Спосіб одержання тіосульфонатного похідного антрахінону з антитромботичною активністю

Реферат: Спосіб одержання тіосульфонатного похідного антрахінону з антитромботичною активністю включає взаємодію натрієвої солі n-ацетамідобензентіосульфокислоти з алкілуючим реагентом у розчиннику з наступним виділенням. Як алкілуючий реагент використовують 2,3біс(бромометил)-1,4-диметоксіантрацен-9,10-діон, як розчинник - диметилформамід. Реакцію проводять при кімнатній температурі впродовж 4 годин. UA 107280 U (12) UA 107280 U UA 107280 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель належить до органічної хімії, а саме до синтезу похідних тіосульфокислот та хінонів і стосується, зокрема способу одержання тіосульфонатного похідного антрахінону з антитромботичною активністю та може бути використана у фармацевтичній промисловості як антитромботичний засіб. Відомий спосіб отримання тіосульфонатних похідних [Патент на винахід UA 63685 А. Україна. МПК 7 С07С381/00, С07С381/04. Заміщені арилсульфонілетилові s-естери тіосульфокислот, спосіб їх отримання, алкілуючі реагенти солей тіосульфокислот / Лубенець В.І., Баранович Д.Б., Литвин Б.Л., Новіков В.П. // № 2003054921; Заявл. 29.05.2003; Опубл. 15.01.2004. Бюл. № 1.|, що включає взаємодію натрієвої солі nацетамідобензентіосульфокислоти з 2-(3-аміно-4-метоксибензенсульфоніл)-етилсульфатом натрію у розчиннику. Але як алкілуючий реагент використовують натрієву сіль заміщеної арилсульфонілетилсульфатної кислоти, а взаємодію проводять у суміші води з ацетоном, що при використанні антрахінонових похідних з дибромометильними фрагментами у 2- та 3-ому положеннях не веде до утворення дизаміщеного продукту. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб отримання тіосульфонатного похідного антрахінону, а саме S, S'-((1,4-диметокси-9,10-діоксо-9,10-дигідроантрацен-2,3-дііл)біс(метилен))-біс(4-ацетамідобензенсульфонотіоату), в якому за рахунок використання інших умов здійснення способу забезпечило би зменшення утворення побічних продуктів, зниження температури проведення реакції та збільшення швидкості реакції і дозволило би створити нову сполуку з високою антитромботичною активністю. Поставлена задача вирішується тим, що у способі одержання тіосульфонатного похідного антрахінону, що включає взаємодію натрієвої солі n-ацетамідобензентіосульфокислоти з алкілуючим реагентом у розчиннику з наступним виділенням, згідно з корисною моделлю, як алкілуючий реагент використовують 2,3-біс(бромометил)-1,4-диметокси-антрацен-9,10-діон, як розчинник - диметилформамід і реакцію проводять при кімнатній температурі впродовж 4 годин. Завдяки використанню як алкілуючого реагента, 2,3-біс(бромометил)-1,4-диметоксиантрацен-9,10-діону, що дозволяє розширити спектр біологічної активності продукту реакції, та розчинника диметилформаміду, було забезпечено розчинність вихідних речовин, що в подальшому призвело до скорочення тривалості реакції та проведення взаємодії при кімнатній температурі, зменшення утворення побічних продуктів, і дозволило отримати нову сполуку з високою антитромботичною активністю. Схема синтезу тіосульфонатного похідного антрахінону наведена нижче: O OMe O Br + Br O NaS DMF, RT NHAc S - 2 NaBr O OMe O O OMe O OMe S S S NHAc NHAc O 35 40 S Для одержання тіосульфонатного похідного антрахінону, а саме S, S'-((1,4-диметокси-9,10діоксо-9,10-дигідроантрацен-2,3-дііл)-біс(метилен))-біс(4-ацетамідобензенсульфонотіоату), були використані: круглодонна колба, магнітна мішалка. Чистоту та будову продукту визначали елементним та РХ-МС аналізами, ЯМР-спектроскопією. 1 UA 107280 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Реагенти: 2,3-біс(бромометил)-1,4-диметоксіантрацеп-9,10-діон х.ч., натрієва сіль nацетамідобензентіосульфокислоти х.