Спосіб діагностики секреторних порушень підшлункової залози
Номер патенту: 107446
Опубліковано: 10.06.2016
Автори: Чайковська Тетяна Василівна, Гайсак Маргарита Олександрівна, Яковенко Надія Анатоліївна, Голубка Олена Петрівна, Малиновська Вікторія Генадіївна
Формула / Реферат
Спосіб діагностики секреторних порушень підшлункової залози шляхом фракційного дослідження активності і дебіту a-амілази сечі в міжтравний та травний періоди секреції, який відрізняється тим, що додатково визначають рівень глюкози крові натще і через 120 хвилин після пробного сніданку, а дослідження активності і дебіту a-амілази сечі проводять кожні 30 хвилин протягом 120 хвилин після пробного сніданку.
Текст
Реферат: Спосіб діагностики секреторних порушень підшлункової залози шляхом фракційного дослідження активності і дебіту -амілази сечі в міжтравний та травний періоди секреції. Додатково визначають рівень глюкози крові натще і через 120 хвилин після пробного сніданку. Дослідження активності і дебіту -амілази сечі проводять кожні 30 хвилин протягом 120 хвилин після пробного сніданку. UA 107446 U (12) UA 107446 U UA 107446 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, зокрема гастроентерології, і може бути використана для визначення наявності та ступеня ранніх порушень функціонального стану підшлункової залози (ПЗ), зокрема екзокринної та ендокринної її функцій на донозологічному етапі, а також в скринінгових дослідженнях. В останні роки спостерігається зростання кількості хворих на органічні та функціональні захворювання підшлункової залози. Частота хронічних панкреатитів (ХП) серед населення різних країн світу коливається від 0,2 до 0,68 %, в тому числі у 6-8 % гастроентерологічних хворих. Середня захворюваність ХП в країнах Європи складає 4-8 випадків, а поширеність біля 25 випадків на 100 тис. населення. В Україні за останні 15 років рівень захворюваності і поширеності патології ПЗ підвищився відповідно на 49,9 % і 71,3 % [1, 2]. За даними 44-ї зустрічі Європейського клубу панкреатологів, в США, Великобританії та інших європейських країнах, а також в Україні зареєстрована тенденція до зростання частоти госпіталізацій внаслідок гострого і хронічного панкреатиту [3]. Прогресування захворювань ПЗ, зокрема ХП закономірно супроводжується незворотним зниженням секреторної функції та розвитком більш ніж у 85 % випадків ХП порушень метаболізму глюкози з виникненням т.зв. панкреатогенного діабету, що відомий як тип 3с діабету [4]. Це свідчить про актуальність проблеми і вимагає пошуку діагностичних засобів, які дозволяють виявити функціональні порушення підшлункової залози на ранніх стадіях хвороби, що лежить в основі профілактики ХП і метаболічних порушень, пов'язаних з цією хворобою. Існують інвазивні способи визначення функції підшлункової залози за допомогою проведення дуоденального зондування з використанням подвійного гастродуоденального зонду і збиранням секрету підшлункової залози після стимуляції холецистокініном, секретином, розчином соляної кислоти, іншими стимуляторами панкреатичної секреції (тест Лунда), з кількісною і якісною оцінкою панкреатичної секреції, визначенням амілолітичної, протеолітичної та ліполітичної активності ферментів ПЗ [5]. Недоліками цих способів є інвазивність, обтяжливість для пацієнта, необхідність використання рентгеноскопії для контролю положення двухканального зонду, можливість виникнення феномена "відхилення амілази" в кров, неможливість проведення тестів при деяких захворюваннях дихальної та серцево-судинної системи, складність проведення, особливо у дітей та осіб похилого віку та інші. Серед непрямих методів дослідження панкреатичної секреції використовується метод діагностики за допомогою дослідження фекальної еластази 1 [5, 6], проте цей метод є чутливим лише при недостатності підшлункової залози середнього і важкого ступенів, а при початкових порушеннях залози є недостатньо ефективним. З метою визначення порушень панкреатичної секреції проводять також хімічне дослідження хімотрипсину у калі, проте метод дає велику кількість хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, у зв'язку з чим більшістю авторів метод визнається лише орієнтовним тестом для діагностики значних екзокринних порушень ПЗ різної природи [3]. 