Спосіб контролю ефективності лікування трофічних виразок венозного генезу

Реферат: Спосіб контролю ефективності лікування трофічних виразок нижніх кінцівок венозного генезу включає вимірювання площі трофічної виразки шляхом накладання на рану простерилізованого целофану, на якому маркером обмальовується контур трофічної виразки. Після чого целофан з намальованим контуром кладуть на міліметровий папір і, підраховуючи квадратні міліметри всередині контура, визначають площу рани. Потім процентне зменшення площі виразки в процесі лікування визначається за формулою Л.М. Попової. Додаткове вимірювання об'єму виразки визначається шляхом заповнення порожнини рани лікувальним засобом "Діоксизоль" з діагностичною та лікувальною метою за допомогою одноразового шприца. Завдяки чому об'єм використаної лікарської форми в мілілітрах визначається за мітками на виробі. UA 111967 U (12) UA 111967 U UA 111967 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до області медицини, а саме до флебології, і застосовується для контролю перебігу ранового процесу та ефективності лікування хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок венозного генезу. Хронічна венозна недостатність (ХВН) - це виражені хронічні венозні порушення, котрі викликають набряки, зміни шкіри чи венозні виразки (С4-С6, згідно з класифікацією СЕАР) та діагностуються у третини населення розвинутих країн і є найпоширенішою патологією периферичних судин [2, 5]. Трофічні виразки венозного походження складають понад 70 % усіх виразок нижніх кінцівок. За даними літератури, в Європі ХВН ускладнюється трофічними виразками в 2 % випадків [3, 7, 8, 9]. В Україні на сьогодні (за даними національної програми "Детект", що розроблена на базі Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, 2005) венозні трофічні виразки виникають у 12,9 % хворих з ХВН [1, 4, 8]. Відомий спосіб визначення динаміки загоєння шкірних виразок (Пат. UA № 89356, А61В5/00, опубл. 10.04.2014, Бюл. № 7), що включає вимірювання виразки та розрахунок її площі, який відрізняється тим, що пацієнту на момент первинного огляду і в процесі лікування на неушкоджену ділянку шкіри поблизу виразки наносять градуйовану шкалу, за допомогою цифрової фотокамери фотографують виразку, фотографію завантажують в комп'ютерну програму "WoundViewer", визначають ділянку ушкодження, вимірюють площу виразки у пікселях екрана, відмічають точки шкали, за координатами яких вираховують відстань між ними в пікселях і числове значення відстані між цими ж точками в сантиметрах, визначають 2 співвідношення цих двох величин, тобто коефіцієнт подібності - кількість пікселів водному см , за яким визначають площу виразки, отримані результати зіставляють з повторними вимірюваннями виразки в процесі лікування та роблять висновок про динаміку загоєння. Недоліком представленого способу є те, що для вимірювання площі виразки необхідне обов'язкове комп'ютерне забезпечення, а також в даному методі не враховується глибина виразки, її об'єм, що має велике значення для оцінки ефективності загоєння виразки. Задача корисної моделі - створення такого способу визначення площі та об'єму трофічних виразок, який є простим, адекватним та точним для контролю ефективності лікування трофічних виразок. Поставлена задача вирішується тим, що в запропонованому способі визначення площі поверхні трофічної виразки проводиться за допомогою підрахунку квадратних міліметрів її відбитків на міліметровому папері, та доповнюється визначенням об'єму виразки шляхом заповнення її порожнини рідким лікувальним засобом за допомогою одноразового шприца, при цьому об'єм використаного засобу визначається за мітками на виробі. Формула корисної моделі Для вимірювання площі трофічної виразки на рану накладається простерилізований целофан, на якому маркером обмальовується контур трофічної виразки. Після цього целофан з намальованим контуром кладуть на міліметровий папір і, підраховуючи квадратні міліметри всередині контура, визначають площу рани. Процентне зменшення площі виразки в процесі лікування визначають за формулою Л.