Спосіб діагностики ранніх порушень екзокринної функції підшлункової залози у дітей шкільного віку

Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема педіатрії, і може бути застосована для виявлення ранніх порушень екзокринної функції підшлункової залози у дітей шкільного віку на донозологічному етапі. Дані сучасної літератури [Губергриц Н.Б. Лабораторная диагностика заболеваний поджелудочной железы. Материалы V Национальной Школы гастроэнтерологов, гепатологов Украины. Киев. 2003.-12-26с.; Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста. - Харьков: "Консум", 2000, С.283-316.; Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике в педиатрии/ Под ред. М.И. Пыков, К.В. Ватолина.- Москва. ВИДАР, 1998. - 151-іббс.; Клименко Е.Ф., Бабко С.А., Мощи А.П., Макеев С.М.. Диагностические критерии заболеваний поджелудочной железы у детей по данным ультразвукового исследования. - // Клінічна хірургія. - 1995р." №6. - С.20-22.] свідчать, що патологія підшлункової залози є однією з найбільш актуальних проблем сучасної гастроентерології, в тому числі і дитячої. В значній мірі це пов’язано з складністю діагностики її порушень, особливо на ранніх етапах захворювання, коли функціональні зміни превалюють над органічними. Проте, не існує способів діагностики донозологічних порушень функції ПЗ, які б поєднували дані ультразвукового дослідження та біохімічних тестів. Дані інформаційних джерел з визначення функціонального стану підшлункової залози у дітей існують [Йордан Тодоров. Клинические лабораторные исследования в педиатрии. - Медицина и физкультура. - София. 1968. С.592-600.; Медицина дитинства. / За заг. Редакцією проф. П.С. Мощича. - К.:3доровья , 1994. T.1. С.664-668.; Л.В. Квашніна, Н.Б. Євграфова, В.П. Родіонов Діагностика ранніх порушень екзокринної функції підшлункової залози у дітей шкільного віку. - // Перинатология и педиатрия. - 2006. - №2(26). - С.119-121.; Избранные вопросы детской гастроэнтерологии / Под ред. проф. С.С. Козак. К., Ходак, 2003. - 152с.; Клименко Е.Ф., Бабко С.А., Мо щи А.П., Макеев С.М.. Диагностические критерии заболеваний поджелудочной железы у детей по данным ультразвукового исследования. - // Клінічна хірургія. 1995р. - №6. - С.20-22.], але в них відсутні комплексний підхід та оцінка наявності патологічного процесу у підшлунковій залозі. В патентних та науково-медичних джерелах прототипу пропонуємої корисної моделі на цей час дослідники не виявили. В основу корисної моделі покладено завдання створення способу діагностики ранніх порушень функціонального стану підшлункової залози за сукупністю ознак, які відображають її морфофункціональний стан, що дасть можливість ранньої діагностики захворювань ПЗ та створювання диференційованих схем профілактики і реабілітації органічних захворювань ПЗ на доклінічному етапі. Поставлена задача способу діагностики ранніх порушень функціонального стану підшлункової залози у дітей шкільного віку вирішується шляхом дослідження наявності ехогенних змін в підшлунковій залозі з визначенням суми діагностичних коефіцієнтів, яка є пороговою для норми (-16,6) та патології (+10,0 та вище), при відсутності патологічних ультразвукових змін у підшлунковій залозі, сума діагностичних коефіцієнтів знаходиться у межах від -14,2 до -16,6, сума діагностичних коефіцієнтів у межах від) +1,1 до і +9,9 трактується як „межовий стан", від +2,5 до -12,0 як „група низького ризику", від -2,5 до і +1,0 як „група високого ризику", а також досліджується екзокринна функція підшлункової залози шляхом проведення навантажувального тесту з прозерином, з наступним визначенням типу кривої: І тип - нормальний; II тип сповільнений; III тип виснажений. На основі проведених досліджень, нами розроблений та впроваджений у відділенні медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів ІПАГ АМН України та дитячому гастроентерологічному центрі м.