Переносний засіб ураження повітряних малорозмірних цілей

Реферат: Переносний засіб ураження повітряних малорозмірних цілей, складається з пускової установки/контейнера, пускового механізму, апаратури розпізнавання, зенітної керованої ракети з напівактивною системою самонаведення та осколково-фугасною бойовою частиною. Бойова частина зенітної керованої ракети оснащена системою об'ємного вибуху. UA 104662 U (54) ПЕРЕНОСНИЙ ЗАСІБ УРАЖЕННЯ ПОВІТРЯНИХ МАЛОРОЗМІРНИХ ЦІЛЕЙ UA 104662 U UA 104662 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель належить до галузі озброєння та військової техніки, зокрема до засобів ураження малорозмірних повітряних цілей, і може бути застосована для знищення малорозмірними безпілотних літальних апаратів (БПЛА) противника. Активний розвиток безпілотних систем та постійне зростання кількості типів БПЛА обумовлює актуальність питань боротьби з ними. Найбільші труднощі викликає боротьба з малорозмірними БПЛА у зв'язку з їх малою ефективною площею розсіювання та низьким рівнем власних теплових випромінювань. Зазначені фактори затрудняють, а за певних умов роблять неможливим застосування існуючих переносних засобів ураження. Відомий переносний засіб ураження повітряних цілей [1], що складається з пускової установки/контейнера, пускового механізму, апаратури розпізнавання, зенітної керованої ракети з напівактивною системою самонаведення та осколково-фугасною бойовою частиною. До недоліків відомого переносного засобу ураження повітряних цілей можна віднести те, що для наведення використовують головку самонаведення з фотоприймачем, максимальна чутливість якого досягається в діапазоні 3,5-5 мкм і відповідає спектральній щільності газів турбореактивних двигунів. Це призводить до того, що безпосереднє влучення й знищення малорозмірних БПЛА, які оснащені переважно електричними або поршневими двигунами, не відбувається. У такому випадку осколково-фугасна бойова частина не забезпечує ураження зазначених БПЛА. Таким чином, використання відомого засобу малоефективне у боротьбі з малорозмірними БПЛА та іншими малорозмірними повітряними цілями. Дане технічне рішення вибране за прототип. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення оснащення переносного засобу ураження повітряних цілей, застосування якого підвищить ефективність боротьби з повітряними малорозмірними цілями шляхом збільшення радіусу зони руйнування, в тому числі й у випадку самоліквідації ракети. Поставлена задача вирішується тим, що запропонований переносний засіб ураження повітряних малорозмірних цілей, що складається з пускової установки/контейнера, пускового механізму, апаратури розпізнавання, зенітної керованої ракети з напівактивною системою самонаведення та осколково-фугасною бойовою частиною в якому, згідно з корисною моделлю бойова частина зенітної керованої ракети оснащена системою об'ємного вибуху. Оснащення бойової частини зенітної керованої ракети системою об'ємного вибуху з об'ємно-детонуючим боєприпасом, який споряджений горючими компонентами (бензол, метан, оксид етилену, оксид пропілену та ін.) забезпечує проникнення горючо-повітряної суміші у малорозмірну повітряну ціль до вибуху. Після підриву зазначеної суміші та створення ударної хвилі досягається ураження малорозмірної повітряної цілі, в тому числі й у випадку самоліквідації ракети. Для оцінки ефективності застосування бойової частини зенітної керованої ракети застосовують методику розрахунку радіусу зон руйнування [2]. Для цього проводять визначення тротилового еквіваленту WT (кг) заряду: WT  0,4  QH  z m , 0,9  QT (1) 40 45 де QH - питома теплота згорання горючо-повітряної суміші, кДж/кг; де z - частина приведеної маси суміші, яка приймає участь у вибуху; де m - маса горючого компоненту, кг; QT - питома теплота вибуху тротилу, QT  4240 кДж/кг. На основі отриманих розрахунків проводять визначення радіусу зони руйнування R , км: RK 3 WT 1 2 6     1   3180     WT       , (2) де K - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує дію вибуху на ціль. 1 UA 104662 U