М. Попової: s  sn  100 % S st , 2 де S - величина площі рани при першому вимірюванні в см ; Sn - величина площі рани при 2 повторному дослідженні в см ; t - час в добах між дослідженнями. Для вимірювання об'єму трофічної виразки заповнюється порожнина рани лікувальним засобом "Діоксизоль" за допомогою одноразового шприца, завдяки чому об'єм використаної лікарської форми в мілілітрах визначається в ході лікувально-діагностичної маніпуляції за мітками на виробі. Для цього під час перев'язки порожнина трофічної виразки заповнюється, з попередньо набраного шприца, по краї. Результати обчислюються за формулою: H L3  Ln3 L3  t  100 % , де H - процентне зменшення об'єму виразки в процесі лікування; L3 - використаний об'єм 50 55 3 лікарської форми в мл на початку дослідження; Ln3 - використаний об'єм лікарської форми в 3 мл при повторному дослідженні; t - час в добах між дослідженнями. Приклад 1. Хвора Б., 66 років, історія хвороби № 5741, госпіталізована 16.03.15 із скаргами на болі в нижніх кінцівках, більше в правій, набряки гомілок і стоп, наявність варикознорозширених вен по ходу великої підшкірної вени справа, наявність трофічної виразки в області правої гомілки. Лікувалась амбулаторно і стаціонарно з приводу хронічної венозної 1 UA 111967 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 недостатності правої нижньої кінцівки. St. localis: права гомілка набрякла (+4 см в порівнянні з лівою), в нижній третині правої гомілки по медіальній поверхні - трофічна виразка розміром 1×1×0,5 см, шкіра навколо виразки з явищами гіперпігментації. Лабораторні показники: Нb-126 9 г/л, лейкоцити - 13,0×10 /л, ШОЕ - 15 мм/год., глюкоза - 12,2 ммоль/л, загальний білірубін 12,03 мкмоль/л, протромбіновий індекс - 83 %. УЗДС вен нижніх кінцівок - остіальний клапан неспроможний, тромбофлебіт притоків ВПВ на гомілці, неспроможність перфорантних вен Кокет І, II, III. Діагноз: Варикозна хвороба правої нижньої кінцівки С6 (СЕАР). Трофічна виразка по медіальній поверхні н/3 правої гомілки, ліподерматосклероз, індурація правої гомілки. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, стан після мітральної комісуротомії (1983 р.), комбінована мітральна вада, помірна аортальна вада. Гіпертонічна хвороба III ст. Цукровий діабет II тип. Виконано флебектомію по Бебкоку-Нарату-Кокету справа, фасціотомія на гомілці. Кожен день проводилась NO-терапія апаратом "Плазон" на ранову поверхню, зону набряку і гіперемії в режимі стимуляції з подальшим нанесенням на рану сорбентів. Було призначено антибіотикотерапію: цефтазидим 1 г в/м кожні 12 год., інфузійно-детоксикаційну терапію, вітамінотерапію, інсулінотерапію, пробіотики, дезагреганти, флеботоніки, а також препарат "Тивортин" 100,0 мл в/вкр. 1 раз на добу. За 7 діб площа виразки зменшилась на 63 %, а об'єм на 72 %, дно виповнилось свіжими грануляціями, виражена крайова епітелізація. Хвора виписана із стаціонару в задовільному стані на 11 добу. Трофічна виразка повністю загоїлась на 14-у добу. Приклад 2. Хвора Т., 72 роки, історія хвороби № 3984, госпіталізована 06.02.15 р. зі скаргами на болі в лівій нижній кінцівці, набряк гомілки, наявність трофічної виразки в області лівої гомілки. З анамнезу - хворіє близько 10-ти років. Трофічна виразка за останні 5 місяців не загоювалась. St. localis: ліва гомілка набрякла (+7 см в порівнянні з правою), по ходу ВПВ варикозно розширені вени, в верхній треті лівої гомілки - болючий інфільтрат, в нижній третині лівої гомілки по медіальній поверхні - трофічна виразка розміром 5,3×3,2×1,1 см, шкіра навколо виразки з явищами гіперемії. На лівій гомілці виражена гіперпігментація шкіри, ліподерматосклероз. Лабораторні показники: Нb-100 г/л, лейкоцити - 6,0×10 %, ШОЕ - 18 мм/год., глюкоза - 5,3 ммоль/л, загальний білірубін - 8,75 мкмоль/л, протромбіновий індекс 83 %, сечовина - 4,4 ммоль/л, фібриноген - 6660 мг/л. УЗДС вен нижніх кінцівок - ВПВ тромбована на всьому протязі, неспроможність перфорантних вен - Кокет І, II, Шермана. Діагноз: Гострий висхідний тромбофлебіт зліва. Варикозна хвороба нижніх кінцівок С6 зліва, С3 справа (СЕАР). Трофічна виразка лівої гомілки. Гіпертонічна хвороба II ст, ст. 3, ризик 4. Виконано тромбектомію з гирла ВПВ та венектомія по Бебкоку, Кокету, Нарату зліва. З поверхні трофічної виразки вміст взято на бактеріологічне дослідження. Виявлено St. aureus. Інтраопераційно проведена обробка ранової поверхні повітряно-плазмовим потоком в режимі деструкція/коагуляція. Кожен день проводилась