Спосіб ілеотрансверзоанастомозу після правобічної геміколектомії з приводу гострокровоточивого раку правої половини ободової кишки

Реферат: Спосіб ілеотрансверзоанастомозу після правобічної геміколектомії з приводу гострокровоточивого раку правої половини ободової кишки включає підведення кукси здухвинної кишки до кукси поперечно-ободової кишки, підшивання до неї та формування ілеотрансверзоанастомозу ручним дворядним вузловим швом. Куксу здухвинної кишки підшивають до кукси поперечно-ободової кишки ізоперистальтично. Серозно-м'язові шви накладають безперервно без "сліпих кінців". Ілеотрансверзоанастомоз формують лінійним зшивальним апаратом із ножем так, що подвійний ряд титанових скобок розташований на відстані 1,5 см від серозно-м'язових швів, утворюючи клапанний механізм за рахунок занурення губ анастомозу, що служить перешкодою для рефлюксу товстокишкового вмісту. Лінію скобкового шва укривають теж неперервним серозно-м'язовим швом. UA 100921 U (12) UA 100921 U UA 100921 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії і може бути використана при лікуванні хворих на рак правої половини ободової кишки. Проблема реконструкції шлунково-кишкового тракту після правобічної геміколектомії залишається актуальною тому, що серед існуючих способів формування ілеотрансверзоанастомозу кожен має свої переваги та недоліки. Кожна профільна клініка пропонує до вживання на практиці декілька розроблених та відпрацьованих, протягом багатьох років, способів формування ілеотрансверзоанастомозу. Виконання відпрацьованих методик та оперативних прийомів у межах однієї клініки сприяє покращенню результатів хірургічного лікування, а саме зменшенню кількості ускладнень, пов'язаних з технічними особливостями проведення операції. Намагаючись вдосконалити існуючі способи накладання ілеотрансверзоанастомозу, більшість авторів вдаються до використання технічно складних прийомів із застосуванням великої кількості складних швів, що не завжди дозволяє впровадженню запропонованих методів у інших лікувальних закладах хірургічного профілю [1, 2, 4]. Незважаючи на велику кількість існуючих методик накладання ілеотрансверзоанастомозу, цей напрям хірургії товстої кишки потребує подальшого вдосконалення, в аспекті розробки нових способів операцій, що будуть відповідати загальним вимогам: надійність, простота виконання та фізіологічність. Відомий спосіб накладання ілеотрансверзоанастомозу, який був вибраний нами як найближчий аналог [3]. Спосіб полягає у тому, що після резекції правої половини ободової кишки та видалення препарату формують ілеотрансверзоанастомоз "бік-у-бік". Кінець здухвинної кишки підводять до кукси поперечно-ободової кишки ізоперистальтично та накладають перший ряд серозно-м'язових вузлових швів синтетичною ниткою, що не розсмоктується, підшиваючи здухвинну кишку до нижнього краю вільної тенії поперечноободової кишки. Кінці кишок не повинні виступати за анастомоз більше ніж на 1-1,5 см. Розсікають поперечно-ободову кишку по вільній тенії, а здухвинну - на відстані 5-6 мм від серозно-м'язових швів, коагулюють пересічені судини. Матеріалом, що розсмоктується, зшивають задню губу анастомозу непереривним обвивним швом, передню губу - тим самим матеріалом по Прибраму. Потім анастомоз укривають рядом вузлових серозно-м'язових швів ниткою, що не розсмоктується. Після перевірки прохідності анастомозу переходять до наступних етапів оперативного втручання. Спосіб, вибраний як найближчий аналог, має недоліки: 1. Складність техніки його виконання. 2. Для створення надійного ілеотрансверзоанастомозу необхідно затратити багато часу. 3. Широкий просвіт ілеотрансверзоанастомозу створює передумови для виникнення рефлюксу товстокишкового вмісту у здухвинну кишку з розвитком запалення. Задачею корисної моделі, що заявляється є спрощення техніки накладання ілеотрансверзоанастомозу, скорочення часу на його формування із забезпеченням його максимальної надійності та функціональності. Технічний результат, отриманий шляхом вирішення поставленої задачі, забезпечить скорочення часу виконання запропонованого способу операції, профілактику розвитку неспроможності швів ілеотрансверзоанастомозу та рефлюксу товстокишкового вмісту. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає підведення кукси здухвинної кишки до кукси поперечно-ободової кишки, підшивання до неї та формування ілеотрансверзоанастомозу ручним дворядним вузловим швом, згідно з корисною моделлю, куксу здухвинної кишки підшивають до кукси поперечно-ободової кишки ізоперистальтично, серозно-м'язові шви накладають безперервно без "сліпих кінців", ілеотрансверзоанастомоз формують лінійним зшивальним апаратом із ножем так, що подвійний ряд титанових скобок розташований на відстані 1,5 см від серозно-м'язових швів, утворюючи відповідні губи анастомозу, які утворюють клапанний механізм створеного анастомозу та служать перешкодою для рефлюксу товстокишкового вмісту, лінію скобкового шва укривають теж непереривним серозно-м'язовим швом. Спосіб здійснюють таким чином. Після виконання правобічної геміколектомії куксу здухвинної кишки підводять під куксу поперечно-ободової кишки та розташовують їх паралельно ізоперистальтично для формування ілеотрансверзоанастомозу "бік-убік". Перший ряд серозно-м'язових швів анастомозу накладається безперервно атравматичною голкою з синтетичною ниткою, що не розсмоктується, на відстані 1,5 см вентральніше вільної тенії товстої кишки, а на тонкій кишці - ближче до її брижового краю. "Сліпих кінців" не залишається, серозно-м'язовий шов накладається від кукси здухвинної кишки до кукси поперечно-ободової кишки, кишки розташовані ізоперистальтично. Кінці нитки не зрізуються, використовуються як 1 UA 100921 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 тримаючи шви. Електроножем робиться розріз 0,5 см вздовж вентрального краю вільної тенії поперечно-ободової кишки на відстані 1-1,5 см від її кукси, другий розріз 0,5 см навпроти на тонкій кишці вздовж серозно-м'язового шва на відстані 1,5 см від нього. На відстані 0,5 см дистальніше накладається направляючий серозно-м'язовий шов, який не зав'язується до накладання анастомозу. Шов накладається атравматичною синтетичною ниткою, що не розсмоктується, перший вкол - на здухвинній кишці вентральніше отвору на 1,5 см, другий - на поперечно-ободовій кишці каудальніше отвору на 1,5 см. Другий направляючий шов накладається аналогічно на рівні кукси здухвинної кишки. Ілеотрансверзоанастомоз формується лінійним зшиваючим апаратоміз ножем для транссекції кишкових сегментів та накладання міжкишкових анастомозів -TLC(ETHICON, Johnson & Johnson), aбo GIA DST (Covidien). Для цього бранши апарату вводять в зроблені електроножем отвори та розташовують їх паралельно першому ряду швів, шви-трималки підтягують та адаптують поверхні тонкої та товстої кишок, після чого за допомогою апарата накладають два дворядних скобкових шви та розрізають між ними стінки кишок, утворюючи анастомотичну камеру. Бранші апарата виймають з просвіту кишок, отвір, що залишився, ушивають безперервним швом, що розсмоктується. Дистальний шов-тримач зав'язують та цією ж ниткою накладають безперервний другий ряд серозно-м'язових швів, що укриває скобкові шви та місце входу в анастомотичну камеру. Перевіряють прохідність анастомозу, зрізують шви-тримачі. Спосіб має переваги: 1. Запропонований спосіб ілеотрансверзоанастомозу технічно простий у виконанні. 2. Формування ілеотрансверзоанастомозу потребує невелику кількість часу, тому даний спосіб можливо застосовувати і в ургентній хірургії. 3. Дворядний шов з титанових скобок, розташованих в шаховому порядку, та технологія однакового закриття скобок служать гарантією надійності анастомозу. 