Спосіб визначення впливу яктону та мексикору на показники гліколізу і глюконеогенезу та енергопродукуючої функції мітохондрій в міокарді щурів за умов доксорубіцинової кардіоміопатії

Реферат: Спосіб визначення впливу яктону та мексикору на показники гліколізу і глюконеогенезу та енергопродукуючої функції мітохондрій в міокарді щурів в умовах доксирубіцинової кардіоміопатії включає дослідження біологічних тканин. Викликають доксорубіцинову кардіоміопатію внутрішньочеревним введенням доксорубіцину протягом 4 тижнів в дозі 5 мг/кг 1 раз на добу, за годину до введення доксорубіцину вводять яктон в дозі 357 мг/кг протягом 4 тижнів, мексикор - в дозі 30 мг/кг, біохімічні дослідження проводять на 20-й день. Стан енергетичного обміну визначають за рівнем лактату, пірувату і малату у безбілковому екстракті гомогенату серця. Отримані результати порівнюють з контролем і при зміні показників визначають вплив яктону та мексикору на показники гліколізу і глюконеогенезу та енергопродукуючої функції мітохондрій в міокарді щурів в умовах доксорубіцинової кардіоміопатії. UA 109587 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЯКТОНУ ТА МЕКСИКОРУ НА ПОКАЗНИКИ ГЛІКОЛІЗУ І ГЛЮКОНЕОГЕНЕЗУ ТА ЕНЕРГОПРОДУКУЮЧОЇ ФУНКЦІЇ МІТОХОНДРІЙ В МІОКАРДІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ДОКСОРУБІЦИНОВОЇ КАРДІОМІОПАТІЇ UA 109587 U UA 109587 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, точніше до фармакології, і може бути використана для визначення впливу яктону та мексикору на показники гліколізу і глюконеогенезу та енергопродукуючої функції мітохондрій в міокарді щурів в умовах доксорубіцинової кардіоміопатії. Антрациклінові антибіотики залишаються базисними препаратами в лікуванні багатьох злоякісних новоутворень, включаючи лімфоми, лейкози, і саркоми, широко призначаються на ранніх та пізніх стадіях раку молочної залози (3). Разом з тим при застосуванні цих препаратів розвивається антрациклін асоційоване пошкодження серця внаслідок вивільнення тропоніну-1, що веде до серцевої недостатності (1). Проявам кардіотоксичності можуть запобігати нікотинамід та тіотриазолін (5). Стверджено, що для зменшення кардіотоксичності антрациклінів можна застосовувати івабрадин (1). В зв'язку з тим, що механізм розвитку кардіотоксичності антрациклінів пов'язаний з впливом на різні показники обміну речовин та структури кардіоміоциту, пошук кардіопротекторів продовжується. Для запобігання проявів кардіотоксичності фторинних сполук, в тому числі фтору. Попередніми дослідженнями встановлено що похідне янтарної кислоти - яктон, що має антиоксидантні та енерготропні властивості [6], понижує токсичність доксорубіцину в експериментах на мишах та запобігає розвитку доксорубіцинової кардіоміопатії у щурів за показниками кардіо- та системної гемодинаміки [7]. Відомі кардіопротекторні властивості і у іншого похідного янтарної кислоти - мексикору [8]. Тому метою дослідження стало порівняння впливу яктону і мексикору на показники гліколізу і глюконеогенезу та енергопродукуючої функції мітохондрій в міокарді щурів в умовах доксорубіцинової кардіоміопатії. Найбільш близьким за технічною суттю до способу, що заявляється, є спосіб фармакологічної детоксикації, який дозволяє безпосередньо діяти на токсичну речовину або її рецептори і лікувати ряд токсичних ефектів (11). Задача, яку вирішує спосіб, що заявляється - встановити порівняльний вплив сукциновмісних сполук яктону та мексикору на показники гліколізу, глюконеогенезу та енергопродукуючу функцію мітохондрій. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає дослідження біологічних тканин, згідно з корисною моделлю, викликають доксорубіцинову кардіоміопатію внутрішньочеревним введенням доксорубіцину протягом 4 тижнів в дозі 5 мг/кг 1 раз на добу, за годину до введення доксорубіцину вводять яктон в дозі 357 мг/кг протягом 4 тижнів, мексикор - в дозі 30 мг/кг, біохімічні дослідження проводять на 20-й день, стан енергетичного обміну визначають за рівнем лактату, пірувату і малату у безбілковому екстракті гомогенату серця, отримані результати порівнюють з контролем і при зміні показників визначають вплив яктону та мексикору на показники гліколізу і глюконеогенезу та енергопродукуючої функції мітохондрій в міокарді щурів в умовах доксорубіцинової кардіоміопатії. Спосіб здійснюється наступним чином. Експерименти виконані на щурах лінії Вістар масою 180-200 г. Утримання тварин і проведення досліджень проводили, згідно з Методичними рекомендаціями ДЕЦ МОЗ України. Тварин декапітували під легким ефірним наркозом. Тканини серця щурів гомогенізували в сольовому ізотонічному середовищі (0,15 Μ КСl) при температурі +4 °C за допомогою скляного гомогенізатору в співвідношенні тканина-сольовий розчин 1:40. Безбілковий екстракт отримували додаванням гомогенатів серця до хлорної кислоти (0,6 М) з подальшою нейтралізацією (5,0 М) калію карбонатом. Вміст малату визначали за зменшенням НАД Η при 340 нм, а лактату за збільшенням НАД Η при 340 нм за методом Хоркоста. Рівень пірувату за методом Цоха-Ломпрехта та ізоцитрату за методом Зіберта ідентифікували за зменшенням НАД Η при 340 нм. Рівень глікогену та глюкозо-6-фосфату визначали фотометричним методом, а активність НАД-залежної малатдегідрогенази - спектрофотометричним методом в мітохондріальній фракції. Мітохондріальну фракцію виділяли методом диференційного центрифугування на рефрижираторній центрифузі Sigma (Німеччина) в 10-разовому об'ємі середовища (6,9,12). Доксорубіцинову кардіоміопатію викликали внутрішньочеревним введенням доксорубіцину протягом 4 тижнів в дозі 5 мг/кг 1 раз на добу (4). Яктон вводили в дозі 357 мг/кг протягом 4 тижнів за 1 годину до введення доксорубіцину(8), мексикор - в дозі 30 мг/кг (2). Вірогідність результатів оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента, застосовуючи стандартний пакет програм статистичного оцінювання результатів версії Microsoft Office Exel, 2003. Розвиток доксорубіцинової кардіоміопатії супроводжується порушеннями показників системи гліколізу: вміст пірувату понижується на 44 %, ізоцитрату на 38 %, малату на 47 %, що висвітлює зменшення продукції енергії в міокарді щурів при даній патології. Крім цього, падіння 1 UA 109587 U 5 10 вмісту малату свідчить про порушення процесів окиснення на дикарбоновій ділянці в циклі Крепсу, а рівня ізоцитрату - про порушення процесів окиснення на 3-карбоновій ділянці циклу Крепсу. Пониження активності НАД-залежної малатдегідрогенази на 31 % може також пояснити пригнічення активності малатаспартатного шунта, що супроводжує патологічні процеси в кардіоміоцитах (ішемію, гіпоксію, кардіоміопатію). Разом з пригніченням енергопродукуючої ролі гліколізу зростає вміст лактату на 67 %, що стверджує розвиток ацидозу на фоні доксорубіцинової кардіоміопатії. При даній патології також порушуються процеси глюконеогенезу та глікогенолізу, що доведені падінням вмісту глікогену в 4,7 рази та глюкозо-6фосфату в 2,1 рази в кардіоміоцитах (таблиця). Отримані дані підтверджують відомості літератури щодо порушення процесів енергозабезпечення скоротливої функції міокарда при доксорубіциновій кардіоміопатії (10). Разом з тим, результати досліджень стверджують, що при доксорубіциновій кардіоміопатії порушуються всі шляхи продукції енергії. Яктон та мексикор, що вводять разом з доксорубіцином, запобігають змінам вмісту пірувату, ізоцитрату, малату, що пояснює їх нормалізуючий вплив на процеси гліколізу. 15 Таблиця Вплив яктону та мексикору на показники гліколізу, глюконеогенезу, енегетичного забезпечення мітохондрій в міокарді щурів при доксорубіциновій кардіоміопатії. Досліджувані показники Піруват мкм/г Ізоцитрат мкм/г Малат мкм/г Лактат мкм/г Активність малатдегідрогенази мкм/г/хв Глюкоза-6-фосфат мкм/г Глікоген мг/г Інтактні тварини Доксорубіцинова кардіоміопатія Яктон+доксорубіцинова кардіоміопатія 0,14±0,05** 0,53±0,04** 0,65±0,03** 3,6±0,01** Мексикор+докорубіцинова кардіоміопатія 0,13±0,04** 0,55±0,06** 0,64±0,02** 3,5±0,02** 0,16±0,03 0,61±0,04 0,77±0,023 2,58±0,21 0,09±0,005* 0,38±0,02* 0,41±0,01* 7,7±0,1* 7,9±0,07 5,5±0,03* 6,4±0,02** 6,6±0,05** 0,85±0,05 0,4±0,04* 0,7±0,03** 0,69±0,04** 10,2±0,8 2,2±0,02* 4,1±0,01** 4,2±0,03** Примітка:* Р