ч., диметилформамід (ДМФА)-х.ч. Реакцію нуклеофільного заміщення атомів галогенів 1,4-диметокси-антрацен-9,10-діону на натрієву сіль n-ацетамідобензентіосульфокислоти проводять з використанням як розчинника диметилформаміду при кімнатній температурі протягом 4 годин з наступним виділенням продукту шляхом екстракції дихлорметаном. Осад S, S'-((І, 4-диметокси-9,10-діоксо-9,10дигідроантрацен-2,3-дііл)-біс(метилен))-біс(4-ацетамідобензенсульфонотіоату) високої чистоти отримують після хроматографування на колонці та перекристалізації з етанолу. Приклад конкретного виконання синтезу: в круглодонній колбі, до розчину 0,67 г (0,0026 моль) натрієвої солі n-ацетамідобензентіосульфокислоти в 10 мл ДМФА додають розчин 0,60 г (0,0013 моль) 2,3-біс(бромометил)-1,4-диметокси-антрацен-9,10-діону в 10 мл ДМФА. Розчин перемішують та витримують при кімнатній температурі протягом 4 годин. Контроль за перебігом реакції здійснюють за допомогою ТШХ та РХ-МС аналізами. Реакційну суміш обробляють льодяною водою і тричі екстрагують дихлорометаном. Органічну фазу промивають водою, а потім осушують над безводним сульфатом натрію. Після випарювання, продукт очищають колонковою хроматографією використовуючи як елюент дихлорометан:діетиловий етер у співвідношенні 90:10. Продукт перекристалізовують з етанолу. Вихід – 22 %, оранжеві кристали з Т пл=215-217 °C. 1 H-NMR (200 MHz, DMSO-d6) δ, ppm: 2.00 (s, 611, 2CH3), 3.63 (s, 611, 2OCH3), 4.41 (s, 4H, 2CH2), 7.72-7.85 (m, 10H, Ar-H), 8.03 (s, 2H, Ar-H), 10.37 (s, 2H, 2NH). 13 C-NMR (50 MHz, DMSO-d6) δ, ppm: 24.6 (2CH3), 31.7 (2CH2), 63.0 (2ОСН3 119.0 (4CH), 126.6 (2CH), 128.7 (4CH), 133.7 (2C), 134.5 (2CH), 136.3 (2C), 137.3 (2C), 144.9(2C), 155.2 (2C), 169.6 (2CO), 181.7 (2CO). Обчислено(Сз4Н30N2О10S4), %: C, 54.10; H, 4.01; N, 3.71; 0,21.19; S, 16.99. Знайдено, %: С 54.19; H 4.23; N 3.64; S 16.87. Для визначення активності тіосульфонатного похідного антрахінону, а саме S, S'-( (1,4диметокси-9,10-діоксо-9,10-дигідроантрацен-2,3-дііл)-біс(метилен))-біс(4ацетамідобензенсульфонотіоату), проведено дослідження впливу синтезованої сполуки на агрегацію тромбоцитів. Агрегаційну здатність тромбоцитів вивчали за допомогою агрегометра АТ-02 (Білорусь), дотримуючись інструкцій приладу. Вміст тромбоцитів у зразках стандартизували за показниками агрегометра. Кількість клітин у зразку доводили до 250 тис./л шляхом розведення плазми, збагаченої тромбоцитами (ПЗТ) бідною на тромбоцити плазмою. З метою встановлення впливу тіосульфонатного похідного антрахінону на агрегацію тромбоцитів, досліджувану сполуку додавали до ПЗТ у кінцевих концентраціях 50 та 100 мкМ та інкубували протягом 2 хв. при 37 °C і постійному перемішуванні (500 rpm). Кінцева концентрація диметилсульфоксиду (ДМСО) протягом всіх експериментів залишалася фіксована і складала – 1 %, як показали попередні дослідження така концентрація ДМСО не впливає на ступінь АДФ-залежної агрегації -6 тромбоцитів. Як індуктор агрегації використовували АДФ у кінцевій концентрації 5*10 М, робочий розчин якої готували безпосередньо перед дослідженням згідно з рекомендаціями фірми-виробника. Аналіз отриманих кривих агрегації здійснювали за допомогою комп'ютера, підключеного до агрегометра. Реєстрували такий параметр агрегаційної кривої, як ступінь агрегації (%) - максимальна зміна оптичної густини ПЗТ, після внесення індуктора. Таблиця 1 Вплив тіосульфонатного похідного антрахінону на in vitro АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів в ПЗТ кроля Сполука DMSO 1 %(v/v) Максимальна швидкість агрегації, % 44±6 50μmol/L 100μmol/L S, S'-((1,4-диметокси-9,10-діоксо-9,10-дигідроантрацен-2,3дііл)-біс(метилен))-біс(4-ацетамідобензенсульфонотіоат) 30±8 17-14* 45 50 * Р