Складений стрічковий електрод для наплавлення

Реферат: Складений стрічковий електрод для наплавлення містить основну стрічку і додаткові стрічки, розташовані з боків симетрично щодо основної, з зазором і під кутом до неї. Профіль основної стрічки утворює ламану лінію з вершиною в бік вектора швидкості наплавлення, симетричну щодо осі складеного електрода і з максимальною стрілою вигину. UA 102995 U (12) UA 102995 U UA 102995 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до зварювального виробництва, а саме до конструкції складеного стрічкового електрода для наплавлення зносостійких і корозійностійких шарів на деталі обладнання при їх виготовленні і відновленні. Відома конструкція електродної стрічки для наплавлення, профіль якої має багатократні вигини по перерізу і утворений трьома сполученими дугами - центральною і двома крайніми, при цьому радіус крайніх дуг в 2…10 разів менше радіуса центральної дуги і становить 1/6…1/16 ширини заготовки стрічки (А.С. СССР 1059771, МПК В23К 9/04). Недоліком відомого є неможливість профілювання, якщо як матеріал стрічки використовується низьковуглецева сталь типу 08кп, 20кп товщиною більше 0,5…0,6 мм, тим більше з труднодеформованих сталей типу Х18Н10, Х19Н11М3. Відомий розщеплений стрічковий електрод, який використовується для здійснення способу наплавлення, що містить основну стрічку, розташовану в площині, перпендикулярній напрямку наплавлення, і додаткові стрічки, розміщені по обидві сторони від основної під кутом 60…120° до площини основної стрічки. Додаткові стрічки подають в зону наплавлення зі швидкістю, відмінною від швидкості подачі основний стрічки. Використання даного електрода дозволяє регулювати масову швидкість подачі основної та додаткових стрічок як за рахунок різної ширини, так і товщини (А.С. СССР 1277499, МПК В23К 9/04). Недолік відомого полягає в тому, що при ширині основної стрічки більше 45…50 мм спостерігається відставання фронту плавлення виробу в середині джерела нагрівання. За результатами проведених досліджень, зі збільшенням ширини основної стрічки це відставання зростає, що призводить до появи несплавлення і навіть пропусків наплавленого металу в середній частині валика. Найбільш близьким за своєю технічної суттю і результатами, що досягаються, є використовуваний для здійснення способу наплавлення складений стрічковий електрод, в якому основна стрічка розташована в площині, перпендикулярній напрямку наплавлення, а додаткові стрічки розміщені з боків симетрично щодо основної, з зазором і під кутом, при цьому мінімальна ширина основним стрічки залежить від максимальної ширини додаткових стрічок, кута повороту відносної основної стрічки, а також зазору між стрічками (позитивне рішення № 30327/3 А/14 від 26.12.2014 за заявкою № 2014 00286) - прототип. Недолік прототипу полягає в тому, що зі збільшенням ширини додаткових стрічок і основної стрічки важко забезпечити достатнє тепловкладення уздовж поздовжньої осі зварювальної ванни і запобігти утворенню дефектів у зоні сплавлення. Це ускладнює досягнення рівномірного проплавлення по ширині ванни, у зв'язку з чим виникають несплавлення і шлакові включення в середній частині ванни. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити складений стрічковий електрод для наплавлення, в якому за рахунок зміни конструкції покращиться тепломасоперенос в середині ванни, підвищиться надійність проплавлення, знизиться нерівномірність глибини проплавлення по ширині, зменшиться ймовірність появи несплавлення і шлакових включень. Поставлена технічна задача вирішується тим, що в складеному стрічковому електроді для наплавлення, що містить основну стрічку і додаткові стрічки, розташовані з боків симетрично щодо основної стрічки, з зазором і під кутом до неї, згідно з корисною моделлю, профіль основної стрічки утворює ламану лінію з вершиною в бік вектора швидкості наплавлення, симетричну щодо осі складеного електрода і з максимальною стрілою вигину, визначеною за формулою: виг=bдод/2·sin, де виг - максимальна стріла вигину основної стрічки (мм), bдод - ширина додаткових стрічок (мм),  - кут між додатковими стрічками і основною стрічкою (град). При цьому зазор між краєм основної і серединою ширини додаткових стрічок і товщини стрічок визначені відповідно до співвідношення: 2·Т ≤ e < bдод/2·cos + К (якщо 0°