Спосіб діагностики іі і ііі ступенів порушення бронхіальної прохідності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в сполученні з артеріальною гіпертензією

Реферат: Спосіб діагностики ІІ і ІІІ ступенів порушення бронхіальної прохідності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в сполученні з артеріальною гіпертензією включає визначення в сироватці крові концентрації трансформуючого фактора росту - β1 (TGF-β1). Для діагностики II та III ступенів порушення при сполученні з артеріальною гіпертензією додатково визначають вміст матриксної металопротеази-9, хондроїтин-6-сульфатів і гепарансульфатів, при цьому при рівні трансформуючого фактора росту β1 97,37 пкг/мл і менше, матриксної металопротеази-9 10,62 нг/мл і менше, хондроїтин-6-сульфатів 0,069 г/л і менше та гепарансульфатів 0,020 г/л і більше діагностують II ступінь порушення бронхіальної прохідності. А при рівні трансформуючого фактора росту β1 117,81 пкг/мл і більше, матриксної металопротеази-9 12,06 нг/мл і більше, хондроїтин-6-сульфатів 0,071 г/л і більше та гепарансульфатів 0,018 г/л і менше діагностують III ступінь порушення бронхіальної прохідності. UA 101250 U (12) UA 101250 U UA 101250 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до пульмонології, і може бути використаною для визначення ступеня порушення бронхіальної прохідності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в сполученні з артеріальною гіпертензією. Поєднання хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та артеріальної гіпертензії (АГ) значно погіршує стан хворого, його життєздатність. Наявність АГ при ХОЗЛ впливає на діагностику функції зовнішнього дихання, адже до пульмональної патології приєднується кардіальна симптоматика. Пошук діагностичних можливостей для підвищення якості діагностики ступеня порушення бронхіальної прохідності у хворих з коморбідною патологією є невід'ємною складовою завдань сучасної пульмонології. На сьогоднішній день велика увага приділяється пошуку сироваткових маркерів прогресування порушення бронхіальної прохідності. Так, наприклад, відомий спосіб прогнозування прогресування ХОЗЛ, що включає визначення концентрації трансформуючого фактора росту - β1 (TGF-β1) і фактора росту фібробластів (bFGF). При спонтанному рівні TGF-β11122,71±20,6 пг/мл і bFGF7,2±0,08 пг/мл прогнозують сприятливий перебіг ХОЗЛ зі зниженням об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВі) не більше 50 мл на рік, а при спонтанному рівні TGF- β11025,5±11,7 пг/мл і bFGF 40,1±0,9 пг/мл прогнозують несприятливий перебіг ХОЗЛ зі зниженням ОФВі більш ніж на 50 мл на рік [Пат. № 2370773, Россия, МПК G01N 33/53. Способ прогноза прогрессирования хронической обструктивной болезни легких / ГУ Дальневосточный научный центр физиологии и патологии дыхания Сибирского отделения Российской академии медицинских наук; Калинина Е.П., Лобанова Е.Г., Иванов Е.М. ·З. № 2008125586/15; заявл. 23.06.2008; опубл. 20.10.2009]. Даний спосіб діагностики порушення бронхіальної прохідності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В даному способі діагностика ремоделінгу бронхів здійснюється тільки за цитокінами TGF-β1 і bFGF, що є базисними факторами фіброзу і формування грануляцій та реепітелізації, хоча для більш точного прогнозу необхідно оцінювати і рівень факторів деградації екстрацелюлярного матриксу, адже фіброз є наслідком запалення та пошкодження тканини. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення точності діагностики порушень бронхіальної прохідності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в поєднанні з артеріальною гіпертензію шляхом визначення в сироватці крові рівнів трансформуючого фактора росту β1, матриксної металопротеази-9, хондроїтин-6сульфатів і гепарансульфатів для діагностування порушень ІІ-ІІІ ступенів. Поставлена задача корисної моделі вирішується тим, що у відомому способі діагностики порушення бронхіальної прохідності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, що включає визначення в сироватці крові концентрації трансформуючого фактора росту - β1 (TGF-β1), згідно з корисною моделлю, для діагностики II та III ступенів порушення при сполученні з артеріальною гіпертензією додатково визначають вміст матриксної металопротеази-9, хондроїтин-6-сульфатів і гепарансульфатів, при цьому при рівні трансформуючого фактора росту β1 97,37 пкг/мл і менше, матриксної металопротеази-9 10,62 нг/мл і менше, хондроїтин-6-сульфатів 0,069 г/л і менше та гепарансульфатів 0,020 г/л і більше діагностують II ступінь порушення бронхіальної прохідності; а при рівні трансформуючого фактора росту β1 117,81 пкг/мл і більше, матриксної металопротеази-9 12,06 нг/мл і більше, хондроїтин-6-сульфатів 0,071 г/л і більше та гепарансульфатів 0,018 г/л і менше діагностують III ступінь порушення бронхіальної прохідності. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що виявляють прогресуюче підвищення факторів розпаду екстрацелюлярного матриксу та фіброзу, а крім того - порушення балансу між показниками метаболізму позаклітинного матриксу при ХОЗЛ в поєднанні з АГ. Дослідження рівня глікозаміногліканів різного ступеня сульфатування в сироватці крові дозволяє визначити вміст метаболітів, які є структурними компонентами легенів. Прогресуючий дисбаланс їх сироваткового рівня відображає зміни, що відбуваються у позаклітинному матриксі легенів, що може служити діагностичним маркером прогресування порушень бронхіальної прохідності у хворих на артеріальну гіпертензію і ХОЗЛ. Спосіб виконують наступним чином: Взяття крові проводять з вен верхніх кінцівок після попередньої триразової обробки шкіри дезінфікуючим розчином. Шприцом на 10 мл проводять забір крові, після чого кров зі шприца переміщають в стерильну вакуумну пробірку з прізвищем та ініціалами пацієнта і номером проби. Зразки крові відстоюють протягом однієї години, після 3 чого піддають центрифугуванню при швидкості 310 об/хв. Рівень хондроїтин-6-сульфатів і гепарансульфатів у сироватці крові визначають орціновим методом з поділом на фракції за методикою М.Р. Штерн і співавт. Рівень трансформуючого фактора росту β1 і матриксної 1 UA 101250 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 металопротеази-9 визначають методом імуноферментного аналізу з використанням наборів для діагностики in vitro. При рівні трансформуючого фактора росту β1 97,37 пкг/мл і менше, матриксної металопротеази-9 10,62 нг/мл і менше, хондроїтин-6-сульфатів 0,069 г/л і менше та гепарансульфатів 0,020 г/л і більше діагностують II ступінь порушення бронхіальної прохідності. При рівні трансформуючого фактора росту β1 117,81 пкг/мл і більше, матриксної металопротеази-9 12,06 нг/мл і більше, хондроїтин-6-сульфатів 0,071 г/л і більше та гепарансульфатів 0,018 г/л і менше діагностують III ступінь порушення бронхіальної прохідності. Спосіб ілюструють наступні клінічні приклади. Приклад 1. Хворий З., 52 роки, надійшов зі скаргами на продуктивний кашель з невеликою кількістю слизового мокротиння, задишку змішаного характеру при незначному фізичному навантаженні, дистанційні хрипи в нічний час, загальну слабкість. З анамнезу: гіпертонічна хвороба більш 10 років. Страждає на ХОЗЛ більш 11 років. Необхідне лікування отримує, періодично приймає смоктальні таблетки, що пом'якшують кашель. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Свідомість ясна, положення активне. Помірного 2 харчування. Індекс маси тіла (ІМТ) 24 кг/м . Шкіра і видимі слизові чисті, блідо-рожеві. Периферійні лімфовузли не збільшені. Щитоподібна, грудні залози - в межах норми. Над легенями: перкуторно-коробковий звук, аускультативно - послаблене дихання. Частота дихання (ЧД) -18 за 1 хв. Межі відносної серцевої тупості розширені вліво на 1,5 см. Тони серця приглушені, ритмічні. Артеріальний тиск 140/90 мм рт. ст. Частота серцевих скорочень (ЧСС) 84 за 1 хв. Пульс - 84 за 1 хв. Живіт м'який, безболісний. Печінка + 1 см від краю ребра. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сечовипускання без особливостей. З даних додаткового обстеження. Спірометрія: OФB1 - 62 %, форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) - 81 %, ОФВ1 / ФЖЄЛ - 0,76, пікова швидкість видиху (ПНІВ) - 3,3 л/хв., максимальна об'ємна швидкість (МОШ) 25 - 2,44 л/хв., МОШ 50 - 2,2 л/хв., МОШ 75 - 1,1 л/хв. Виставлений клінічний діагноз: Хронічне обструктивне захворювання легень, група В, II ступеня тяжкості бронхообструкції, фаза нестійкої ремісії. ЛН І. Гіпертонічна хвороба II ст. СН ПА ст., II ФК. При дослідженні сироватки крові рівень трансформуючого фактора росту β1 склав 84,2 пкг/мл; матриксної металопротеази-9-10,1 нг/мл; хондроїтин-6-сульфатів - 0,064 г/л і гепарансульфатів - 0,021 г/л. Таким чином, у хворого виявлено та підтверджено наявність порушення бронхіальної прохідності II ступеня. Приклад 2. Хворий Т., 67 років, надійшов зі скаргами на задишку при незначному фізичному навантаженні, періодичний кашель з виділенням слизової мокроти, дистанційні хрипи, загальну слабкість. З анамнезу: страждає на гіпертонічну хворобу більше 15 років. Страждає на ХОЗЛ більше 24 років, загострення - 2-3 рази на рік. Постійно користується інгаляційними кортикостероїдами та р2-агоністами. Останнє погіршення протягом 2 тижнів, коли наросла задишка, з'явились дистанційні хрипи. Звернувся за медичною допомогою, госпіталізований в терапевтичне відділення. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Шкірні покриви чисті, бліді. Свідомість ясна. Положення активне. ІМТ 26 кг/м. Периферійні лімфатичні вузли і щитоподібна залоза не збільшені. У грудних залозах пальпаторно без ущільнень. Над легенями: перкуторнокоробковий відтінок звуку, аускультативно-жорстке дихання, множинні сухі хрипи, ЧДД 22 за 1 хв. Межі відносної серцевої тупості перкуторно розширені вліво на 1,5 см. Тони серця приглушені, ритмічні. Артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. ЧСС = 92 за 1 хв. Пульс - 92 за 1 хв. Живіт м'який, безболісний. Печінка перкуторно +3 см від краю реберної дуги. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сечовипускання без особливостей. З даних додаткового обстеження. Спірометрія: ОФВ1 - 41 %, ФЖЄЛ - 78 %, ОФВ1 / ФЖЄЛ 0,52, ПОШ - 2,7 л/хв., МОШ 25 - 2,0 л/хв., МОШ 50 - 1,5 л/хв., МОШ 75 - 0,7 л/хв. Виставлений клінічний діагноз: Хронічне обструктивне захворювання легень, група С, III ступеня тяжкості бронхообструкції, фаза загострення. ЛН І. Гіпертонічна хвороба II ст. СН НА ст., Ill ФК. При дослідженні сироватки крові рівень трансформуючого фактора росту β1 склав 151,0 пкг/мл; матриксної металопротеази-9-15,2 нг/мл; хондроїтин-6-сульфатів - 0,073 г/л і гепарансульфатів - 0,014 г/л. Таким чином, у хворого виявлено та підтверджено прогресування бронхіальної обструкції - наявність III ступеня порушення бронхіальної прохідності. 2 UA 101250 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб діагностики ІІ і ІІІ ступенів порушення бронхіальної прохідності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в сполученні з артеріальною гіпертензією, що включає визначення в сироватці крові концентрації трансформуючого фактора росту - β1 (TGF-β1), який відрізняється тим, що для діагностики II та III ступенів порушення при сполученні з артеріальною гіпертензією додатково визначають вміст матриксної металопротеази-9, хондроїтин-6-сульфатів і гепарансульфатів, при цьому при рівні трансформуючого фактора росту β1 97,37 пкг/мл і менше, матриксної металопротеази-9 10,62 нг/мл і менше, хондроїтин-6сульфатів 0,069 г/л і менше та гепарансульфатів 0,020 г/л і більше діагностують II ступінь порушення бронхіальної прохідності; а при рівні трансформуючого фактора росту β1 117,81 пкг/мл і більше, матриксної металопротеази-9 12,06 нг/мл і більше, хондроїтин-6-сульфатів 0,071 г/л і більше та гепарансульфатів 0,018 г/л і менше діагностують III ступінь порушення бронхіальної прохідності. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3