Спосіб наведення літального апарата на ціль

Реферат: В способі наведення літального апарата (ЛА) на ціль використовують систему глобального позиціонування штучних супутників Землі. Координати цілі задають при пуску літального апарата (ЛА) і проводять порівняння з координатами поточного положення літального апарата в системі глобального позиціонування штучних супутників Землі. UA 100759 U (12) UA 100759 U UA 100759 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель належить до системи наведення літального апарата (ЛА) на ціль і дозволяє суттєво підвищити її ефективність за рахунок широкого використання сигналів глобальної супутникової системи радіонавігації [3]. Відома система [1] для супроводження рухомих об'єктів з використанням сигналів глобальної супутникової системи радіонавігації. Недоліком цієї системи є те, що в ній не зовсім коректно описана система управління літальним апаратом. Відома [2] супутникова система зв'язку. Недолік цієї системи полягає в тому, що в ній недостатньо описаний спосіб управління літальним апаратом за допомогою глобальної супутникової системи радіонавігації [3]. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу ефективної системи наведення літального апарата (ЛА) на ціль, при якому використовують систему глобального позиціонування штучних супутників Землі і координати цілі задаються при пуску літального апарата (ЛА), при цьому проводиться порівняння з координатами поточного положення літального апарата в системі глобального позиціонування Землі. Як показано на фіг. 1 супутник Землі (СЗ) міняє положення в моменти часу t1, t2, t3, за якими слідкують станції спостереження (СС), які підключені до служби часу, сигнали із якої надходять на координатно-обчислювальний центр (КОЦ), яким управляє командний пункт (КП), при цьому в будь-який момент часу, наприклад t3, здійснюється постійний зв'язок між супутником Землі (СЗ) і літальним апаратом (ЛА). На фіг. 2а і 2б показані зони радіоспостереження. При цьому об'єм тетраедра буде максимальним, коли один із навігаційних супутників Землі знаходиться в зеніті, а другі розташовуються якомога ближче до горизонту, створюючи рівносторонній трикутник [3]. Під зоною радіоспостереження (PC) апаратури споживача (АП) розуміється частина колоземного космічного простору, який заключний між орбітою наземних штучних супутників Землі (НШСЗ) та площиною радіогоризонту (Г-Г') спостерігача СП, в межах якої можливий стійкий радіозв'язок між спостерігачем (СП) та супутником С (С'). Такий радіозв'язок забезпечується тільки при куті місця  наземного штучного супутника Землі (НШСЗ), який перевищує межове значення 10. Тому фактично зона спостереження являє собою частину простору, обмеженого конусом з твірними СПС та СПС' [3]. За рахунок того, що ЛА здійснює польоти на визначеній висоті, зона радіоспостереження практично співпадає з лінією (Г-Г') конуса. Як показано на фіг. 2б [3] під зоною спостереження наземного штучного супутника Землі розуміють сукупність точок, із яких НШСЗ, який знаходиться на висоті Н над поверхнею Землі, спостерігається під кутом місця, який більше  і відраховується між напрямками на НШСЗ та горизонтом. Ця зона однозначно визначається центральним кутом  [3]:  R  cos     arccos   HR  . (1) 40 45 50 Вважається [3], що з висоти польоту ЛА НШСЗ спостерігається при   0 . На фіг. 3 показана блок-схема алгоритму роботи системи. Як показано на фіг. 3 в блоці 1 координати цілі задаються при пуску літального апарата, система 2 глобального позиціонування [3] задає в блок 3 координати поточного положення літального апарата. В блоці 4 здійснюється порівняння вказаних координат. В блоці 5 визначаються сигнали неспівпадіння, які подаються в блок 6 системи управління літальним апаратом, в блоці 7 створюються відповідні управляючі сигнали, які по лінії зворотного зв'язку надходять в систему глобального позиціонування 2. Запропонований спосіб наведення літального апарата на ціль може знайти широкі можливості застосування в практичному використанні при дуже складних атмосферних умовах польоту літального апарата. Джерела інформації: 1. Система для супроводження рухомих об'єктів з використанням сигналів глобальної супутникової системи радіонавігації. Патент України № 8150 МПК G01 S5/14 2005 р. 2. Супутникова система зв'язку. Патент України № 5974 МПКН04 137/00. 3. Бессонов А.А., Мамаев В.Я. Спутниковые навигационные системы. Санкт-Петербург, 2006 г. 55 1 UA 100759 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб наведення літального апарата (ЛА) на ціль, в якому використовують систему глобального позиціонування штучних супутників Землі, який відрізняється тим, що координати цілі задають при пуску літального апарата (ЛА) і проводять порівняння з координатами поточного положення літального апарата в системі глобального позиціонування штучних супутників Землі. 2 UA 100759 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3