13 Існує неінвазивний С тригліцеридний дихальний тест, який дозволяє визначити активність панкреатичної ліпази в дванадцятипалій кишці, проте на теперішній час немає загальноприйнятого протоколу і референтних значень даного метода [8]. Для вивчення внутрішньосекреторної функції ПЗ використовують біохімічний метод визначення рівня глюкози крові, радіоімунні методи дослідження гормонів ПЗ (інсулін, глюкагон, С-пептид та ін.), глюкозотолерантні тести з вивченням рівня цукру крові натще та після навантаження глюкозою, проте методи не дають повної оцінки секреторної діяльності ПЗ (зовнішньо- і внутрішньосекреторної функції) в динаміці одного дослідження. Найбільш близьким по суті є непрямий спосіб діагностики функціонального стану підшлункової залози за методом фракційного дослідження -амілази сечі [9], при якому проводиться дослідження активності і дебітів -амілази в міжтравний і травний періоди діяльності підшлункової залози в сечі, зібраній натще та за 30-ти хвилинні інтервали на протязі 60 хвилин після харчового навантаження. Дослідження дозволяє виявити типи панкреатичних дисфункцій, визначити характер панкреатичної екзосекреції (панкреатостаз, прискорення відтоку секрету), а також оцінити тонус і кінетику жовчного міхура (прототип). Проте оцінка функціонального стану ПЗ в травний період секреції проводиться тільки на протязі 60 хвилин, а також метод не дає можливість оцінити стан внутрішньої секреції підшлункової залози, виявлення порушень якої особливо важливе на початкових стадіях патологічного процесу. Задача корисної моделі - розробка методу комплексної оцінки зовнішньо- і внутрішньосекреторної функції ПЗ з метою виявлення їх функціональних порушень, як у вигляді гіпер-, так і гіпосекреції, визначення механізмів розвитку порушень внутрішньої секреції ПЗ, особливо на ранніх стадіях хвороби, корекції схем медикаментозного і немедикаментозного лікування. 1 UA 107446 U 5 10 15 20 25 Поставлена задача вирішується таким чином, що дослідження проводять згідно з способом діагностики секреторних порушень підшлункової залози шляхом фракційного дослідження активності і дебіту -амілази сечі в міжтравний та травний періоди секреції, який відрізняється тим, що додатково визначають рівень глюкози крові натще і через 120 хвилин після пробного сніданку, а дослідження активності і дебіту -амілази сечі проводять кожні 30 хвилин протягом 120 хвилин після пробного сніданку. Запропонований спосіб дає можливість більш комплексно оцінити діяльність ПЗ, особливо у випадках сповільненої евакуації в гастродуоденальному відділі, в одному дослідженні визначити динаміку зовнішньо- і внутрішньосекреторної функції ПЗ в міжтравний і травний періоди секреції, визначити патогенетичні передумови порушення толерантності до глюкози та розвитку цукрового діабету, що є перевагою в порівнянні з прототипом. Отже, заявлений спосіб відповідає критеріям "новизна" та "суттєві відмінності". Спосіб здійснюється наступним чином: Вранці натще хворий звільняє сечовий міхур, через 60 хвилин збирає першу порцію сечі, здає кров на цукор і одразу приймає харчовий подразник пробний сніданок, який містить 8 г білка, 8 г жирів, 60 г вуглеводів (360 калорій). Протягом 120 хвилин після харчового подразника кожні 30 хвилин хворий збирає сечу. Після здачі останньої порції сечі на 120 хвилині, хворий повторно здає кров на цукор. У всіх порціях сечі визначається активність -амілази за модифікованим методом Вольгемута [9], або Каравея, або іншим доступним методом. В крові визначається рівень глюкози. Проводиться обчислення дебітів уроамілази за формулою: Да = Vx30xA / Т, де V - об'єм порції сечі в мл, А - активність -амілази сечі, Т - час збирання кожної порції сечі в хвилинах, 30 - показник перерахунку дебіта за 30 хвилин в г/год.мл, Да - дебіт -амілази сечі. Дослідження за відомим і запропонованим способами проведені у 25 хворих з патологією органів травлення з високим ступенем ризику розвитку цукрового діабету (РЦД) та у 30 практично здорових людей віком від 20 до 55 років. В дослідній групі визначення факторів ризику ЦД проводилось шляхом анкетного опитування, згідно з анкетами, розробленими Європейською асоціацією з вивчення діабету і при кількості балів вище 14 ризик виникнення ЦД вважався високим (в одному випадку із трьох) [10]. Таблиця Порівняльна оцінка динаміки функціонального стану підшлункової залози у хворих з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету Показники 1 Дебіт -амілази натще (г/год.мл) Дебіт -амілази через 30 хвилин після їжі (г/год.мл) Дебіт -амілази через 60 хвилин після їжі (г/год.мл) Дебіт -амілази через 90 хвилин після їжі (г/год.мл) Дебіт -амілази через 120 хвилин після їжі (г/год.мл) Цукор крові натще (ммоль/л) Цукор крові через 120 хвилин після їжі (ммоль/л) Контрольна група (n=30) 2 Група РЦД (n=25) Р 3 4 400,0±100,0 759,0±94,8
ДивитисяДодаткова інформація
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/493, G01N 33/49, A61B 5/00
Мітки: спосіб, залози, підшлункової, діагностики, секреторних, порушень
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-107446-sposib-diagnostiki-sekretornikh-porushen-pidshlunkovo-zalozi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики секреторних порушень підшлункової залози</a>
Попередній патент: Спосіб отримання струмопровідного детектуючого нанорозмірного моношару для отримання імунохімічного біосенсора
Наступний патент: Мобільний змішувач-кормороздавач для свиноферм
Випадковий патент: Спосіб отримання прищепленого співполімеру на основі поліетилену