Спосіб прогнозування ефективності лікування радіойодтерапією післяопераційних метастазів папілярного раку щитоподібної залози

Реферат: Спосіб прогнозування ефективності лікування радіойодтерапією післяопераційних метастазів папілярного раку щитоподібної залози, в якому як прогностичний фактор радіойодрефрактерності метастазів застосовується цитоморфологічне виявлення в пунктатах ознаки кістозної дегенерації. UA 112802 U (12) UA 112802 U UA 112802 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до стандартної терапії боротьби з раком щитоподібної залози (хірургічне лікування, гормональна супресія та радіойодтерапія), що забезпечує в більшості випадків благоприємний прогноз (сприятливий прогноз) для диференційованих тиреоїдних карцином та 20-річне виживання у більш ніж 90 % пацієнтів. Але, на жаль, у 4-20 % пацієнтів присутня первинно або розвивається з часом так звана метастатична радіойодрефрактерна хвороба, тобто з'являються метастази, клітини яких не здатні до накопичення радіойоду і радіойодтерапія для них стає неефективною. За даними різних авторів, втрачання тиреоїдними раками здатності до накопичення радіойоду корелює з виживанням хворих, середня медіана виживання у яких складає лише 2,5-3,5 роки [Haugen B.R., Erik K. A., et al. 2015 American Thyroid Association Management Guidelines for Adult Patients with Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer // Thyroid. - 2016. - V. 26, № 1. - P.1-133]. Тому актуальними є питання ранньої діагностики та прогнозування радіойодрефрактерних метастазів. В післяопераційному періоді, навіть після проведення у хворих з папілярним раком щитоподібної залози тиреодектомії та наступної радіойодтерапії, можуть з'являтися як радіойодрефрактерні метастази, для яких радіойодтерапія є даремною, так і метастази, які накопичують радіойод та можуть бути успішно виліковними за його допомогою. Можливість прогнозування ефективності радіойодтерапії післяопераційних метастазів папілярного раку щитоподібної залози ще до використання радіойоду дасть можливість клініцистам визначити оптимальну тактику їх лікування (радіойодтерапія чи хірургічне лікування). Для цього можна використати певні цитоморфологічні ознаки радіойодрезистентних метастазів. Досі в літературі не знайдено чітких цитоморфологічних ознак радіойодрезистентності. В той же час, в літературі описано чимало гістоморфологічних і імуноцитохімічних проявів агресивної поведінки та радіойодрезистентності карцином щитопоідбної залози. Так, за даними авторів, такі патоморфологічні особливості, як солідна структура пухлин, оксифілія клітин, некротичні зміни корелюють з радіойодрезистентністю карцином щитоподібної залози [Do histological, immunohistochemical, and metabolic (radioiodine and fluorodeoxyglucose uptakes) patterns of metastatic thyroid cancer correlate with patient outcome / Deandreis D [et al.], // Endocr Relat Cancer. - 2011-1, № 18-P. 159-169]. Мітози та некротичні зміни вважають незалежними ознаками агресивної поведінки пухлин [Differentiated Thyroid Cancer: Management of Patients with Radioiodine Nonresponsive Disease / Busaidy N [et al.] // Journal of Thyroid Research. - 2012, № 2; Histopathologic characterization of radioactive iodine-refractory fluorodeoxyglucose-positron emission tomography-positive thyroid carcinoma / Rivera M., [et al.] // Cancer. -2008. - 113. - P. 48-56.]. Але, ці морфологічні ознаки виявляють в гістологічних препаратах, отриманих після видалення пухлини і вони не можуть бути використаними для доопераційного визначення ефективності радіойодтерапії. Проте, джерел наукової медичної інформації і патентних документів, які стосуються безпосередньо прогнозування ефективності лікування післяопераційних метастазів папілярного раку щитоподібної залози, не виявлено. Наведені аналоги стосуються прогнозування поведінки папілярного раку щитоподібної залози, а не його метастазів, які виникли в післяопераційний період та не можуть бути використаними для доопераційного прогнозування радіойодрезистентності. В основу корисної моделі поставлена задача розробити інформативний, простий у виконанні та точний спосіб прогнозування ефективності радіойодтерапії післяопераційних метастазів папілярного раку щитоподібної залози шляхом виявлення в пунктатах ознаки кістозної дегенерації. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який включає дослідження пункційного матеріалу, згідно з корисною моделлю, як матеріал використовують пунктат післяопераційного метастазу, визначають цитоморфологічну ознаку - кістозну дегенерацію, і якщо вона присутня, прогнозують неефективне лікування радіойодтерапією, а при відсутності цієї ознаки-прогнозують радіойодчутливість метастазу та успішне лікування його за допомогою радіойоду. Основною відмінністю вказаного способу є те, що автори вперше пропонують з метою прогнозування ефективності радіойодтерапії післяопераційних метастазів папілярного раку щитоподібної залози, використовувати цитоморфологічне виявлення в пунктатах ознаки кістозної дегенерації (наявність кістозної рідини з гемосідерофагами), яка є прогностичним фактором радіойодрефрактерності метатазів. До даного рішення автори прийшли на підставі дослідження двох груп післяопераційних метастазів папілярного раку щитоподібної залози, які були виявлені після проведення тотальної тиреоїдектомії та радіойодтерапії (35 з них були радіойодрефрактерними, а 15-накопичували радіойод) та на підставі порівняння групи радійодрефрактерних метастазів з загальною групою 1 UA 112802 U 5 метастазів, виявлених до проведення тиреодектомії та радіойодтерапії (35 радіойодрефрактерних метастазів та 42 метастазів загальної групи). Цитоморфологічна ознака - кістозна дегенерація не була виявлена в жодному випадку в групі радіойодчутливих метастазів та була виявлена в 80 % радіойодрефрактерних метастазів, і була виявлена лише в 23 % загальної групи метастазів. За допомогою кореляційного аналізу було встановлено, що зв'язок між радіойодрезистентністю та наявністю кістозної дегенерації обернений та значимий (Фікоефіцієнт кореляції дорівнює - 0.5, тетрахоричний коефіцієнт кореляції дорівнює - 0,7). Таблиця Ілюстрація частоти ознаки кістозної дегенерації, що зустрічається в загальній популяції метастазів папілярних карцином щитоподібної залози, в групах радіойодрефрактерних та радіойодчутливих метастазів Наявність цитологічної ознаки Наявність гістологічної ознаки % метастазів з цитологічною ознакою % метастазів з гістологічною ознакою 42 10 10 23 23 35 28 25 80 72 15 0 0 № Загальна популяція метастазів Радіойодрефрактерні метастази Радіойодчутливі метастази 10 15 20 25 30 35 40 Той факт, що ознака кістозної дегенерації легко визначається в матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій, дозволяє запропонувати таке визначення як прогностичного фактора радіойодрезистентності метастазів папілярної карциноми щитоподібної залози. Як видно з таблиці, частота визначення кістозної дегенерації на цитологічних препаратах дещо вища, ніж її реєстрація на патогістологічних заключениях. Це можна пояснити тим, що при пункційній біопсії новоутворень, цитологічні ознаки (кістозна рідина з гемосидерофагами) можуть бути отримані з відносно невеликих кіст на початку процесу. Спосіб здійснюється таким чином. Пунктат, отриманий за допомогою тонкогольчастої аспіраційної пункційної біопсії з післяопераційного метастазу папілярного раку щитоподібної залози, виявленого в пісялопераційному періоді, фіксують метанолом та фарбують за Романовським-Гімзе. Препарати досліджують під мікроскопом та встановлюють цитологічний діагноз. Визначають наявність цитоморфологічної ознаки-кістозної дегенерації (кістозна рідина з наявністю гемосідерофагів). При наявності кістозної дегенерації в пунктаті, прогнозують радіойодрезистентність метастазу і неефективність радіойодтерапії. Інформація доводиться до відома ендокринологів, хірургів та радіологів. Приклад 1. Пацієнтка К. 1993 року народження, була прооперована в 2012 році з приводу папілярного раку щитоподібної залози. В 2014 році при проведенні контрольного ультрасонографічного дослідження був виявлений та пропунктований паратрахеальний лімфовузол діаметром 9 мм. В пунктаті була встановлена ознака кістозної дегенерації, на фоні якої були знайдені групи клітин метастазу папілярного раку щитоподібної залози. Передбачена радіойодрефрактерність метастазу та показана необхідність його хірургічного видалення. Дійсно, при сцинтиграфічному дослідженні не було знайдено накопичення радіойоду. Приклад 2. Пацієнт Г. Був прооперований в березні 2013 році з приводу папілярного раку щитоподібної залози. В травні 2013 році при проведенні контрольного ультрасонографічного дослідження був виявлений та пропунктований середньо-яремний лимфовузол зліва діаметром 8 мм. При цитологічному дослідженні пунктату, на фоні лімфоїдних елементів визначалися групи клітин папілярної карциноми щитоподібної залози. Ознака кістозної дегенерації була відсутня, що дозволило передбачити здатність метастазу до накопичення радіойоду та доцільність подальшої радіойодтерапії. Пацієнту призначено лікування радіойодом, при сцинтиграфічному дослідженні показано накопичення радіойоду цим метастазом. Лікування радіойодом пройшло успішно, при проведенні контрольного ультрасонографічного дослідження, ознак метастазу не 2 UA 112802 U 5 було знайдено. При проведенні сцинтиграфічного дослідження не було виявлено накопичення радіойоду. Таким чином, спосіб є інформативним, простим за виконанням та дозволяє доопераційно прогнозувати ефективність лікування радіойодтерапією післяопераційних метастазів папілярного раку щитоподібної залози. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб прогнозування ефективності лікування радіойодтерапією післяопераційних метастазів папілярного раку щитоподібної залози, в якому як прогностичний фактор радіойодрефрактерності метастазів застосовується цитоморфологічне виявлення в пунктатах ознаки кістозної дегенерації. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3