Спосіб сорбційної детоксикації організму

Реферат: UA 72258 U UA 72258 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується озонотерапії і може бути використана при екзогенних отруєннях високотоксичними препаратами типу фосфорорганічних інсектицидів, хлорованих вуглеводів або сполук важких металів і при ендогенних інтоксикаціях у хворих з тяжкими гострими хірургічними захворюваннями з порушенням функцій життєзабезпечення організму (серцевосудинна, дихальна і гостра печінково-ниркова недостатність), при яких розвиваються тяжкі порушення водно-сольової і кислотно-лужної рівноваги. Широко відомі способи детоксикації організму при екзогенній та ендогенній інтоксикації організму, наприклад, спосіб лікування інтоксикації за пат. № 8296 А (див., UA, заявл. 19.10.1998, опубл. 29.03.2000, бюл. № 2), спосіб лікування хворих на сепсис за пат. № 31672 А (див., UA, заявл. 11.04.1994, опубл. 29.03.1996, бюл. № 1), а також спосіб проведення великої аутогемоозонотерапії за пат. № 8550 U (див., UA, заявл. 30.12.2004, опубл. 15.08.2005, бюл. № 8). Всі три способи включають насичення озоном та продуктами його окислювання - озонідами фізіологічного розчину до різних концентрацій розчиненого озону і наступне його внутрішньовенне введення. При сепсисі з ендогенною інтоксикацією внаслідок зриву імунного захисту та розповсюдження інфекційних агентів та токсинів, що ними виробляються, по всьому організму введення проводять із зростаючою концентрацією озону від 2 мг/л до 7 мг/л протягом 10 - 15 днів з щоденним підвищенням концентрації озону на 0,5 і 0,1 мг/л. Інші два способи призначені для різних ситуацій, а саме: спосіб за пат. № 31672 А для купірування інтоксикацій, які виникають внаслідок гострих отруєнь. Спосіб за пат. № № 8550 U призначений для купірування інтоксикацій, які виникають внаслідок хронічних інфекційно-запальних процесів з активним перебігом і частими загостреннями. Ступінь озонування розчинів для введення і режими цього введення обумовлені клінічною ситуацією. Ці способи дозволяють здійснити детоксикацію організму і вивести хворого з тяжкого стану, а також посилити захисну імунну систему хворого і посилити дію антибактеріальних та супутніх медикаментозних засобів. Загальними недоліками цих способів є: • Необхідність повторного внутрішньовенного введення озонованого фізіологічного розчину при тяжких інтоксикаціях (два-три рази на день); • Виведення, навіть тимчасове, із організму формених елементів крові і додавання до них озонованого фізіологічного розчину не дозволяє досягти достатньо повного очищення плазми від токсичних речовин ліпідної та білкової природи; • Короткочасність процедури і опосередкований вплив озону на компоненти плазми (90 - 92 % води і 10 - 8 % органічних і неорганічних речовин) не дозволяє досягти гарантованого дезинтоксикаційного ефекту, для чого потрібно змінити структуру води, ліквідувати макромолекулярні токсичні речовини білкової і полісахаридної природи, створити нові комплекси (озоніди) переносників активних форм кисню для стимуляції киснезалежних форм обміну речовин. Відомий спосіб сорбційної детоксикації організму, що описаний в книзі Леонова В. В., Клепикова Ф. А., Козина Ю. И. Диагностика и лечение острой почечной недостаточности (див. Харьков. - 1992. - С. 46). Він включає гемосорбцію цільної крові на вуглецевому сорбенті або синтетичних іонообмінних гранульованих смолах (іонітах). Цей спосіб дозволяє ефективно видалити з крові креатинін, сечову кислоту, індикін, феноли, гуанідинові основи і органічні кислоти. Але виникає ряд труднощів при підборі сорбентів для конкретного хворого (в залежності від патології та рівня інтоксикації). Слід також відзначити токсичність деяких марок активованого вугілля, які містять поліароматичні вуглеводи, що складно екстрагуються. Це викликає тромбоцитопенію та лізис клітинних мембран. Крім того, під час проведення та в найближчі 1-3 години після завершення гемосорбції більшість авторів спостерігають колаптоїдні реакції, озноби, порушення загортальної системи - фібриноліз та повторну кому (рекому), які виникають за рахунок переходу отрути, що залишилася в тканинах, до судинного русла. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб сорбційної детоксикації організму, що його описано в монографії Лопухина Ю. М., Молоденкова М. Н. Гемосорбция - М.: Медицина, 1978. С. 128. Він включає плазмоферез у сполученні з плазмосорбцією, а також повернення хворому очищених від токсичних речовин формених елементів крові і плазми. Для цього власну плазму крові хворого пропускають крізь вугільні колонки для вилучення з неї токсичних речовин. Спосіб дозволяє ефективно здійснити покращення загального стану хворого і зменшення інтоксикації, але активоване вугілля не дозволяє ліквідувати всі токсичні речовини, оскільки воно може лише частково видалити і зв'язати їх, а не інактивувати. Притому його компоненти, вступаючи в хімічні реакції з органічними і неорганічними компонентами плазми, можуть утворювати нові токсичні речовини. У більшості хворих спостерігається озноб на початку плазмосорбції через це. До недоліків способу самі автори відносять необхідність для повторних 1 UA 72258 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сеансів плазмоферезу великої кількості донорської плазми (яку вилучають у різних донорів з різними особливостями обміну речовин), а її багатократне переливання призводить до виникнення імунологічних реакцій, значної тромбоцитопенії (агрегація тромбоцитів реципієнта), а також токсичного впливу на печінку і порушень ритму серця від введення з плазмою цитрату натрію (який використовують для консервації плазми). До того ж, необхідно відзначити дорожнечу апаратури, що використовується, складність методики підготовки і стерилізації вугілля. В основу корисної моделі поставлена задача створення ефективного способу детоксикації організму шляхом вилучення і інактивації токсичних речовин безпосередньо в плазмі крові хворого без її контакту з сорбентами. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб сорбційної детоксикації організму, який включає плазмоферез і плазмосорбцію, а також повернення хворому очищених від токсичних речовин формених елементів крові і плазми, згідно з корисною моделлю, формені елементи вертають хворому на заздалегідь озонованих розчинах, а плазму крові перед поверненням в організм хворого озонують. Можливо формені елементи розводити озонованим фізіологічним розчином. Також можливо формені елементи розводити заздалегідь озонованою консервованою плазмою. Повернення хворому формених елементів крові на заздалегідь озонованих розчинах, а також озонування плазми крові перед поверненням в організм хворого дозволяє змінити структуру внутрішньосудинної води, повністю окислити та ліквідувати токсичні речовини білкової і полісахаридної природи, підвищити насиченість плазми киснем, підвищити дезінтоксикаційну, протигіпоксичну, судинорозширюючу дію, а також стимулювати антиоксидантну і імунну системи. Використання озонування рідкої частини крові дозволяє виключити необхідність застосування сорбентів і всіх наслідків цього. Спосіб сорбційної детоксикації організму (озоноплазмосорбція - ОПС) реалізується наступним чином. Здійснюють дрібний дворазовий забір крові по 200,0 мл та її центрифугування. Формені елементі крові, що відділені від токсичної плазми, реінфузують до вени на 500,0 мл озонованого фізіологічного розчину і консервованої плазми. Останні заздалегідь барботують озоно-кисневою сумішшю впродовж 15 - 20 хвилин. При цьому концентрація озону на виході озонатора досягає 26 - 28 мг/л, що забезпечує концентрацію розчиненого озону 1,0 - 1,2 мг/л. Відділені 250 ± 10 мл токсичної плазми крові хворого розміщують в стерильному флаконі, який є першим вузлом системи озонування та гасіння білково-ліпідної піни, що утворюється. Інші вузли виконані у вигляді ще 2 флаконів зі стерильним фізіологічним розчином. В кожному з флаконів розміщені: голка, що подає розчин (в зоні дна флакона), а також голка, що відводить розчин (в зоні шийки флакона). Голки послідовно з'єднують флакони трубопроводами. При цьому використовують спеціальні голки для якісного барботажу і насичення розчинів озоно-кисневою сумішшю (наприклад, Голка для озонування стерильних рідин за пат. № 59588 U, UA, заявл. 19.10.2010, опубл. 25.05.2011, бюл. № 10 // Ю. І. Козін, О. Ю. Романюк). Подавання озоно-кисневої суміші відбувається у перший флакон, де розміщена плазма, з концентрацією озону 7 - 9 мг/л впродовж 25 ± 5 хвилин. При цьому піна, що утворюється, крізь відвідний трубопровід надходить до другого флакона з фізіологічним розчином, частково гаситься там, а остаточне гасіння піни відбувається при послідовному надходженні піни в третій флакон з фізіологічним розчином. При цьому залишки озоно-кисневої суміші з третього флакона відходять на дезактиватор озону. Після цього всі озоновані розчини з трьох флаконів реінфузують хворому або можуть бути використані для реінфузії формених елементів при повторному плазмаферезі. Зазначену процедуру проводять 2 - 4 рази як одну маніпуляцію в залежності від тяжкості інтоксикації. Спосіб сорбційної детоксикації організму (озоноплазмосорбція - ОПС) вперше був використаний у 23 хворих з різноманітними інтоксикаціями, клінікою гострої печінково-ниркової недостатності, яка супроводжувалася енцефалопатією І-ІІІ ступеня. Всім хворим було проведено в залежності від тяжкості стану 2 - 4 ОПС за корисною моделлю. Ускладнень не отримано. Наступного дня після двократної ОПС у 20 (87 %) хворих спостерігалося покращення загального стану, зменшення інтоксикації і явищ енцефалопатії, наступала стадія поліурії. Ще у 3 (13 %) хворих знадобилося повторне двократне проведення ОПС, тобто чотирикратна озоноплазмосорбція. Це дозволило досягти суттєвого покращення клініко-лабораторних показників. Таким чином, запропонований спосіб сорбційної детоксикації організму дозволяє здійснити детоксикацію організму шляхом вилучення і інактивації токсичних речовин безпосередньо в 2 UA 72258 U плазмі крові хворого без її контакту з сорбентами. Це відбувається в найкоротший час у всіх хворих з тяжкою інтоксикацією і дозволяє в подальшому досягти їх клінічної реабілітації. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 1. Спосіб сорбційної детоксикації організму, який включає плазмоферез і плазмосорбцію, а також повернення хворому очищених від токсичних речовин формених елементів крові і плазми, який відрізняється тим, що формені елементи вертають хворому на заздалегідь озонованих розчинах, а плазму крові перед поверненням в організм хворого озонують. 2. Спосіб сорбційної детоксикації організму за п. 1, який відрізняється тим, що формені елементи розводять озонованим фізіологічним розчином. 3. Спосіб сорбційної детоксикації організму за п. 1, який відрізняється тим, що формені елементи розводять заздалегідь озонованою консервованою плазмою. Комп’ютерна верстка M. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3