NO-терапія апаратом "Плазон" на ранову поверхню, зону набряку і гіперемії в режимі стимуляції з подальшим нанесенням на рану сорбенту. Було призначено антибіотикотерапію: цефтріаксон 1 г в/м кожні 12 год., інфузійнодетоксикаційну терапію, вітамінотерапію, пробіотики, дезагреганти, тивортин" 100,0 мл в/вкр. 1 раз на добу. Хвора виписана із стаціонару в задовільному стані на 10 добу. За 7 діб площа виразки зменшилась на 53 %, а об'єм на 65 %, дно виповнилось свіжими грануляціями, виражена крайова епітелізація. Хвора виписана із стаціонару в задовільному стані на 10 добу. Трофічна виразка повністю загоїлась на 17-у добу. Спосіб, що заявляється, був застосований у хірургічному відділенні КМКЛ № 6 у 15 хворих з венозними трофічними виразками нижніхкінцівок. Застосування даного способу дозволяє контролювати перебіг ранового процесу шляхом виміру площі та об'єму трофічних виразок в динаміці, тим самим, дає можливість оцінити ефективність проведеного лікування. Спосіб поєднує діагностичні процедури з лікувальними, не потребує спеціалізованого апаратного забезпечення та є простим у виконанні, а також є цікавим для хірургів та лікарів загальної практики. У зв'язку з викладеним, цей спосіб можна рекомендувати для контролю ефективності лікування хворих з хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок в стадії трофічних виразок в хірургічній практиці. Джерела інформації: 1. Алексеев К.Е. Субфасциальная ендоскопическая диссекция перфорантных вен голени в лечении хронической венозной недостаточности /К.Е. Алексеев, Ю.Г. Старков, К.В. Шишин //Хирургия. - 2006. - №. - С. 71-75. 2. Бланков Г.Г. Лечение хронической венозной недостаточности нижних конечностей. Новые альтернативы /Г.Г. Влайков, А.А. Гуч //Хірургія України. - 2002. - № 1. - С. 26-28. 2 UA 111967 U 5 10 15 20 3. Лечение тяжелых форм хронической венозной недостаточности нижних конечностей /В.И. Перцов, А.В. Сех, Я.В. Телушко [и др.] //Серце і судини: Актуальні питання судинної та ендоваскулярної хірургії: Додаток. - 2006. - № 4. - С. 368-370. 4. Паламарчук В.І. Вплив низькомолекулярних гепаринів на репаративні процеси трофічних виразок при хронічній венозній недостатності /В.І. Паламарчук, М.І. Музь, Ю.І. Бондаренко //Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина" - 2012. - № 3 (45) - С. 65-69. 5. Технические аспекты лечения варикозной болезни /Измайлов С.Г., Измайлов Г.Α., Аверьянов М.Ю. [и др.]. - Нижний Новгород: Издательство НГМА, 2005. - 216 с. 6. Флебология: Руководство для врачей. /Савельев В.С, Гологорский В.Α., Кириенко А.И. [и др.]; под ред. В.С. Савельева. - М.: Медицина, 2001. - 664 с. Савельев В.С. Флебология. Руководство для врачей. Под ред. В.С. Савельева /В.С. Савельев, В.А. Гологорский, А.И. Кириенко и др. // М.: Медицина, 2001. - 664 с. 7. Чернуха Л.М. Заболевание вен - проблема, требующая решения /Л.М. Чернуха //Здоров'я України. - 2011. - № 6. - С. 2-3. 8. Чернуха Л.М. Тяжелые формы варикозной болезни нижних конечностей. Возможна ли радикальность хирургического лечения? /Л.М. Чернуха, А.А. Гуч, П.И. Никульников //Хірургія України. - 2005. - № 4. - С. 33-37. 9. Early clinical outcomes after subfascial endoscopic perforator surgery (SEPS) and saphenous vein surgery in chronic venous insufficiency /D.W.H. Lee, A.C.W. Chan, Y.H. Lam [etal.] //Surg Endosc. - 2001. - Vol. 15, № 1. - P. 737-740. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб контролю ефективності лікування трофічних виразок нижніх кінцівок венозного генезу, що включає вимірювання площі трофічної виразки шляхом накладання на рану простерилізованого целофану, на якому маркером обмальовується контур трофічної виразки, після чого целофан з намальованим контуром кладуть на міліметровий папір і, підраховуючи квадратні міліметри всередині контура, визначають площу рани, потім процентне зменшення площі виразки в процесі лікування визначається за формулою Л.М. Попової, який відрізняється тим, що додатково вимірювання об'єму виразки визначається шляхом заповнення порожнини рани лікувальним засобом "Діоксизоль" з діагностичною та лікувальною метою за допомогою одноразового шприца, завдяки чому об'єм використаної лікарської форми в мілілітрах визначається за мітками на виробі. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3