4. Великі губи сформованого апаратного ілеотрансверзоанастомозу утворюють клапанний механізм, перешкоджаючи рефлюксу товстокишкового вмісту та виникненню запалення в термінальному відділі здухвинної кишки. 5. Відсутність крововтрати при накладанні анастомозу дуже важлива при оперативних втручаннях у хворих з триваючою кровотечею та постгеморагічною анемією. Приклади конкретних виконань. Приклад 1. Хворий Д.М.А. 77 років, госпіталізований ургентно 20.06.2013 р., у зв'язку з ознаками гострої кишкової кровотечі. Після проведення фіброколоноскопії у хворого виявлено екзофітну пухлину сліпої кишки з стигматами кровотечі у вигляді мілких тромбованих судин. Хворий клінічно, лабораторно та інструментально обстежений. Встановлено діагноз: Рак сліпої кишки T3N0M0, ст. ІІА, кл. гр. II, кишкова кровотеча важкого ступеня. З метою передопераційної підготовки хворому проведена інфузійна поповнююча терапія та компенсована крововтрата. У ранньому відстроченому періоді 25.06.2013 р. виконана операція: правобічна геміколектомія з формуванням ілеотрансверзоанастомозу по запропонованій методиці. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. У задовільному стані 08.07.2013 р. хворий виписаний під спостереження онколога за місцем проживання. Приклад 2. Хворий К.В.М. 49 років, госпіталізований ургентно 18.02.2013 р., у зв'язку з ознаками гострої кишкової кровотечі. Після проведення фіброколоноскопії у хворого виявлено війчасто-папілярну пухлину сліпої кишки з ерозованою поверхнею. Хворий клінічно, лабораторно та інструментально обстежений. Встановлено діагноз: Рак сліпої кишки T2N0M0, ст. І, кл. гр. II, кишкова кровотеча помірного ступеня. З метою передопераційної підготовки хворій проведена інфузійна поповнююча терапія, компенсована крововтрата. У ранньому відстроченому періоді 21.02.2013 р. виконана операція: правобічна геміколектомія з формуванням ілеотрансверзоанастомозу по запропонованій методиці. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. У задовільному стані 04.03.2013 р. хворий виписаний під спостереження онколога за місцем проживання. Спосіб, що пропонується, був апробований у Київському міському центрі по наданню допомоги хворим із гострими шлунково-кишковими кровотечами, що діє на базі КМКЛ № 12, і показав себе як ефективний спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після правобічної геміколектомії з приводу гострокровоточивого раку правої половини ободової кишки. Джерела інформації: 1. Золлингер Р. Атлас хирургических операций / Р. Золлингер, Р. Золлингер. - М.: Доктор и К, 2002. - 426 с. 2. Итала Э. Атлас абдоминальной хирургии, том 3 / Э. Итала. - М.: Медицинская литература, 2008. - 445 с. 2 UA 100921 U 3. Литтманн И. Оперативная хирургия / И. Литтманн. - Будапешт: Издательство Академии Наук Венгрии, 1985. - 1176 с. 4. Шалимов А.А. Атлас операций на органах пищеварения, том 1 / А.А. Шалимов, А.П. Радзиховский. - К.: Наукова думка, 2003. - 340 с. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб ілеотрансверзоанастомозу після правобічної геміколектомії з приводу гострокровоточивого раку правої половини ободової кишки, що включає підведення кукси здухвинної кишки до кукси поперечно-ободової кишки, підшивання до неї та формування ілеотрансверзоанастомозу ручним дворядним вузловим швом, який відрізняється тим, що куксу здухвинної кишки підшивають до кукси поперечно-ободової кишки ізоперистальтично, серозно-м'язові шви накладають безперервно без "сліпих кінців", ілеотрансверзоанастомоз формують лінійним зшивальним апаратом із ножем так, що подвійний ряд титанових скобок розташований на відстані 1,5 см від серозно-м'язових швів, утворюючи клапанний механізм за рахунок занурення губ анастомозу, що служить перешкодою для рефлюксу товстокишкового вмісту, лінію скобкового шва укривають теж неперервним серозно-м'язовим швом. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3