Спосіб лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у сполученні з ішемічною хворобою серця

Реферат: Спосіб лікування хронічного обструктивного захворювання легень при сполученому перебігу з ішемічною хворобою серця включає введення антибактеріальних та протизапальних засобів, муколітиків, препаратів ангіотензинперетворюючого ферменту, ліпідознижувальних та антиангінальних засобів. Додатково вводять поліоксидоній. UA 78288 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У СПОЛУЧЕННІ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ UA 78288 U UA 78288 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до лікування захворювань внутрішніх органів. Актуальність проблеми пов'язана за значною поширеністю захворювання на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) серед мешканців індустріально розвинутих регіонів України та інших країн СНД, в тому числі молодого, найбільш працездатного віку. Коморбідність - актуальна тема для лікарів-терапевтів. Частота сполучення ішемічної хвороби серця (ІХС) та ХОЗЛ останнім часом неухильно зростає. В патогенезі ХОЗЛ суттєва роль належить гіпоксії, яка стримує формування атеросклеротичних бляшок. Однак, враховуючи сучасну концепцію системного запалення при ХОЗЛ, виявляють, що це захворювання сприяє розвитку атеросклерозу. Тривала гіпоксія, персистуюче запалення, паління негативно впливають на ендотелій судин. Прогресування атеросклерозу викликає ураження коронарних судин, є порушенням стану прооксидантної та антиоксидантної систем. Активація перекісного окислення ліпідів (ПОЛ) погіршує бронхіальну прохідність за рахунок набряку слизової оболонки, що викликає порушення мікроциркуляції, зміни реологічних властивостей крові (Бугаенко В.В. Коморбидные состояния: ишемическая болезнь сердца и хроническое обструктивное заболевание легких // Український кардіологічний журнал.-2011. - № 5. - С. 72-77). Існує спосіб лікування хворих на ХОЗЛ шляхом введення антибактеріальних препаратів, муколітиків (лазолван, ацетилцестеїн), системних та топічних стероїдів (Фещенко Ю.І. Хронічні обструктивні захворювання легень//Український пуль монологічний журнал.-1997. - № 1.- С. 5-9). Однак використання цього способу недостатньо ефективно в плані ліквідації вентиляційних порушень у хворих на ХОЗЛ, особливо при значній вираженості бронхообструктивного синдрому. Тому для підвищення ефективності лікування ХОБ запропоновано додаткове призначення препаратів групи теофілінів, зокрема еуфіліну (Фещенко Ю.А., Яшина Л.А. Хронический обструктивний бронхит //Лікування та діагностика/А - 1998. - № 3. - С 37-41). Використання еуфіліну сприяє обструкції та поліпшенню загального стану і самопочуття хворих. Тому цей спосіб вибрано як прототип. До недоліків прототипу належать недостатньо швидка ліквідація запального процесу у бронхіальної системі та збереження підвищеного рівня (ПОЛ) у хворих на ХОЗЛ, що сприяє подальшому розвитку загострень хронічного запального процесу у системі дихання. Задача корисної моделі - підвищення ефективності способу лікування хворих на ХОЗЛ у сполученні з ІХС, прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії і, таким чином, скорочення строків лікування. Поставлена задача вирішується шляхом додаткового введення хворим на ХОЗЛ у сполученні з ІХС при загостренні патологічного процесу у бронхіальній системі крім антибактеріальних, муколітичних, протизапальних препаратів, еуфіліну, а також засобів антиангінальних, ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та ліпідознижувальних та препарату поліоксідонію (ПО), який володіє антиоксидантними властивостями, а також протизапальною, імуномодулюючою активністю. Ця пропозиція виходить з вперше встановленої авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в позитивному впливі ПО на показники ПОЛ та системи антиоксидантного захисту (АОЗ) у хворих на ХОЗЛ у сполученні з ІХС, а в клінічному плані - в прискоренні досягнення стійкої клінічної ремісії та гальмуванні прогресування серцево-дихальної недостатності у даної категорії хворих. Спосіб здійснюється таким чином: хворому з загостренням ХОЗЛ при сполученому перебігу з ІХС призначають антибактеріальні препарати, переважно антибіотики широкого спектра дії, системні та топічні стероїди, муколітики (лазолван, ацетилцистеїн), еуфілін Н 200 внутрішньовенно крапельно по 10 мл 1 раз на добу протягом 14 діб поспіль та лізиноприл по 10 мг двічі на добу, аспірин-кардіо 1 табл. вранці, додатково вводять ПО в дозі 12 мг щодня у вигляді ректальних супозиторіїв, протягом 20 діб (всього на курс 20 супозиторіїв). При розробці заявленого способу лікування хворих на ХОЗЛ у сполученні з ІХС нами було обстежено дві групи пацієнтів з даним діагнозом, з яких перша група (39 особи) отримувала лікування згідно з заявленим способом і друга (37 осіб) - відповідно до способу-прототипу. Обидві групи обстежених хворих із коморбідною патологією були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю та тяжкістю перебігу ХОЗЛ та ІХС. До дослідження не включали хворих із рентгенологічними ознаками пневмонії. Як критерії ефективності лікування визначали ступінь зменшення основних клінічних проявів захворювання, покращення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД), загального стану та самопочуття хворого, позитивну динаміку лабораторних показників. До початку лікування усі хворі на ХОБ, які були під наглядом, мали чітко виражені клініколабораторні та функціональні ознаки загострення патологічного процесу у легенях. Хворі 1 UA 78288 U 5 10 15 скаржилися на задишку при фізичному навантажені, кашель з відділенням слизового або слизово-гнійного мокротиння, загальну слабкість, нездужання, зниження показників працездатності. При фізикальному обстеженні встановлено наявність значної кількості сухих та вологих хрипів, більш в підлопаткових ділянках, жорсткого дихання. Дані ФЗД свідчили про наявність значних порушень функції зовнішнього дихання за обструктивним типом: відмічено значне збільшення загального бронхіального опору, залишкового об'єму, зменшення форсованої життєвої ємності легень на об'єм форсованого видиху за 1 секунду. Проведення лікування обумовило покращення клініко-лабораторних показників в обох групах обстежених, однак в першій групі, яка отримувала лікування відповідно до запропонованого способу, позитивна динаміка вивчених показників більш значна та швидка, що в цілому обумовлювала суттєве прискорювання досягнення повноцінної клінічної ремісії. З таблиці 1 видно, що під впливом заявленого способу лікування хворих на ХОЗЛ у сполученні з ІХС скорочувалася тривалість збереження загальнотоксичних, так і місцевих симптомів з боку легенів. Дійсно, в першій групі хворих, яка отримувала лікування, відповідно до заявленого способу, скорочувалась тривалість збереження загальної слабкості в середньому в 2 рази, нездужання також в 2 рази, зниження працездатності - в 1,8 рази, задишки -в 2 рази, кашлю в 1,8 рази, виділення значної кількості мокротиння - в 1,8 рази, значної кількості сухих хрипів у легенях - в 1,8 рази, наявності вологих хрипів при аускультації - в 1,9 рази, субфебрилітет - в 2 рази. 20 Таблиця 1 Вплив запропонованого способу лікування хворих на ХОЗЛ у сполученні з ІХС на клінічні показники (М±m) Клінічні показники слабкість нездужання зниження працездатності задишка кашель виділення мокротиння значна кількість сухих хрипів у легенях наявність вологих хрипів субфебрилітет 25 30 35 Заявлений спосіб Існуючий спосіб (n=37) (n=39) Тривалості збереження (в днях): 7,9±0,3 15,5±0,5 8,0±0,3 16,0±0,6 Р