Києва спосіб діагностики ранніх порушень екзокринної функції підшлункової залози у дітей шкільного віку. В пропонуємій корисній моделі, вперше оцінка стану норми та патології підшлункової залози проведена на основі аналізу сукупності ультразвукових морфотипологічних та гуморальних факторів. Даний науковий підхід дає можливість визначення стану екзокринної функції підшлункової залози окремої дитини з урахуванням особливостей динаміки переходу від стану здоров’я до патологічного процесу. Відповідно даним цих досліджень стає можливою діагностика ранніх порушень підшлункової залози на донозологічному етапі, розробка диференційованих схем профілактики та реабілітації ранніх її порушень. Спосіб реалізується таким чином: у дитини визначають наявність ехогенних змін ПЗ (таблиця 1), з наступним визначенням суми діагностичних коефіцієнтів, яка є пороговою для норми (-16,6) та патології (+10,0 та вище). При відсутності патологічних ультразвукових змін у ПЗ, сума діагностичних коефіцієнтів знаходиться у межах від -14,2 до -16,6, що співпадає з клініко-лабораторною оцінкою стану панкреатичної функції. Сума діагностичних коефіцієнтів у межах від +1,1 до +9,9 трактується як „межовий стан", від і +2,5 до -12,0 як „група низького ризику", від -2,5 до +1,0 як „група високого ризику". Паралельно УЗД, дитині проводиться дослідження екзокринної функції підшлункової залози шляхом проведення навантажувального тесту (стимуляція прозерином, з розрахунку 0,1мл 0,05% розчину на 1 рік життя) з наступним визначенням типу кривої: І тип (нормальний) - вихідні значення не перевищують загальноприйнятих нормальних показників амілази крові. На першій годині вони збільшуються в 1-1,5 рази але на другій годині повертаються до початкових величин. II тип (сповільнений) - вихідні значення не перевищують загальноприйнятих показників амілази крові. Її величини неухильно зростають на протязі двох годин, не перевищуючи вихідні дані в 2 рази. III тип (виснажений) - вихідні значення не перевищують загальноприйнятих нормальних показників амілази крові, а їх величини до першої години знижуються не більш ніж на 50% від вихідних даних та повертаються до вихідного рівня на другій годині. Таблиця 1 Показники диференціально-діагностичної значущості ехогенних змії підшлункової залози у дітей шкільного віку. Ознака Ехогенність близька до печінкової Ехогенність вище печінкової Зміна ширини тіла ПЗ Дифузне збільшення ПЗ Збільшення розмірів голівки ПЗ Збільшення розмірів хвоста ПЗ Діагностичний коефіцієнт - 16.5 19.5 12.2 12.2 11.9 11.9 Інформативність 14.67 13.91 8.03 7.62 3.36 2.79 Дифузні вогнищеві ущільнення Розширення Вірсунгової протоки Зменшення розмірів ПЗ Крупновогнищеві ущільнення у ділянці тіла ПЗ Крупновогнищеві ущільнення у ділянці головки ПЗ Дрібновогнищеві ущільнення у ділянці хвоста ПЗ Ехогенність нижче печінкової Крупно вогнищеві ущільнення у ділянці хвоста ПЗ Дрібно вогнищеві ущільнення у ділянці тіла ПЗ Збільшення тіла ПЗ у передньо-задньому напрямі Дрібно вогнищеві ущільнення у ділянці головки Вірсунгова протока у ви гляді лінейної структури 8.8 10.9 11.2 10.9 10.9 - 14.9 - 13.7 10.9 - 14.9 11.2 - 2.2 0.0 2.76 1.51 1.24 1.00 1.00 0.91 0.61 0.50 0.44 0.41 0.43 1.01 В подальшому, діагностика стану ПЗ дитини відбувається шляхом сумації балів, характеризуючих ви хідні ознаки та типом амілазної кривої. Перші два типи свідчать про нормальну екзокринну функцію підшлункової залози, а III тип амілазної кривої характерний для дітей з донозологічними її порушеннями. Суть способу пояснюється слідуючими прикладами: а) приклад 1: дитина Марина О., 8 років, учениця другого класу загальноосвітньої школи. Скарг немає. За даними медичних оглядів відноситься до другої групи здоров'я. При УЗД черевної порожнини виявлено зниження акустичної щільності ПЗ нижче щільності печінки (-13,5 за таблицею) та дифузне збільшення ПЗ (і 12,2 за таблицею), амілазна крива І типу. Шля хом співставлення даних обстеження (сума коефіцієнтів - -1,5) згідно таблиці 1, робимо висновок: за станом ПЗ дівчинка відноситься до групи низького ризику щодо захворювання підшлункової залози. б) приклад 2: дитина Микола Ж., 9 років, учень третього класу загальноосвітньої школи. За даними медичних оглядів відноситься до другої групи здоров'я. При УЗД черевної порожнини виявлено підвищення акустичної щільності ПЗ вище щільності печінки (+19,5 за таблицею) та дрібновогнищеві ущільнення в області голівки (-2,2 за таблицею), амілазна крива III типу. Шляхом співставлення даних обстеження (сума коефіцієнтів = -1,5) згідно таблиці 1, робимо висновок: за станом ПЗ у хлопчика має місце панкреатопатія. Таким чином, розроблений спосіб діагностики ранніх порушень екзокринної функції підшлункової залози у дітей шкільного віку дозволяє з високою мірою вірогідності оцінити функціональний стан підшлункової залози, виявити наявність та зпрогнозувати можливість розвитку патології на донозологічному етапі, що обумовлює можливість проведення відповідних профілактичних заходів. Використання даного діагностичного підходу дає можливість попередити розвиток захворювань підшлункової залози у дітей шкільного віку.