Спосіб лікування дітей з затяжними бронхітами та нетяжким перебігом пневмоній

Реферат: Спосіб лікування дітей з затяжними бронхітами та нетяжким перебігом пневмоній включає застосування лікарських засобів, причому на фоні базисної терапії призначають парентерально цефтріаксон в дозі 50-80 мг/кг за добу в 2 прийоми в залежності від тяжкості стану пацієнта та на 3-4 день призначають цефодокс в суспензії або в таблетованій формі з розрахунку 10 мг/кг за добу в 2 прийоми з їжею протягом всього строку лікування. UA 100796 U (12) UA 100796 U UA 100796 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до педіатрії, і призначена для оцінки ефективності лікування дітей з затяжним бронхітом та нетяжким перебігом пневмоній. На сьогоднішній день гострі хвороби органів дихання у дітей, незважаючи на численні провідні досягнення в області сучасної медицини, продовжують займати майже перше місце в структурі дитячої захворюваності [1, 2]. Найбільша частка з них має бактеріально-вірусну етіологію та вимагає адекватної і високоспецифічної антибіотикотерапії. За даними ВОЗ пневмонія є причиною 17,5 % всіх випадків смертності дітей віком до 5 років в усьому світі та щорічно забирає життя близько 1,1 млн. дітей [3], що потребує звернення особливої уваги на подальші пошуки найефективніших методів лікування та боротьби з підвищеною резистентністю до макролідного ряду антибіотиків. В ході численних досліджень [4, 5], особливо останнього десятиріччя, було визначено, що ступінчаста терапія (двоетапне використання антиінфекційних препаратів з переходом з парентерального на пероральний шлях введення в найбільш можливий короткий термін з врахуванням клінічного стану пацієнта) дозволяє скоротити тривалість парентерального введення препарату, за рахунок чого значно зменшується вартість лікування, знижується ризик постін'єкційних ускладнень та скорочується термін перебування в стаціонарі. Це дозволяє знизити ризик нозокоміальних інфекцій та прискорити психологічно-соціальну адаптацію при збереженні високих показників клінічної ефективності терапії. Актуальними залишаються можливості використання різних шкал оцінки ефективності лікування гострої патології дихальних шляхів. Так, в 2013 році Ф.І. Звершхановським та ін. [6] було апробовано ефективність використання міжнародного запитальника ШОНП для оцінки різних режимів антибактеріальної терапії під час лікування негоспітальної пневмонії. Визначено, що у хворих на негоспітальну пневмонію легкого та середнього ступеня важкості ступінчаста терапія не поступається за ефективністю парентеральному введенню антибіотиків і сприяє скороченню тривалості перебування хворого в стаціонарі, що дозволило рекомендувати впровадження ШОНП в роботу практичних лікарів з метою підвищення контролю за перебігом і ефективністю лікування негоспітальної пневмонії та застосування ступінчастої терапії. М.М. Лебединська та ін. [7] провели порівняльне оцінювання запитальників ШОНП, CapSym12, SF-36. При аналізі результатів дослідження були визначені преваги розподілу ШОНП на респіраторну секцію та шкалу самопочуття пацієнтів, що дає змогу оцінювати окремо симптоми, пов'язані з негоспітальною пневмонією (наявність і тяжкість задишки, наявність і тяжкість кашлю, наявність і характер мокротиння, легкість його відхаркування) та якість життя пацієнтів (загальний стан здоров'я та оцінка самим пацієнтом свого здоров'я). Залишається відкритим питання можливості ефективного використання цефалоспоринів перорального введення ступінчатою терапією при лікуванні нетяжких пневмоній в амбулаторній практиці лікування затяжних бронхітів, оскільки на сьогоднішній день достатньо мало використовують високочутливі валідизовані шкали для аналізу результатів. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип є спосіб лікування бронхітів у дітей шляхом застосування лікарських засобів [2]. Недоліком цього способу є те, що він не дозволяє оцінки ефективність лікування хворих затяжними бронхітами та нетяжким перебігом пневмоній. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у створенні способу оцінки ефективності використання цефодоксу в різноманітних схемах лікування гострих затяжних бронхітів та нетяжких пневмоній у дітей за допомогою сучасних міжнародно визнаних методів. Технічний результат, що досягається, полягає у підвищенні ефективності лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає застосування лікарських засобів, згідно корисної моделі, на фоні базисної терапії призначають парентерально цефтріаксон в дозі 50-80 мг/кг за добу в 2 прийоми в залежності від тяжкості стану пацієнта та на 3-4 день призначають цефодокс в суспензії або в таблетованій формі з розрахунку 10 мг/кг за добу в 2 прийоми з їжею протягом всього строку лікування Під наглядом знаходилось 2 групи пацієнтів: І група - 10 дітей з затяжними бронхітами (28,6 %), II група - 25 малюків (71,4 %) з нетяжким перебігом пневмоній. До І групи були включені діти з бронхітом, у яких клінічні прояви залишались більше 5 днів та були відсутні інфільтративні зміни легеневої тканини на рентгенограмі ОГК. До II групи були включені пацієнти з І (з кількістю балів