Таблиця 1 Значення коефіцієнту K для різних значень тиску ударної хвилі № зони 1 2 3 4 5 5 Пошкодження Сильне пошкодження з повним руйнуванням конструкцій Середнє пошкодження з сильним руйнуванням конструкцій Середнє пошкодження з частковим руйнуванням конструкцій Легке пошкодження з незначним руйнуванням конструкцій Поріг пошкодження людини ударною хвилею Рв, кПа 100 70 28 14 5 K 3,8 5,6 9,6 28 56 Експериментальне підтвердження Для горючого компоненту на основі бензолу масою 0,3 кг (маса вибухової речовини відомого переносного засобу ураження повітряних цілей) при z  0,3 (для легкозаймистих рідин у відкритому просторі) тротиловий еквівалент визначається (1): 0,4  40633 WT   0,3  0,3  0,38 кг 0,9  4240 Таблиця 2 Розраховані значення зон руйнування для об'ємно-детонуючого боєприпасу, який споряджений горючим компонентом на основі бензолу та осколочно-фугасного боєприпасу № зони 1 2 3 4 5 10 15 20 25 30 35 Rome ' 0,14 0,20 0,34 1,00 2,00 0,12 0,17 0,29 0,85 1,71 км Отже, при застосуванні об'ємно-детонуючого боєприпасу, який споряджений горючим компонентом на основі бензолу, зона руйнування за рахунок ударної хвилі в порівнянні з осколочно-фугасним зростає на 17 %. Крім того, за рахунок проникнення до вибуху горючоповітряної суміші у незамкнуті об'єми підвищується ймовірність пошкодження обладнання та/або елементів конструкції повітряних малорозмірних цілей. Аналіз представлених результатів показує, що застосування запропонованого переносного засобу ураження повітряних малорозмірних цілей дає змогу підвищити ефективність боротьби з повітряними малорозмірними цілями шляхом збільшення радіусу зони руйнування, в тому числі й у випадку самоліквідації ракети. Корисну модель використовують наступним чином. При візуальному виявленні малорозмірної повітряної цілі оператор включає джерело живлення переносного засобу ураження повітряних малорозмірних цілей. Після виходу головки самонаведення у робочий режим і розкручування ротора гіроскопа (приблизно 5 секунд) він прицілюється і при одержанні звукової та світлової інформації про захоплення цілі напівактивною системою самонаведення початковим натисканням спускового гачка робить розарретирування гіроскопа, у результаті чого головка починає відслідковувати ціль. Подальшим натисканням спускового гачка оператор здійснює пуск ракети. При цьому спрацьовує двигун, що викидає ракету зі швидкістю до 30 м/с і придає їй необхідного обертання. Після вильоту з труби на ракеті розкриваються рулі й стабілізатори. Потім виробляється сигнал для вмикання підривного пристрою в робочий режим, запалюється пірозапобіжник і знімається перший ступінь запобігання підривника. Через 0,3 секунди після викиду ракета вмикається маршовий двигун. Потім знімається другий ступінь запобігання підривника, після чого він знаходиться в цілком зведеному стані. Ураження малорозмірної повітряної цілі відбувається внаслідок підриву об'ємно-детонуючого боєприпасу при безпосередньому влученні або в результаті самоліквідації ракети через 11-14 с польоту. Запропонована корисна модель може бути використана для озброєння підрозділів Збройних Сил України для ураження малорозмірних БПЛА противника та інших малорозмірних повітряних цілей. 2 UA 104662 U 5 Джерела інформації: 1. Довідник з протиповітряної оборони / А.Я. Торопчин, І.О. Ромапенко, Ю.Г. Даник, Р.Е. Пащенко та ін. - К.: МО України, X.:ХВУ, 2003. - 368 с - прототип. 2. Расчет процессов горения и взрыва: учебное пособие / В.А. Портола, Н.Ю. Луговцова, Е.С. Торосян. - Томск: Изд-во Томского политехнического университета, 2012. - 108 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Переносний засіб ураження повітряних малорозмірних цілей, що складається з пускової установки/контейнера, пускового механізму, апаратури розпізнавання, зенітної керованої ракети з напівактивною системою самонаведення та осколково-фугасною бойовою частиною, який відрізняється тим, що бойова частина зенітної керованої ракети оснащена системою об'ємного вибуху. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3