Спосіб діагностики ступеня тяжкості бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини

Реферат: Спосіб діагностики ступеня тяжкості бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини включає проведення рентгенологічного дослідження органів грудної клітки, визначення стану і кута нахилу діафрагми. Додатково визначають ступінь вираженості змін легеневого малюнка. UA 109586 U (12) UA 109586 U UA 109586 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до рентгенології і може бути використана для діагностики ступеня тяжкості бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини. Діагностика бронхообструктивного синдрому у дітей залишається однією з актуальних проблем сучасної педіатрії та рентгенології. Відомо, що у дітей з дисплазією сполучної тканини, бронхообструктивний синдром має атиповий та затяжний перебіг з розвитком хронічних неспецифічних захворювань та фіброзу легень. Оцінка ступеня тяжкості патологічного процесу проводиться переважно лише за допомогою клініко-лабораторних методів. В літературі відсутня методика об'єктивного визначення можливості цієї оцінки за допомогою променевих методів. Відомими є спосіб діагностики порушень в системі зовнішнього дихання у дітей, хворих на ускладнену пневмонію на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини (Патент Україна № 68491 А61В 5/0205, опублікований 26.03.2012). Недоліки способу пов'язані з використанням суб'єктивних ознак, що знижує точність діагностики захворювання. Найближчим аналогом є спосіб рентгенологічного дослідження органів грудної клітки (Рентгенодіагностика гострих захворювань органів дихання у дітей. Навчальний посібник / За ред. І.О.Крамного - Харків "Крокус", 2006 – С120-122.). Оцінка визначення показників ступеня тяжкості бронхообструктивного синдрому у дітей авторами проводилась суб'єктивно і точність діагнозу залежала від кваліфікації лікаря, якості рентгенограм та ін. Відомо, що у дітей з дисплазією сполучної тканини, бронхообструктивний синдром має атиповий та затяжний перебіг з розвитком хронічних неспецифічних захворювань та фіброзу легень. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу визначення ступеня тяжкості бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини, в якому за рахунок зміни досліджуваних показників досягається об'єктивне визначення чітких ознак, які відповідають ступеням тяжкості бронхообструктивного синдрому. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб діагностики ступеня тяжкості бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини включає проведення рентгенологічного дослідження органів грудної клітки, визначення положення і кута нахилу діафрагми, згідно з корисною моделлю, додатково визначають ступінь вираженості змін легеневого малюнка і при розміщенні купола діафрагми на рівні 7 ребра, куті нахилу склепіння до 25°, наявності посилення легеневого малюнка з обох боків за ретикулярним типом переважно в базальних відділах, підвищенні прозорості легеневих полів діагностують легкий ступінь тяжкості бронхообструктивного синдрому; при розміщені купола діафрагми на рівні 8 ребра, куті нахилу склепіння 26-29°, наявності посилення та деформації легеневого малюнка за дрібночарунковим типом, підвищенні прозорості легеневих полів діагностують середній ступінь тяжкості бронхообструктивного синдрому; при розміщенні купола діафрагми нижче 8 ребра, куті нахилу склепіння 30° і більше, наявності деформації легеневого малюнка за великочарунковим типом, наявності бул, пневмофіброзу та формування легеневого серця діагностують тяжкий ступінь бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини. Відомо, що розвиток бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини призводить до розвитку гіперпневматозу і емфіземи. Для об'єктивізації виявлених змін в легенях, ми пропонуємо застосовувати рентгенограмметрію. З цією метою додатково визначають ступінь вираженості гіперпневматозу по рівню розміщення правого купола діафрагми та куту нахилу діафрагми. Проведені авторами дослідження показали, що без ознак обструкції у дітей правий купол діафрагми розміщується на рівні 5-6 ребер і величина кута нахилу діафрагми коливається у межах 18-20°. Суть корисної моделі пояснюють рисунки, де на Фіг. 1-3 зображена схема визначення ступеня тяжкості бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини в залежності від рівня розміщення та кута нахилу діафрагми та вираженості змін легеневого малюнка. Спосіб, що заявляється, пояснюється прикладами: Приклад 1. Хворий В., 9 років. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки в прямій проекції визначається посилення легеневого малюнка з обох боків за ретикулярним типом переважно в базальних відділах, підвищення прозорості легеневих полів, куполи діафрагми розміщуються на рівні 6-7 ребер, збільшення кута нахилу склепіння до 25°. Висновок: У хворого з дисплазією сполучної тканини на рентгенограмі органів грудної клітки ознаки бронхообструктивного синдрому легкого ступеня тяжкості. 1 UA 109586 U 5 10 15 Приклад 2. Хвора К, 11 років. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки в прямій проекції визначається посилення та деформація легеневого малюнка за дрібночарунковим типом, підвищення прозорості легеневих полів, куполи діафрагми розміщуються на рівні 7-8 ребер, збільшення кута нахилу склепіння до 27°. Висновок: Таким чином, у хворої з дисплазією сполучної тканини має місце середній ступінь тяжкості бронхообструктивного синдрому. Приклад 3. Хворий П., 14 років. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки в прямій проекції визначається деформація легеневого малюнка за великочарунковим типу, наявність бул, пневмофіброзу, ознаки легеневого серця, куполи діафрагми розміщуються нижче 8 ребра, збільшення кута нахилу склепіння до 31°. Висновок: У хворого з дисплазією сполучної тканини ознаки бронхообструктивного синдрому легень тяжкого ступеня. Таким чином, запропонований спосіб визначення ступеня тяжкості бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини дозволяє на основі одержаних критеріїв провести об'єктивну діагностику ураження легень. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 Спосіб діагностики ступеня тяжкості бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини, що включає проведення рентгенологічного дослідження органів грудної клітки, визначення стану і кута нахилу діафрагми, який відрізняється тим, що додатково визначають ступінь вираженості змін легеневого малюнка і при розміщенні купола діафрагми на рівні 7 ребра, куті нахилу склепіння до 25°, наявності посилення легеневого малюнка з обох боків за ретикулярним типом переважно в базальних відділах, підвищенні прозорості легеневих полів діагностують легкий ступінь тяжкості бронхообструктивного синдрому; при розміщені купола діафрагми на рівні 8 ребра, куті нахилу склепіння 26-29°, наявності посилення та деформації легеневого малюнка за дрібночарунковим типом, підвищенні прозорості легеневих полів діагностують середній ступінь тяжкості бронхообструктивного синдрому; при розміщенні купола діафрагми нижче 8 ребра, куті нахилу склепіння 30° і більше, наявності деформації легеневого малюнка за великочарунковим типом, наявності бул, пневмофіброзу та формуванні легеневого серця діагностують тяжкий ступінь бронхообструктивного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини. 2 UA 109586 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3