мозок, серце, печінку, нирки і т.д. Заявнику невідомі приклади застосування озонованих реополіглюкіну та реамберину для підвищення їх дезинтоксикаційних властивостей за рахунок зростання суспензійних якостей крові, суттєвого зменшення її в'язкості і агрегації формених елементів, достатнього насичення клітин киснем, а також активації клітинного дихання і підвищення енергетичного обміну в тканинах. Спосіб реалізується наступним чином. На первинному етапі озонують реополіглюкін, 10 % ний розчин якого зберігається в фабричній скляній тарі об'ємом 400 мл. Перфорують гумову пробку флакону спеціальними голками [наприклад, за патентами України № 59588 U, 19.10.2010, 25.05.2011, № 10, Голка для озонування стерильних рідин, а також №76951 U, 18.06.2012, 25.01.2013, № 2, Голка для евакуації озоно-кисневої суміші]. Шляхом барботажу озоно-кисневою сумішшю при концентрації озону в ній 18±2 мг/л впродовж 20 хвилин проводять насичення реополіглюкіну зазначеною сумішшю. Потім впродовж наступних 20 хвилин уводять вміст першого флакона хворому, а в цей же час озонують інший флакон. Вміст другого флакону озонованого реополіглюкіну інфузійно уводять впродовж 30 хвилин, а одночасно з цим проводять процес озонування реамберину (сукцинату). Це останнє озонування проводять в полімерних контейнерах об'ємом 500 мл впродовж 30 хвилин при концентрації озону в ній 18±2 мг/л. При цьому перфорують полімерний контейнер тими самими спеціальними голками. Полімерну упаковку препарату вибирають у зв'язку з тим, що вона не розчинюється при впливі озону. Наступні 30 хвилин хворому краплинно уводять перший флакон реамберину, готуючи в цей же час для введення черговий флакон. Описаний спосіб детоксикації організму використаний у 27 хворих на великі субфасційні опіки (більше 20 % поверхні тіла), які були доставлені до Харківського опікового центру в стані опікового шоку. Дезинтоксикаційна терапія проводилася в об'ємі за способом (1800 мл) двічі на добу. Такий підхід дозволив у 25 хворих (92,6 %) досягти швидкого купірування опікового шоку з блокуванням подальшого розвитку опікової хвороби на фоні раннього хірургічного лікування. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє ефективно впливати як на центральні органи та системи хворого, так і на периферичні патологічні процеси, призупиняючи їх подальший розвиток. 2 UA 100291 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб детоксикації організму, який включає введення хворому озонованих речовин, який відрізняється тим, що як озоновані речовини вибирають озоновані розчини реополіглюкіну та реамберину, які виготовляють ex tempore шляхом барботажу озоно-кисневою сумішшю в об'ємі 400-500 мл впродовж 20-30 хвилин при концентрації озону в ній 18±2мг/л, їх вводять хворому послідовно - спочатку реополіглюкін, а потім реамберин - внутрішньовенно у кількості до 1000 мл, двічі на добу. 10 Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3